Україна має відповісти комплексом конкретних дій на рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про повернення російської делегації до ПАРЄ.
Про це написав на своїй сторінці у Facebook постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, відкликаний у вівторок до Києва для консультацій.
«Моя особиста позиція така — ми маємо відповісти не лише словом, а комплексом конкретних дій. Відповісти не емоційно і поспіхом, а зважено і цинічно. Сьогодні міністр (закордонних справ.— Ред.) Павло Клімкін викликав мене на консультації до Києва, де ми якраз будемо фіналізувати план подальших дій.

28 ЧЕРВНЯ — ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

23 роки тому, в ніч з 27-го на 28 червня 1996 року, була прийнята перша в історії суверенної України Конституція. Цій вікопомній події передували гострі дискусії не тільки у стінах парламенту, а й у суспільстві.

Щоб краще зрозуміти, за яких складних умов розпочався конституційний процес треба зробити невеличкий екскурс у середину 90-х. І згадати, що тоді Україна тільки-но починала вибиратись зі складного фінансово-економічного становища, на якому так спекулювали ліві сили.
Насамперед Компартія Петра Симоненка, пропонуючи свої «рецепти» вирішення усіх проблем.

Схоже, що судді Конституційного Суду України не позбавлені відчуття символізму. Принаймні, їхнє рішення про конституційність президентського указу стосовно розпуску Верховної Ради припало акурат на знакову для Володимира Зеленського дату — місяць перебування на посаді Глави держави.

Втім, стежачи за тим, як народні депутати України, та й не лише вони, уже понад місяць автовно готуються до майбутніх перегонів, не надто й виникало сумнівів стосовно того, що вибори усе ж таки відбуватимуться саме 21 липня. Те, що сумніви у юридичній бездоганності цього дійства лишаються навіть після рішення КС, — питання інше.
Власне, скільки б «нових політичних облич» не готувалися в ці дні до всенародного волевиявлення, найбільша увага традиційно прикута саме до парламентарів.