Уперше в СРСР були надруковані твори Ф. Кафки. За публікацію роману Е. Хемінгуея «За ким подзвін» редактор зазнав різкої критики і був відсторонений від роботи. У 1971–1978 роках на чолі редакції стояв письменник і перекладач Дмитро Павличко. «Всесвіт» значно розширив коло публікацій, зокрема літератури Латинської Америки й світової поезії, почав випускати спеціальні номери — фінський, індійський та інші. Був різко підвищений художній рівень перекладів.
Серед низки цікавих творів — роман М. П’юзо «Хрещений батько» викликав особливу критику керівних органів. Вони сприйняли роман як натяк на мафію Радянського Союзу. Дмитро Павличко та ще декілька редакторів змушені були залишити журнал. Із 1978-го до 1986 року головним редактором «Всесвіту» був письменник-публіцист Віталій Коротич.
Журнал продовжував публікацію найкращих творів світової літератури, але виразно посилив свою політичну заангажованість. З’явилися рубрики «Зорі соціалізму» та «Хто є хто» про діячів комуністичного руху. Після Чорнобильської аварії Віталій Коротич поринув у громадську діяльність, переїхав до Москви.
Упродовж двох із половиною десятиріч із 1986 року редакцію «Всесвіту» очолював письменник-перекладач Олег Микитенко, який працював у журналі від 1958 року. Здобуття незалежності України, падіння політичної цензури відкрило нові перспективи для «Всесвіту». Були здійснені нові публікації раніше заборонених творів Дж. Оруела «1984», А. Жида «Повернення з СРСР», Чеслава Мілоша «Поневолений розум» та багатьох інших із різних країн.
У 1990 році наклад журналу сягнув свого піку — 76115 примірників місячного тиражу. Найцікавіше, що найбільше передплачували журнал у Криму та на Донеччині. Економічна криза 1990-х, астрономічна інфляція жорстоко вдарила по «Всесвіту». Відпали цілі контингенти його читачів, різко знизився наклад видання. З того часу перед журналом постала незмінна проблема виживання в ринкових умовах.
Поборюючи постійні труднощі, журнал зумів зберегти себе і вийшов на самостійний шлях незалежного видання. Зберігаючи високий художній рівень, нарощуючи публікації знакових творів світової літератури, редакція на чолі з шеф-редактором Юрієм Микитенком і головним редактором Дмитром Дроздовським спромоглася без жодної державної і спонсорської підтримки випустити фундаментальний бібліографічний покажчик публікацій за 75 років існування журналу, а також спеціальні швейцарський, ізраїльський, угорський, німецький та вірменський номери. А з 2014 року — польський та азербайджанський.
Заплановано спеціальні номери бельгійської, бразильської, іранської та норвезької літератури. Незважаючи на певні успіхи, економічні проблеми журналу «Всесвіт» залишаються незмінними. За допомогою рейдерської атаки у нього відібрали редакційне приміщення, і тепер редакція розміщується у десятиметровій кімнатці.
За радянських часів місія влади зводилася до контролю за друком літературних творів. Тепер цього немає, та немає й державної підтримки журналу, котрий відкриває для наших співгромадян горизонти світової літератури.
Олена КОСЕНКО