Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 08, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Сiчень 2020 13:25

Арифметика 2020 року для кожного і всіх

Rate this item
(0 votes)

Стартував високосний 2020 рік й одразу приніс чимало змін. Уже з 1 січня набули чинності чимало новацій, які вплинуть на життєдіяльність усього суспільства. Частина з них закладена у державному бюджеті країни.
Зокрема, в ньому передбачено збільшення мінімальної зарплати до 4723 грн та прожиткового мінімуму, який у січні становить 2027 грн, а впродовж року підніматиметься ще двічі: з 1 липня — до 2118 грн, а з 1 грудня — до 2189 грн. Саме з ними тісно пов’язана низка найрізноманітніших виплат і зборів.

Кому і скільки
Варто нагадати, що прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення буде таким: для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 р. — 1779 грн, з 1 липня — 1859 грн, з 1 грудня — 1921 грн; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 р. — 2218 грн, з 1 липня — 2318 грн, з 1 грудня — 2395 грн; для працездатних осіб: з 1 січня 2020 р. — 2102 грн, з 1 липня — 2197 грн, з 1 грудня — 2270 грн; для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 р. — 1638 грн, з 1 липня — 1712 грн, з 1 грудня — 1769 грн.
З огляду на те, що прожитковий мінімум відповідно до Закону «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» є базовим, на його основі розраховуються розміри основних державних соціальних гарантій.
Зокрема, розмір допомоги при народженні дитини становитиме 41280 грн. Виплати проводитимуть траншами: одноразово — у сумі 10320 грн, а решту — протягом наступних 36 місяців рівними частинами у сумі 860 грн.
Окрім того, надаватиметься пакунок малюка, вартість якого близько 5 тис. грн, та здійснюватиметься відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років за так званим проєктом «муніципальна няня». Такі відшкодування у розмірі 1779 грн у цьому році отримають 63,4 тис. осіб.
Дещо зросте й допомога по вагітності та пологах незастрахованим особам: наприкінці року вона становитиме 2383,5 грн (проти 2207,1 грн). Значно відчутніше зростуть виплати на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування: з 3558 грн та 4436 грн (залежно від віку дитини) до 3842,0 грн та 4790,0 грн у грудні 2020 року. Таку щомісячну допомогу отримуватимуть майже 40 тис. дітей.
Що ж до підтримки одиноких матерів, то ці виплати підвищаться з 1779 грн для дітей віком до 6 років, з 2218 грн — для дітей віком від 6 до 18 років, з 2102 грн — від 18 до 23 років, які навчаються, й у грудні 2020 року відповідно становитимуть: 1921 грн, 2395 грн, 2270 грн. Щомісяця таку допомогу надаватимуть матерям на 397,3 тис. дітей.
Надалі отримуватимуть державну підтримку діти з тяжкими перинатальними ураженнями нервової системи, вродженими вадами розвитку, рідкісними орфанними захворюваннями, а також онкологічними, онкогематологічними недугами, хворими на дитячий церебральний параліч, що мають тяжкі психічні розлади, цукровий діабет 1-го типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок 4-го ступеня, як і діти, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органів, паліативної допомоги і яким не встановлено інвалідність.
Розмір такої допомоги рівнятиметься прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Наприкінці цього року це буде 1769 грн.
Зростатиме державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю. Тут усе залежить від груп і підгруп інвалідності. Виплати збільшаться на кінець року десь на 300–200 та трішки більше 100 грн. Загалом на соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю видатки сягнуть майже 2 млрд грн.
Рівень прожиткового мінімуму вплине й на розмір соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. На кожну дитину з такої сім’ї у віці до 13 років виплачуватимуть на 250 грн більше, а на дитину від 13 до 18 років — на 500 грн. Таких сімей у цьому році нараховується 284 тис.
Зміни торкнуться й виплат соціальної допомоги сиротам, дітям без батьківського піклування, малозабезпеченим сім’ям та людям з інвалідністю. Віднині їх надаватимуть із державного бюджету напряму, а не через місцеву владу за рахунок субвенції з державного бюджету.
Не забули у держбюджеті на 2020 рік закласти кошти на пільги і житлові субсидії громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Виплати передбачені у грошовій формі й загалом становитимуть цього року 47628,6 млн грн. Станом на 1 грудня 2019 року такі пільги в країні отримували 2,7 млн осіб.
На компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено майже 2 млрд грн. На допомогу ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальну допомогу особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, спрямують  1323,7 млн грн; на довічні державні стипендії — 4,9 млн грн.
Подбали й про сучасних героїв: постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб. На заходи щодо психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також підготовку збірної команди України до участі в Іграх нескорених цього року передбачено 116,5 млн грн.
Ще 753,6 млн грн виділяють на забезпечення житлом певних категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їхніх сімей.
Про пенсіонерів слід сказати окремо. Свою турботу про них декларує кожна нова влада й нинішня — не виняток. Видатки державного бюджету, що спрямовуватимуть Пенсійному фонду на виплату пенсій, у 2020 році становитимуть понад 172576 млн грн.
Передусім потурбуються про мінімальні виплати. Однак стосуватиметься це не всіх, а лише тих, хто має чималий страховий стаж (не менше 30 років — для жінок і 35 років — для чоловіків) та досяг 65 років і не працює. Перерахунок пенсій таким категоріям здійснюватимуть автоматично за матеріалами пенсійних справ. Мінімальні виплати становитимуть 1889,20 грн.
Це нібито й добре, адже прожити навіть на таку суму непросто. Але що робити тим, хто пропрацював усе життя, сплачуючи чи не половину зарплати у вигляді податків до бюджету, а нині тільки й чує, що про підвищення мінімальних виплат, а сам отримує на кілька сотень більше і скоро зрівняється з тими, хто заробив мінімалку?
Щоправда, надія таки є в інших категорій. Державний бюджет на 2020 рік передбачає загальний автоматичний перерахунок пенсій з 1 березня. І ця формула, схвалена ще 2017 року у рамках пенсійної реформи, бере до уваги страховий стаж, рівень зарплати людини та рівень середньої зарплати по країні.

