Сестри Галина і Людмила Турчак разом на сцені майже 25 років. Вони — лауреатки міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Ті, хто знає історію Українського радіо, стверджують, що вони продовжили справу свого батька Леоніда Трохимовича, співака хору Українського радіо, бо й самі росли й гартувались у його дитячій групі.
Людмила і Галина Турчак нещодавно стали лауреатами Мистецького фестивалю «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка.
Про українську пісню сестри Турчак готові говорити годинами. А ще краще для них — це співати.

25 ЖОВТ­НЯ — 70 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ІВА­НА ЯРО­СЛА­ВО­ВИ­ЧА ГАВ­РИ­ЛЮ­КА (1948), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО КІ­НО­АК­ТО­РА

2018-й для ле­ген­ди ук­ра­їн­сько­го кі­но Іва­на Гав­ри­лю­ка — юві­лей­ний. Ак­то­ру ви­пов­нює­ть­ся 70. Він і за­раз та­кий, яким за­пам’­ятав­ся ук­ра­їн­сько­му гля­да­че­ві у сво­їх ро­лях: емо­цій­ний, міс­ця­ми різ­кий, з гор­дою по­ста­вою, муж­ній та щи­рий.

Сам про себе каже: «Мені скоро 70 років, хоча у це і не віриться: ще вітер гуляє». Мабуть, є тут перебільшення від представника поетичного кіно, втім, хто знає...

23 ЖОВТ­НЯ — 90 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ АР­ТУ­РА ЙО­СИ­ПО­ВИ­ЧА ВОЙ­ТЕЦЬ­КО­ГО (1928–1993), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО КІ­НО­РЕ­ЖИ­СЕ­РА, СЦЕ­НА­РИС­ТА, ПЕ­ДА­ГО­ГА

На­ро­див­ся май­бут­ній ре­жи­сер 23 жовт­ня 1928 ро­ку у Він­ни­ці. Ви­хо­ву­вав­ся ма­тір’ю і ба­бу­сею, бать­ко пі­шов із ро­ди­ни, ко­ли хлоп­чи­ко­ві бу­ло два мі­ся­ці. Вій­ну сім’я пе­ре­жи­ла в оку­по­ва­ній Він­ни­ці.

У 1948–1954 роках Артур навчався на кіновідділенні КДІТМ імені І. Карпенка-Карого (майстерня Івана Чабаненка). У роки навчання взяв участь у зйомках фільму «Максимка».

У Пол­та­ві жи­те­лі за­би­ли на спо­лох: на сті­нах май­же кож­но­го місь­ко­го бу­дин­ку і вже на­віть шкіль­них бу­ді­вель що­дня з’яв­ляю­ть­ся но­ві й но­ві на­пи­си з та­єм­ни­чи­ми елек­трон­ни­ми ад­ре­са­ми.

Кот­рі, як уже зна­ють біль­шість пол­тав­ців — як мо­ло­дих, так і на­віть по­важ­но­го ві­ку, є не чим ін­шим, як ад­ре­са­ми так зва­них сто­лів за­мов­лень для по­куп­ки... нар­ко­ти­ків.
Та­кі на­пи­си, зроб­ле­ні фар­бою з ба­ло­нчи­ка, вже мож­на по­ба­чи­ти на­віть по­під но­га­ми, адже їх­ні ав­то­ри по­ча­ли при­кра­ша­ти цією ін­фор­ма­цією вже й тро­ту­ари та пі­шо­хід­ні до­ріж­ки...

Між­на­род­ні шлю­би — звич­не для Ук­раї­ни яви­ще. Що­ро­ку чи­ма­ло ук­ра­їн­ських жі­нок та дів­чат ви­хо­дять за­між за іно­зем­ців. Звісно, в кож­ної жит­тя скла­дає­ть­ся по-сво­єму, але не­по­оди­но­кі ви­пад­ки, ко­ли вчо­раш­ні на­ре­че­ні ви­їжд­жа­ють до кра­їн Єв­ро­пи, Азії, Аме­ри­ки та ста­ють жерт­ва­ми тор­гів­лі людь­ми.
Як уник­ну­ти та­кої сум­ної пер­спек­ти­ви та убез­пе­чи­ти своє по­даль­ше жит­тя за кор­до­ном? Го­во­ри­мо про це з пре­зи­дент­кою гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ла Стра­да-Ук­раї­на» Оль­гою КА­ЛАШ­НИК.

