ПІСЛЯМОВА ДО РІЧНИХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАН УКРАЇНИ

Не лише здобутки установ Національної академії наук України, що стали результатом різноманітних фундаментальних і прикладних досліджень, здійснених протягом минулого року, але й наявні суттєві проблеми, а також основні завдання щодо подальшого розвитку науки нашої держави — все це було всебічно обговорено й ґрунтовно проаналізовано на щорічній сесії Загальних зборів НАНУ.

У цьому зібранні, яке відбулося в Києві наприкінці квітня, взяли участь не тільки академіки та члени-кореспонденти НАН України і чимало інших працівників академічних інститутів, а й представники різних органів державної влади, наукової та освітянської громадськості.

Після запеклих дискусій ринок землі залишився закритим ще на один рік. Продовжити мораторій на продаж земельних угідь вимагали й аграрії, вони навіть страйкували під Верховною Радою.

Сільгоспвиробники також «за» відновлення пільгової системи оподаткування, що діяла до 2015 року, коли 20% ПДВ спрямовувалися на розвиток агропідприємств. Тепер ці гроші йдуть до держбюджету. Скасування спеціального режиму оподаткування нищить малі й середні сільгосппідприємства.

Як доводить статистика, українці до непристойного замало їдять риби. Приміром, в останні десять років споживання риби на душу населення України становило від 14 до 16 кг. А починаючи з 2015го українці почали споживати ще менше рибної продукції — всього 8,4 кг.

Правда, в 2016 році цей показник дещо зріс — до 8,9 кг на людину. Хоча у 1991 році споживання риби та морепродуктів в Україні було на рівні 24 кг на душу населення.
І це при тому, що Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує споживати на рік на менш ніж 19,6 кг риби та рибного продукту...

Після завершення Другої світової війни більшість євреїв у світі бачила в утворенні державності історичну необхідність для народу, 6 мільйонів представників якого в Європі було знищено.

Цікаво, що майже до останнього моменту велася дискусія навколо самої назви нової країни. Чи то має бути «Іудея»? А може, «Сіон»? Нарешті вирішили зупинитися на назві «Ізраїль».
Єврейські дипломати, які в будинку ООН у НьюЙорку протягом кількох місяців вели дипломатичну підготовку проголошення нової держави на Близькому Сході (на що, зрештою, погодилась ООН у листопаді 1947 року), у документах не говорили про назву майбутньої держави, оскільки її... не знали.

Німеччина, яка досі проявляла надзвичайне «розуміння» щодо політики Кремля і дезорієнтувала Європу своєю підтримкою Москви, поволі втрачає терпіння. Німці навіть починають піддавати сумніву російські аргументи у справі будівництва газопроводу Nord Stream 2, який досі підтримували з однозначним ентузіазмом, як вважає Метью Карнічніг із POLITICO.

Існує навіть термін Russlandversteher — дослівно перекладається як «розуміючий Росію», але більше означає «відданого прихильника».

21 травня 2018 року за головування Аргентини відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн — учасниць «великої двадцятки». Метою цієї дипломатичної зустрічі була підготовка запланованого на липень саміту країн «великої двадцятки».
Тому порядок денний зустрічі стосувався питань глобального розвитку, які не могли також оминути актуальних проблем міжнародних відносин.

У Польщі набирає обертів виборча кампанія до місцевих органів влади. Вони мають відбутися восени поточного року, що вже загострює внутрішньополітичну боротьбу.

Прихильники сильної незалежної Польщі в Європейському Союзі після приходу до влади 2015 року Партії права і справедливості вже традиційно проводять Марш свободи.
Опозиція закидає владі надмірну «централізацію влади», вимагає забезпечення вільних виборів, адже восени поточного року будуть комунальні вибори. Лунають вимоги збереження незалежності судової гілки влади та верховенства права.

У Туреччині стартувала президентська виборча кампанія. Інформаційним супроводом цієї події стало визнання президентом США Дональдом Трампом Єрусалима ізраїльською столицею у дні священного для мусульман місяця Рамадан.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган емоційно гостро відреагував на цю ініціативу та закликав для захисту палестинців ввести до сектора Газа миротворчі війська ООН.
Ще одна подія мала внутрішньополітичний вимір із резонансом у НАТО.

20 травня 2018 року відбулися позачергові вибори президента Венесуели. Чергові вибори мали відбутись у грудні поточного року, але президент Ніколас Мадуро вирішив прискорити процес народного волевиявлення, аби закріпити свою піррову політичну перемогу над опозицією.

Рік тому венесуельське суспільство корчилось у судомах протестів проти соціальноекономічного курсу спадкоємців Уго Чавеса. Саме смерть останнього зробила 2013 року Ніколаса Мадуро президентом цієї багатої на нафту латиноамериканської країни. Тоді перемога далася важко, адже Мадуро випередив спільного кандидата опозиції Карлоса Капрілеса лише на два відсотки.

Голодомор в Україні тривав 17 місяців — з квітня 1932-го до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики говорять про 10–11 млн загиблих.
Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1000 людей щогодини і майже 25000 людей щодня.
У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані зелені ешелони для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят.