Єгипетський парламент затвердив новий закон, що передбачає довічний захист від покарання відповідальних за смерть понад тисячі демонстрантів.

«Релігійне право, яке регулює ставлення до високопоставлених офіцерів збройних сил» — ця назва закону, ухваленого єгипетським парламентом, звучить дуже закручено.
Але його зміст дуже зрозумілий — президент аль-Фаттах ас-Сісі може визначати офіцерів, яким буде надано статус офіцерів запасу і особливі привілеї, у тому числі дипломатичний імунітет у країні і за кордоном.

Вже майже дві третини виборців не довіряють президенту Франції. Вони питають із нього про стан економіки, а не за результат на світовому чемпіонаті з футболу.

На чемпіонаті світу Емманюель Макрон докладав усіх зусиль, щоб показати себе причетним до успіху футболістів. Фотограф зробив фото, на якому видно, як президент підскакує, коли французи забивають черговий гол хорватам на московському стадіоні. На наступних фотографіях президент обнімає попри рясний дощ кожного гравця обох команд.

Пройшло вже більше двох тижнів, як прийняв присягу президент Туреччини Реджеп Тайюп Ердоган. Своїми першими декретами він підпорядкував армію і культурні інституції, призначив нових ректорів у вищих навчальних закладах. Під його контролем має опинитися система правоохоронних органів і юстиції.

Міністр юстиції Абдулхаміт Гюль оголосив про намір скасування надзвичайного стану, який триває вже два роки. Його запроваджено відразу після невдалого путчу 15 липня 2016 року, коли військові спробували повалити Реджепа Ердогана. У сутичках по всій країні загинули 250 осіб, а 1,6 тисячі було поранено.

Ціннісні розбіжності між США і Німеччиною переходять на рівень повсякденної політики.
Спочатку навесні поточного року вибухнув скандал із послом США в Берліні, який в одному з інтерв’ю висловив відверті симпатії до німецької правої популістської партії «Альтернатива для Німеччини». Навіть більше, посол наголосив, що Дональд Трамп симпатизує європейським правим популістам.

Днями у південноафриканському місті Йоганнесбурзі відбувся черговий саміт БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка).

На старті цієї зустрічі відбулися дві знакові події, безпосередньо із самітом не пов’язані, але вагомі за своїм символізмом.
Президент США Дональд Трамп відразу після гельсінкської зустрічі з Путіним розкритикував Федеральну резервну систему США за намір підняти ставку кредитування. Якщо це відбудеться, під знаком питання опиниться проект Трампа, спрямований на модернізацію інфраструктури Сполучених Штатів Америки, який вимагає дешевого кредитування.

Берлінська зустріч пройшла на тлі знакових подій. Спочатку у Гельсінкі за результатами переговорів президента Росії Володимира Путіна і президента США Дональда Трампа стало відомо, що з метою міжнародного узаконення «референдуму» у Криму 2014 року Кремль запропонував провести повторний референдум на окупованій частині Донбасу.
Відразу після оприлюднення цієї інформації Трамп опинився під потужним тиском у Вашингтоні. Опозиція нагадала йому, що такий підхід абсолютно неприйнятний ані з точки зору інтересів США, ані з точки зору міжнародного права.

Завершення весняно-літньої сесії роботи російської Державної Думи відбулося на тлі ухвалення у першому читанні законопроекту щодо збільшення пенсійного віку для чоловіків до 63 років і для жінок до 60 років.

Таке непопулярне рішення обумовлено різними причинами. Починаючи з 2014 року внаслідок агресії проти України та анексії Криму Росія опинилася під західними економічними санкціями.

Не є таємницею той факт, що найкомфортніше українська мова почувається в сільській місцевості. І не тільки в західних і центральних регіонах нашої країни, а й на півдні і сході. А ось у багатьох містах, на жаль, приживається вона дещо повільно.
Схоже, що київська міська влада вирішила прискорити цей процес, прийнявши рішення «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині».

Ці слова були сказані Конфуцієм кілька тисячоліть тому, але й сьогодні не втратили своєї актуальності.

Нещодавно Президент України Петро Порошенко видав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».
Згідно з цим документом Кабінет Міністрів повинен розробити Державну цільову програму на 2018–2028 роки, «спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів її захисту і розвитку».

УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ 1030-РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ВЧЕРГОВЕ АКТИВІЗУВАЛИ ТЕМУ НАДАННЯ АВТОКЕФАЛІЇ УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ

Церковна політика здавна дуже тісно переплітається зі світською. А в сучасній Україні це питання вже багато років має особливе звучання. Відтак не завадить поглянути на нього трішечки ширше. Тим паче що станом на сьогодні, коли церковні дискусії тривають, у нашій державі залишається три різних православних Церкви.