І саме цей день вважається днем народження нашого колективу. Генеалогічне дерево Капели має досить розгалужене коріння. Але визначальним для формування нинішньої «ДУМКИ» згідно з останніми архівними дослідженнями можна вважати хор, організований напрочуд талановитою людиною — Полікарпом Бігдаш-Бігдашевичем.
Створений незадовго до офіційного дня народження, тобто 11 березня, завдяки підтримці потужного мецената — Дніпровського союзу споживчих товариств, який об’єднував понад 800 кооперативів і мав представництва у багатьох європейських країнах, цей хор став одним із перших музичних колективів у післяреволюційній Україні.
«ДУМКА», як і вся Україна, за час свого існування пережила складні часи, що, звичайно, не могло не позначитись як на долі творчого колективу, так і на долях окремих артистів. Та попри всі складнощі тих буремних років вона зуміла не тільки вистояти, а й розвиватися. З перших днів свого існування Капела багато гастролювала по країні, даючи щороку більше 100 концертів. Ось як писали тоді про виступи колективу газети:
«Найвизначніше місце в святі займав хор робітників, котрим дуже добре було виконано «Вкраїно-мати» — український гімн та багато різних українських народних пісень, в гармонізації Лисенка, Кошиця, Леонтовича та Стеценка, а також деякі чужоземні твори — норвезькі, словацькі та російські, в перекладі на українську мову. Хором керував тов. Бігдаш-Бігдашевич... були досить гарно виконані сольові співи, дуети».
Репертуар включав обробки народних пісень та світову класику. У 1929 році відбулася перша закордонна поїздка до Франції, де колектив зустрічали шквалами аплодисментів.
У 30-х роках сталася загальна криза хорового мистецтва. І в репертуарі нашого колективу знову почали переважати «правильні» твори, тобто революційно-агітаційні пісні, кантатно-ораторіальні твори.
Нашу Капелу впродовж цих 100 років очолювали такі корифеї хорової музики, як Нестор Городовенко, Олександр Сорока, Павло Муравський, Михайло Кречко. У 1984 році керувати колективом довірили мені.
Якщо ви запитаєте, у чому полягає творча неповторність сьогоднішньої «ДУМКИ», то найбільше її творчому кредо відповідало б слово «універсалізм». Цей універсалізм Капели гідний подиву, оскільки проявляється насамперед у репертуарній політиці. Визначальними тут є дві сфери.
Перша — це музика для хору a cappella. Традиційні для репертуару українських хорових колективів обробки народних пісень співіснують у програмах концертів та численних записах «ДУМКИ» з музикою західноєвропейського Відродження, надбання національної духовної спадщини зі зразками російського романтизму.
Друга сфера репертуарного всесвіту нашого колективу — вокально-симфонічна музика. І тут універсалізм колективу викликає захоплене здивування: здається, немає серед шедеврів світової музики різних часів та народів такого твору, який би не виконувався Капелою.
Зокрема, «Страсті за Матфієм» Й. С. Баха та «Прометей» О. Скрябіна, Дев’ята симфонія Л. Бетховена і Credo Кш. Пендерецького, «Пори року» Й. Гайдна та «Реквієм» Дж. Верді, композиції А. Вівальді, В. Моцарта, Й. Брамса, О. Бородіна, Г. Малера, С. Танєєва, І. Стравінського, А. Шнітке — постійно перебувають у репертуарному активі Капели.
На сьогодні творчий доробок Капели «ДУМКА» становить понад 100 сольних концертних програм, 40 фондових записів, здійснених не тільки в Україні, а й за кордоном, у тому числі платівки, компакт-диски, відеокасети, відеофільми. До речі, Капела «ДУМКА» — єдиний в Україні художній колектив, удостоєний звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка.
— Хотілось би почути і про тих артистів, які сьогодні є гордістю колективу.
— Усі наші солісти мають вищу музичну освіту. Користуючись нагодою, хочу відзначити заслужених артистів України Оксану Нікітюк, Ігоря Воронка, Олену Нагорну, Михайла Тищенка.
— Де Вашому колективу довелося побувати з гастролями?
— Ще за часів існування колишнього Радянського Союзу ми об’їздили всі його неозорі простори. Зі здобуттям Україною незалежності географія поїздок розширилася. Тому Капела «ДУМКА» виступала на великих сценах найпрестижніших концертних залів Польщі, Австрії, Німеччини, Франції, Іспанії, Бельгії, Нідерландів, Італії, Швейцарії, Великобританії, а також США та Канади.
