На великій сцені відбулися дві гучні прем’єри — «Біла ворона» і «Сімейка Аддамсів» (поставити другу виставу запросили литовських колег). Цікавими були прем’єри на сцені «77» — «Москалиця» Марії Матіос та «Оркестр» Жана Ануя.
Також на цій сцені йдуть вистави театру «Під небом синім» і «Любовний діалог». Дві вистави з’явились у репертуарі експериментальної сцени.
У Міжнародному фестивалі «О фест», який організовує театр, цього року взяли участь 18 виконавців із 14 країн. Також були спільні проекти з Угорщиною, Румунією і Польщею.
Багатим на прем’єри має бути і 85-й сезон. Уже у грудні тут покажуть нову постановку оперети «Баядера» Імре Кальмана — розповів головний режисер — очільник театру, народний артист України Богдан Струтинський.
— Мені дуже приємно, що саме в Національній опереті України я можу продемонструвати свої режисерські здібності, — зізнався режисер-постановник Ігор Ніколаєв. — Вистава «Розмова, якої не було» для мене надзвичайно близька.
Я хотів сказати сьогоднішньому глядачеві, що жити щасливо потрібно кожен день. Не можна допускати помилок, яких потім не можна виправити. Це — історія про двох чоловіків, один з яких, на жаль, помер через передозування наркотиками. Він начебто приходить до свого друга і вони роблять переоцінку свого життя.
Що, врешті, пішло не так, а що було й хорошого? І під час цієї розмови чоловіки знаходять сенс у тому, що треба повноцінно жити кожен день і цінувати кожну мить свого життя.
Сподіваюся, що нова вистава сподобається глядачеві, що кожен знайде у ній щось своє. Режисер говорить у виставі про ті речі, які болять саме йому, а якщо вони будуть перегукуватися з тими речами, які болять глядачеві, значить, вистава вдалася.
Постановку присвятив своєму товаришу і одногрупнику Олександру Терехову, з яким разом навчалися в університеті. На превеликий жаль, він помер через зловживання алкоголем. У студентські роки ми разом грали уривок з цієї вистави.
У виставі можна побачити всіх тих людей, які трагічно закінчили своє життя через наркотики, алкоголь, інші спокуси нашого життя. Ми живемо в той час, коли начебто все дозволено, немає ніяких рамок. Як знайти вихід з цієї ситуації? Думаю, що вистава допоможе знайти відповідь на це непросте запитання.
Виконавець ролі Ігоря Максим Булгаков розповів, що для нього це вистава про чоловічу дружбу, яка є для нього дуже важливою. З Ігорем Ніколаєвим це вже їхня друга спільна робота: якщо у попередній постановці Максим був балетмейстером-постановником, а Ігор грав одну з ролей, то тепер Ігор — режисер, а Максим — актор.
Валентин Котенко (виконавець ролі Героя) зазначив, що для нього така робота не зовсім звична, адже вперше доводиться працювати з драматичним матеріалом.
Трагікомедія «Розмова, якої не було» — про те, що ми так часто не цінуємо того, що маємо в житті, відмахуємося від проблем друзів і рідних. І саме тоді, коли ми їм потрібні, нас немає поруч. Бо ми десь там, далеко, «варимось» у проблемах, які насправді не варті уваги. А коли раптово помирає дорога людина — прагнемо повернути час назад. Однак залишаються тільки спогади...
Коли кращий друг стає ангелом-хранителем, а подорож у минуле — ключем до майбутнього... Життєва історія про справжню чоловічу дружбу та людські цінності. Вистава, яка вчить на чужих помилках — тонко, психологічно, переконливо.
Сюжет розповідає про чоловіка, який потрапляє у реанімацію, де у нього зупиняється серце. І саме під час клінічної смерті до нього приходить його товариш Ігор, який раптово помер від передозування наркотиками. До чого приведе їхня розмова, якої не було в реальності?..

Еду­ард ОВ­ЧА­РЕН­КО
Фо­то Ана­то­лія ФЕ­ДОР­ЦІ­ВА