Наступ проти джихадистів, які контролюють сирійську провінцію Ідліб, здавався неминучим і мав привести до контролю Асадом цієї території. Утім, багато що вказує на те, що після переговорів президентів Росії і Туреччини в Сочі 17 вересня військової операції найближчим часом не буде. Але це не означає, що не буде взагалі.

Сирійська провінція Ідліб разом із прилеглими до неї фрагментами провінцій Латакія, Алеппо і Хама перебуває з березня 2015 року під контролем джихадистів. Після переможної битви із сирійською армією в Ідлібі панує пов’язана з «Аль-Каїдою» «Джабхат аль-Нусра», яку пізніше перейменували у «Хаят Тарір аш-Шам» (ХТШ).

18 вересня 2018 року Москву відвідав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Візит збігся з черговим загостренням відносин Угорщини з Євросоюзом.

Днями Європейський парламент підтримав запровадження санкцій проти Угорщини у зв’язку з тривалим порушенням правил та цінностей Євросоюзу.
У спеціальній доповіді йдеться про тиск на незалежні засоби масової інформації, усунення від посад незалежних суддів, згортання роботи неурядових організацій, які надають допомогу мігрантам та біженцям, збагачення міністрів уряду та їхніх родин за рахунок європейських фінансових фондів. Угорські власті вважають, що їх засудили за відмову від квот на мігрантів.

Днями у Владивостоці завершився черговий Східноазійський економічний форум. Він відбувався під супровід масштабних військових навчань за участю російських, китайських та монгольських військ.
Для господарів форуму це було нагодою показати США і Євросоюзу свої альтернативні можливості на Сході. Але практичні результати виявилися меншими попри всі зусилля пропаганди показати якісь принципові «прориви».
Насправді кожна східноазійська країна — учасник форуму — намагалася скористатися зі скрутного становища Росії, аби отримати собі переваги.

Після початку у жовтні 2001 року військової операції США, а незабаром і НАТО, на території Афганістану в американських стратегічних документах Афганістан і Пакистан були об’єднані під абревіатурою «АФПАК». Така логіка обумовлювалася не лише тактикою бойових дій проти ісламістів, а й логістикою постачання ресурсами військ.

Із самого початку основною транзитною базою став Пакистан. Тодішній пакистанський президент Первез Мушарраф скористався нагодою, аби вивести свою країну з-під американських санкцій, запроваджених за проведення у травні 1998 року випробувань ядерної зброї.

Укрінформ попросив політологів оцінити цьогорічний форум YES: порівняти з торішнім, а також поділитися своїми враженнями від нього.

У щорічному міжнародному форумі YES-2018, який із 2014 року через анексію Криму проводиться не в «літній столиці України» Ялті, а в столичному «Мистецькому арсеналі», взяли участь понад 600 помітних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів та експертів із 28 країн світу.
Основних відмінностей від попереднього YES-2017 як мінімум три. Перша — через неоднозначні заяви багаторічного організатора «Ялтинської європейської стратегії» Віктора Пінчука.

Днями в епіцентрі вітчизняних політичних подій знову перебувала Центральна виборча комісія. Ще на початку пленарного тижня Верховна Рада проголосувала за збільшення кількісного складу ЦВК із 15 до 17 членів. А вже наступного дня депутати відмовилися скасувати це рішення, тим самим підтвердивши своє попереднє голосування.

Таке несподіване для багатьох оглядачів збільшення складу ЦВК уже кілька днів обговорюється навіть активніше, ніж безпосередньо чергові кадрові перипетії в Центрвиборчкомі. Воно й не дивно, адже стосовно «простроченості» ЦВК упродовж останніх чотирьох років не згадував хіба що відвертий ледар.