— Розкажіть, пане Євгене, трохи про себе.
— Народився я на Буковині у селі Брусниця. По закінченні школи навчався у Чернівецькому музичному училищі, у класі диригування, а також у Київській державній консерваторії (нині Національна музична академія України імені Петра Чайковського). При цьому працював із дитячими хорами, а також профтехучилищ, вишів. Ще у студентські роки мене запросили до Київського театру оперети.
На початку 70-х працював диригентом-хормейстером Державного українського народного хору імені Григорія Верьовки, розпочавши згодом педагогічну діяльність у Київській консерваторії. У 1978–1984 роках був художнім керівником Київської хорової чоловічої капели імені Л. Ревуцького, а з 1984-го, як я вже казав, — художній керівник і головний диригент Національної хорової капели «ДУМКА».
— Як охочим стати солістом очолюваного Вами колективу? Чи велике навантаження випадає на артистів?
— Перед тим як поповнити наш колектив, претендент обов’язково проходить прослуховування перед спеціальним журі, яке і виносить відповідний вердикт. Критерій один — талант.
Ми дорожимо своєю репутацією і тому нашим виступам передує щоденна копітка робота: артисти репетирують свої виступи щодня, п’ять разів на тиждень. Репетиції тривають по 3–4 години, а це вимагає від артистів моральних і фізичних сил.
— Чи відчуваєте ви підтримку з боку Української держави? Якщо так, то яку саме?
— Нині наша країна, суспільство переживають складні часи. Ми, звісно, не виняток. Але ремствувати на труднощі, як це сьогодні багато хто робить, не буду. Скажу так: усі мої колеги мають пристойну зарплату, для репетицій теж створено досить пристойні умови і ви, ознайомившись із ними, у цьому, напевно, зайвий раз переконались. Отже, нам залишається тільки працювати.
Без найменшого перебільшення скажу, що сьогодні попри всі проблеми і труднощі в країні наш колектив перебуває на хоровому Олімпі. Кожен, хто завітає на наш виступ, зайвий раз у цьому пересвідчиться.
— Ви, пане Євгене, досить тривалий час очолюєте Капелу. Звідси й запитання: що особисто для Вас значить українська народна пісня?
— Відповім словами Кирила Стеценка, який свого часу писав:
«Пісня українська розкаже народові, хто він, «яких батьків ми діти», розкаже його історію, його минувшину; розкаже, які у нього були герої. З пісні він узнає і серцем своїм сприйме дух вольності і свободи, яку він колись мав і за яку діди його тяжко боролись». Як на мене, то краще і не скажеш.
Інтерв’ю провів
Сергій ЗЯТЬЄВ
Цікаві факти про «ДУМКУ»
Назва «ДУМКА» походить не від слова «думка» — це абревіатура від Державна Українська Мандрівна Капела. В 20-х роках ХХ ст. абревіатури в назвах були, висловлюючись сьогоднішньою термінологією, в тренді. Тож назву Капели завжди треба писати великими літерами.
1927 року в Капелі «ДУМКА» співала майбутня кінозірка, оперна співачка, володарка «Оскара» Міліца Кор’юс — виконавиця головної ролі у голлівудській кінострічці-шедеврі «Великий вальс», що вийшов на екрани 1938 року.
Ювілейний концерт відбувся на сцені Національної філармонії України, як і рівно 100 років тому. Тоді хор виконував твори на вірші Кобзаря. Нині, в Незалежній Україні, «ДУМКА» запропонувала слухачам програму з творів провідних українських композиторів — Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Лесі Дичко, що написані на вірші геніального поета.
Національна капела України «ДУМКА» — номінант за краще хорове виконання премії Grammy 2004 року.
«ДУМКА» виступала зі всесвітньо відомими музикантами, зокрема Енніо Морріконе, Хосе Каррерасом, Кшиштофом Пендерецьким. Колектив давав концерти в найзнаменитіших та найпрестижніших концертних залах світу — Concertgebouw (Амстердам), The Old Wic (Лондон), Carnegie Hall (Нью-Йорк), Національній опері та Національній філармонії Польщі (Варшава), Національній опері Мехіко, Аргентини, Уругваю, Чилі, неодноразово брав участь у багатьох музичних фестивалях Франції, зокрема — Ля Шез Дьє, Аленсон, Безансон, Сен-Мало.
У складі «ДУМКИ» працюють 70 високопрофесійних співаків. За останні кілька років колектив випустив 22 компакт-диски. Капела — це хорова школа, через яку за 100 років пройшли 10 генерацій хористів.