Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Грудень 10, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Вересень 2014 03:00

Сивина в бороду, або розберися з почуттями

Rate this item
(0 votes)

Ко­ли з’явив­ся кі­не­ма­то­граф, то ба­га­то хто пе­ре­дрі­кав, що епо­ха те­ат­ру від­хо­дить у не­бут­тя. Уд­ру­ге це пи­тан­ня пос­та­ло, ко­ли в бу­дин­ках за­сві­ти­ли­ся бла­кит­ні вог­ни­ки ек­ра­нів те­ле­ві­зо­рів.

А нині театру доводиться вести боротьбу за глядача вже зі світом Інтернету та новітніх комп’ютерних технологій. І майстри сцени не збираються програвати. Нове свідчення цьому — вистава «З коханими не розслабляйтеся!» за п’єсою американської письменниці Джин Керр «Випадковий дотик», якою Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра відкрив свій 37-й сезон.
Пропонований нині українському глядачеві твір було написано у 1973 році. «З коханими не розслабляйтеся!» — це гумористична історія про те, що інколи трапляється з людиною, коли сивина починає торкатися бороди. Саме в цей час нерідко виникає криза в подружніх стосунках, а нові почуття несподівано накривають з головою.
Проте згодом приходить прозріння та розуміння того, що саме у тихих домашніх радощах і полягає справжнє щастя. Але насамперед ця вистава про кохання, яке може бути досить різним: чи то смішним, чи то трагічним; можливо, вигаданим, можливо, справжнім; часом продажним чи боязким, а для когось і запізнілим.


Життя родини Куперів на перший погляд може здатися спокійним та розміреним. Але одного разу затишну атмосферу цієї начебто благополучної сім’ї руйнує зізнання Джеффа дружині Кеті про свої ніжні почуття до молоденької студентки Елсі, в якої він викладає один із предметів в університеті. А відчайдушні спроби Кеті повернути чоловіка до домашнього вогнища набувають непередбачуваних поворотів, коли в гості приїжджає їхній старший син Стів зі своєю спокусливою і позбавленою комплексів подругою Феліцією. І тут батько сімейства, який донедавна страждав від платонічних почуттів до юної студентки, раптом стає рішучим «лихо-коханцем». Однак чи зможе маленька іскорка пристрасті перетворитися на всепоглинаючий вогонь? Аби відповісти на це запитання, потрібно подивитися виставу.
Режисером Валерією Айдіною було досить вдало підібрано виконавців. У різних акторських складах задіяні: Володимир Канівець, Валентин Томусяк, Михайло Досенко, Антон Вахліовський, Тамара Антропова, Оксана Лаврик, Юлія Першута. Але найяскравішим вийшов дует подружжя Куперів — Джеффа та Кеті. Якщо у виконанні заслуженого артиста Росії Петра Миронова та заслуженої артистки України Ксенії Ніколаєвої він більш романтичний, то в інтерпретації заслужених артистів України Сергія Солодова та Світлани Золотько — більш життєвий, але від цього не менш цікавий. Своєрідним доповненням до цього подружжя є друг родини Фред Уїттен (Юрій Литвин), який, звичайно ж, закоханий у Кеті.
Завдяки сценографії Олега Луньова та Валерії Айдіної перед очима глядачів постає по-домашньому затишний будинок. Персонажі мають можливість рухати великий стіл, що міститься у центрі зали, за часовою стрілкою чи навпаки, і ці рухи допомагають краще зрозуміти їхній емоційний стан.
Здається, постановка наповнена легким та ліричним гумором, але водночас у ній можна побачити іронічні та філософські роздуми про наше життя. Інколи саме воно може поставити перед нами запитання, які хоча й важливі, проте раніше залишалися поза нашою увагою. І, можливо, інколи дійсно потрібно пережити хоча б невеликі потрясіння, щоб по-іншому подивитися на близьких людей і зрозуміти, наскільки вони дорогі та потрібні. До того ж це дуже добра та світла вистава, що, безперечно, поліпшить настрій у наш нелегкий час.
Ніяких аналогій із політикою. Проте спектакль став гідною відповіддю пропаганді сусідньої держави, начебто в Україні утискуються права російської мови, адже один із провідних державних театрів Києва продовжує ставити вистави переважно російською. Та це не заважає артистам і глядачам бути патріотами своєї країни.
Еду­ард ОВ­ЧА­РЕН­КО
Фо­то із сай­та те­ат­ру

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».