Не­що­дав­но у Тор­го­во-про­мис­ло­вій па­ла­ті Ук­раї­ни за під­трим­ки По­соль­ства Фран­ції та Ки­їв­ської об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ніс­тра­ції прой­шов Дру­гий ді­ло­вий фо­рум «Ук­раї­на ме­до­ва і світ».

Він об’єднав бджолярів, виробників бджільницької продукції, експортерів меду, представників громадських організацій, учених, експертів, виробників обладнання, успішних підприємців.
На форумі йшлося про шляхи залучення інвестицій у медовий бізнес, кредитування виробників і страхування ризиків для бджолярів, про впровадження дорожньої карти реформування галузі бджільництва, заходи збереження здоров’я бджіл, організацію внутрішнього ринку меду; учасники також проаналізували світовий ринок меду та його перспективи.

Історія проведення Міжнародного дня боротьби за ліквідацію бідності починається 17 жовтня 1987 року. Того дня понад сто тисяч людей зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв бідності, насильства і голоду.
Присутні заявили, що бідність є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви були вибиті на пам’ятному камені, відкритому в той день.

Ще у трав­ні 2018 ро­ку в Ки­їв­ра­ді на за­сі­дан­ні по­стій­ної Ко­мі­сії з пи­тань охо­ро­ни здо­ров’я та со­ці­аль­но­го за­хис­ту де­пу­та­ти по­го­ди­ли Про­гра­му за­йня­то­сті на­се­лен­ня Ки­єва на 2018–2020 ро­ки.

Народні обранці визначили, що основними проблемами на столичному ринку праці є дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили, недостатні можливості підвищення кваліфікаційного рівня працівників.
Не менш важливі й проблеми молодіжного безробіття, тіньової зайнятості та виплати заробітної плати в конвертах.

ТУ­РЕЦЬ­КА КРИ­ЗА — ПРИ­КЛАД ТО­ГО, ЯКИМ НА­СПРАВ­ДІ СЛАБ­КИМ Є ПРАВ­ЛІН­НЯ «СИЛЬ­НОЇ РУ­КИ»

Ту­рець­ка лі­ра де­шев­шає, хо­ча це мо­же бу­ти за­над­то ла­гід­ним ви­зна­чен­ням — з по­чат­ку ро­ку лі­ра втра­ти­ла май­же по­ло­ви­ну своєї вар­то­сті. І хо­ча во­на тро­хи ви­рів­ня­ла па­дін­ня, во­но за­ли­шає­ть­ся ре­корд­ним: ще ві­сім ро­ків то­му за один до­лар мож­на бу­ло от­ри­ма­ти дві лі­ри, ни­ні — май­же шість. Од­нак справж­ньою су­пер­проб­ле­мою для Ту­реч­чи­ни є за­кор­дон­ний борг.

Бри­тан­ський пор­тал роз­слі­ду­валь­ної жур­на­ліс­ти­ки Bellingcat з кін­ця ве­рес­ня ве­де кам­па­нію по­сту­по­во­го ви­яв­лен­ня справж­ніх імен офі­це­рів ро­сій­ської вій­сь­ко­вої роз­від­ки, від­по­ві­даль­них за ре­алі­за­цію аг­ре­сив­них ди­вер­сій­них дій.

Це стало несподіванкою для російської сторони. Дискредитація професіоналізму Головного управління Генерального штабу Російської Федерації (ГУ ГШ РФ, колишній ГРУ) стала вдалою інформаційною операцією проти Росії, яка виявила прогалини в системі захисту особистих даних осіб, які працюють у службі або з нею співпрацюють.