Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Жовтень 2015 11:53

Чи відхиляються зірки від свого курсу?

Rate this item
(0 votes)

Як­що те­атр бе­ре до ін­сце­ні­за­ції доб­ре ві­до­мий твір, то це по­кла­дає на йо­го ко­лек­тив осо­бли­ву від­по­ві­даль­ність, адже при­скіп­ли­ві гля­да­чі зав­жди бу­дуть по­рів­ню­ва­ти гру ак­то­рів з те­ат­раль­ни­ми чи кі­не­ма­то­гра­фіч­ни­ми ро­бо­та­ми ві­до­мих по­пе­ред­ни­ків.

У Класичному Художньому Альтернативному Театрі ніколи не боялися складних завдань. Свідчення цьому — постановка уславленої «Собаки на сіні». А нещодавно заслужений артист України Віктор Кошель та Катаріна Сінчілло поставили тут романтичну комедію «Безіменна зірка» за однойменним твором Міхая Себастіана.
Нагадаємо, що п’єса румунського письменника була написана у 1943 році і відразу після виходу мала шалений успіх. У 1968-му на екрани вийшов художній фільм «Мона, безіменна зірка» з Мариною Владі у головній ролі. А 1979-го побачила світ нині вже легендарна картина Михайла Козакова «Безіменна зірка», в якій головні ролі виконали Анастасія Вертинська, Ігор Костолевський, Світлана Крючкова і сам Михайло Козаков.

Була спроба інсценізації твору в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, але ця вистава недовго утрималася в репертуарі театру. А відтепер український глядач має змогу переглянути нову сценічну версію твору.
Ще в дитинстві Катаріні Сінчілло запав у душу фільм «Безіменна зірка». Багато років мріяла про сценічне прочитання п’єси. Коли ж дізналася більше про незвичайну долю автора, то інтерес до твору посилився. Робота над постановкою тривала дев’ять місяців. Спочатку виношувався творчий задум, потім читка твору, підбір акторів і три місяці щоденних репетицій. У червні відбувся допрем’єрний показ вистави, а днями — сама прем’єра. За ці кілька місяців режисери та актори ще попрацювали над виставою, зокрема додали комізму до першої дії та психологізму — другій.
«Це вистава про сенс нашого перебування тут — на планеті Земля. Головним у житті кожної людини є питання вибору, питання пріоритетів. Чому надати перевагу — коханню чи комфорту, свободі чи страху, зоряному небу чи золотому унітазу», — розповідає виконавиця головної жіночої ролі Катаріна Сінчілло.
Як зізналася пані Катаріна, їй дуже близька роль, тому що це одна з історій її життя. І вона грає не випадок чи якусь незвичайну пригоду, а грає Долю, до того ж власну Долю. Тому такою природною і виглядає на сцені її героїня. Напевне, образ столичної гості Мони-Сінчілло є центральним у постановці. Актрисі вдалося тонко передати внутрішній світ персонажа. В її виконанні Мона вийшла надзвичайно романтичною натурою, яка завітала до провінційного містечка з іншого світу, а, можливо, й з іншої Галактики.
На противагу їй Гріг — у виконанні Віктора Кошеля — людина доволі прагматична, можна сказати навіть цинічна. Він так нагадує наших нових українців, які переконані, що за гроші можна купити все. І їм, на жаль, досить часто це вдається.
Валерію Рождественському випала можливість виконати у виставі дві ролі. Це брати-близнюки з протилежними характерами. Якщо начальник вокзалу пан Іспас — справжній бюрократ, для якого папірець важливіший, ніж людська доля, то вчитель музики та композитор пан Удря — людина глибокої творчої натури. І актор блискуче впорався з таким непростим завданням.
Дебютом у КХАТі для Наталії Здобнової стала роль класної дами Куку. А от для виконавиці ролі учениці Замфіреску Світлани Щоки це взагалі дебют на професійній сцені. Обидві дебютантки не розчарували ані режисерів, ані партнерів по сцені, були привітно зустрінуті глядачами.
Досить цікавим є відеооформлення вистави. Створює достовірність зображувальних подій прибуття та відправлення потягів, незабутнє враження залишають зйомки космосу, поєднані з музикою Томазо Альбіоні, Георгія Свиридова та Павла Колпакова, а від звичайного українського саду з величезною кількістю квітів отримуєш справжню естетичну насолоду.
То чи матиме романтичне кохання продовження, чи може зірка відхилитися від свого курсу? Режисер та актори не дають прямої відповіді на це запитання. Мона начебто повертається до свого вчителя астрономії. Але повертається не зовсім звично. Можливо, їхні душі зустрінуться в іншому світі, а, можливо, це не Мона, а її донька, що народилася від їхньої любові. Кожен глядач має можливість пофантазувати.
До речі, Класичний Художній Альтернативний Театр запрошує на свої вистави воїнів, які боронять нашу державу на Сході України. Їм при собі потрібно мати лише посвідчення учасника АТО або колективне замовлення від організації, що ними опікується. Напевне, сьогодні жоден театр не відмовить учаснику АТО в безплатному перегляді вистави. Це честь для театру — приймати таких гостей.
Едуард ОВЧАРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».