Такі різні заробітки
Хоча держава й планує 40% зростання ВВП в найближчі 5 років, але це не означає, що у працівників, які зобов’язані забезпечити це зростання, істотно збільшиться зарплата. Співробітникам увесь час платять набагато менше, ніж вони очікують. Цей розрив був завжди, а останнім часом подвоївся.
До того ж нині достеменно невідомо, чи розраховували приріст зарплати з огляду на інфляцію, зростання вартості комунальних послуг, курс долара і підвищення цін на базові продукти і товари першої необхідності. Тому цілком імовірно, що обіцяний державою приріст зарплати буде нівельований інфляцією.
З іншого боку, добре було б, щоб хоч нинішній рівень зарплати був офіційним і виплачували вчасно. А з цим у нашій державі є проблема: борг за заробітною платою в останній рік коливається в межах 2,4–2,8 млрд грн (за іншими даними — понад 3 млрд) і майже половина цієї суми — зарплати підприємств східного регіону і Криму.
Відсоток сірого ринку праці в деяких галузях досягає позначки у 40%. Однак виведення ринку з тіні гальмується через високе фіскальне навантаження і небажання роботодавців сплачувати всі податки та збори. За це їх суворо не карають, як і за несвоєчасну виплату зарплати.
Що ж до планів нашої держави збільшити середню зарплату, то тут конкурувати із сусідніми державами складно. Для наших трудових мігрантів Чехія, Польща і Німеччина пропонують привабливіші умови оплати праці та вищу заробітну плату.
Приміром, Чехія щорічно подвоює квоту. Польща активно нарощує власну привабливість, побоюючись відтоку до Німеччини, яка з цього року відкрила кордони для працівників із країн, які не входять до ЄС.
Однак є й такі категорії наших співгромадян, яким нічого перейматися своїми доходами. На початку нинішнього року розгорівся скандал щодо високих зарплат урядовцям. Аргументів «за» і «проти» було чимало.
Одні робили наголос на тому, що висококваліфікованих фахівців на державну службу не залучити, не давши їм гідної зарплати. Мовляв, якщо вони отримуватимуть її по-білому з бюджету, то і відстоюватимуть інтереси суспільства, а якщо в конвертах, то працюватимуть на тих, хто їх дає.
Противники зашкальних виплат чиновникам, керівникам державних підприємств та депутатам наводять свої аргументи: платити треба за роботу, а точніше — успіхи в ній, а не просто за посаду. До того ж у світі існує такий принцип: різниця між середньою заробітною платою в державі та виплатами високопосадовцям не може бути такою разючою.
Дізнатися, скільки насправді отримують топ-чиновники та народні обранці, непросто, хоча свої статки вони й декларують. Скажімо, представник колишньої влади, яка й започаткувала невиправдано високі зарплати, віце-прем’єр міністр Павло Розенко заявив про збільшення заробітних плат народним депутатам та працівникам міністерств у 2,5–5 разів порівняно з 2019 роком. Мовляв, вони перевищуватимуть 100 тис. грн.
У відповідь на це голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що зарплата народних депутатів зросте у зв’язку з індексацією через збільшення прожиткового мінімуму. Але вона зовсім не відповідає 100 чи 150 тисяч, а збільшення сягатиме близько 3 тисяч. Нині зарплата народних депутатів становить 38–43 тис. грн.
Якщо конкретно, то загальний кошторис Верховної Ради на 2020 рік становить майже 2 млрд грн, з яких 642 млн грн — зарплатний фонд з урахуванням податків, тобто майже 1,5 мільйона на людину. Але в цю суму також можуть входити премії, надбавки, оплата праці помічників тощо.
Однак тут ішлося про майбутнє зростання, а скандал спричинили вже чинні зарплати урядовців у 2019 році, збільшені в 3,5–5 разів, та виписані сотні тисяч премій.
Ось дані, які оприлюднило видання «Букви», згідно з якими: гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський щомісяця отримував майже 2 млн грн. У 2020 році його зарплата ще більше зросте і за нинішнім курсом становитиме близько $78,8 тис. Заробіток головного поштовика за весь рік становитиме 22,6 млн грн, або $0,94 млн (у президента США Дональда Трампа $400 тис. на рік).
Про заробітки у «Нафтогазі» давно ходять легенди. Там премії обчислюються сотнями мільйонів гривень. Скажімо, топ-менеджмент компанії преміював себе за виграш у «Газпрому» $2,9 млрд у Стокгольмському арбітражі мільйонами доларів ще до того, як рішення було виконане (а виконане воно було неочікувано у зв’язку з недобудовою обхідного газопроводу і закінченням попереднього контракту на транзит газу в Європу).
Не надто відстають від управителів державними підприємствами топ-чиновники. Приміром, міністр закордонних справ Вадим Пристайко в грудні отримав 233892 грн. Однак це не весь дохід. До нього слід додати матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 55924 грн та допомогу на розв’язання соціально-побутових проблем — 55924 грн.
Щоправда, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук відстає від колег по цеху: він заробив лише 76 тис. грн, значно поступившись міністрові юстиції Денисові Малюсьці з його 226 тис. грн, міністрові соцполітики Юлії Соколовській (217 тис.).
Однак на цих теренах усіх перевершив Мінкульт: його очільник Володимир Бородянський зі 112904 грн, перший заступник Анатолій Максимчук (248021 грн) та заступниця Ірина Подоляк (240478 тис.) попереду всієї планети.
Аби не посилатися на дані про доходи топ-менеджерів, опубліковані у ЗМІ, мовляв, там можуть щось переплутати чи приписати, звернемося до офіційних джерел. З огляду на скандал із зарплатами посадовців Кабмін змушений був на своєму сайті оприлюднити офіційні дані.
Інформація дещо відрізняється від тієї, що зібрали ЗМІ, однак тенденція зберігається. Згідно з нею торік найвищу середню зарплату отримував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков — понад 100 тис. грн (у грудні — 186541 грн), у тому числі надбавки — 49225 грн, премії — 137317 грн. У віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби — відповідно 58652 грн та 86774, в тому числі надбавка — 58655 грн, премія — 28119 грн.
Не відстають від чоловіків жінки-високопосадовці: у міністра розвитку громад і територій Альони Бабак середня заробітна плата в 2019 році дорівнювала 84318 грн (у грудні — 212600 грн); у міністра соціальної політики Юлії Соколовської відповідно — 65317 грн та 216783 грн. Найбіднішим у нинішньому уряді виявився міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет — 32386 грн (у грудні — 17544 грн).
Однак деякі високопосадовці, приміром уже згадувані міністр юстиції Денис Малюська із зарплатою у 75734 грн (в грудні — 226361 грн) та міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов (майже 84 тис. грн та 222592 грн відповідно), неодноразово привселюдно скаржилися на низький рівень зарплат. Дехто спростовував суми, посилаючись на відмінусування податків.
Тож, мабуть, час і нам поскаржитись. Адже у тих, хто працює по-білому і отримує мінімальну зарплату, майже половину вираховують на податки і збори. А премій у цієї категорії не буває.
Не легше й бізнесу. Зокрема, для фізичних осіб — підприємців із 1 січня 2020 податки зростуть. Це пов’язано зі збільшенням прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Приміром, збільшиться єдиний податок та єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Так, ФОП першої групи спрощеної системи оподаткування платитиме 1249,26 грн на місяць. З них 1039,06 грн — ЄСВ і 210,2 грн — єдиного податку; другої групи — 1983,66 грн на місяць, це 1039,06 грн — ЄСВ і 944,6 грн — єдиного податку.
Третьої групи спрощеної системи розмір єдиного податку залежатиме від розміру доходу та системи, яку вибере платник: 3% — від доходу за місяць для тих ФОП, які платять податок на додану вартість (ПДВ), 5% — від доходу для тих, хто ПДВ не платить.
Підсумовуючи все вище сказане, мабуть, не варто гадати, чим закінчиться скандал із високими зарплатами топ-чиновників. Дочекаємося, який ефект матиме звернення Президента Володимира Зеленського до Прем’єр-міністра Олексія Гончарука запровадити нову концепцію зарплат у міністерствах, відомствах і державних компаніях.
Гарант переконує, що зарплати у них повинні бути нормальними виходячи з нинішньої ситуації в Україні і такими, щоб на них можна було жити, але з урахуванням стану справ у країні.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».