Трамп вважає себе досконалим переговірником, але у найважливіших переговорах він, як правило, давав суперникам те, що вони хотіли. Ставши президентом, Трамп із більшим успіхом зриває переговори, ніж досягає позитивних результатів.

Ініціативи на внутрішній і міжнародній політичний арені виявилися складнішими, ніж будь-що, зроблене ним до цього часу. Досвід переговорів Трампа у галузі нерухомості і шоу-бізнесі не виявився придатним для усвідомлення нюансів і складності державних справ.

Напруженою і заплутаною залишається внутрішньополітична ситуація в Румунії. Більше року країну лихоманить протистояння президента і парламенту у спробах контролю за діяльністю антикорупційних органів.
На початку червня президент Румунії Клаус Йоханніс проігнорував рішення Конституційного суду Румунії та відмовився підписати документи про звільнення з посади керівника Національного антикорупційного управління Лаури Кевеші.

На хвилі успіху Сінгапурського саміту Трампа і північнокорейського лідера Кім Чен Ина американська дипломатія продемонструвала готовність розвинути успіх та зайнятися «російським питанням». Причому Трамп із цього приводу надсилав суперечливі натяки.

За деякими даними, у кулуарах саміту «великої сімки» він нібито натякнув на бажання визнати Крим російським та повернути Росію до «великої сімки». Але в офіційних документах зустрічі ці скандальні чутки не були підтверджені.

24 червня 2018 року відбулися вибори президента Туреччини. Потреба їхнього проведення була пов’язана з тим, що у квітні 2017 року громадяни Туреччини проголосували на референдумі за наділення президента додатковими повноваженнями і закріпили це у новій редакції Конституції.

Відповідно до цих змін, зокрема, скасовано посаду прем’єр-міністра. Тепер цю роль виконуватиме президент, який напряму формуватиме уряд, призначатиме керівників спеціальних служб, армії та інших перших урядових осіб держави.

Наприкінці червня відбулося засідання головного керівного органу Євросоюзу — Європейської ради. На порядку денному були важливі питання європейської інтеграції.

Напередодні саміту бундесканцлер Ангела Меркель зіштовхнулась з ультиматумом від баварського Християнськосоціального союзу: міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер зажадав згоди Меркель на масові вислання нелегальних мігрантів, якщо не буде досягнуто домовленості щодо створення на території країн — членів ЄС фільтраційних таборів для мігрантів.

Сесійні тижні ПАРЄ у Страсбурзі після анексії Криму та окупації Донбасу Росією перетворилися на виснажливі п’ятиденні марафони, навіть при формально «спокійному» порядку денному.

Цього року літня сесія, яка відбулася з мінімальним двомісячним відривом від весняної, ознаменувалася дуже важливими для України і всієї Асамблеї подіями, які ще раз довели, що гібридна війна тому й гібридна, що може приймати різні, часто неочікувані форми протистояння.

Наступного тижня в Брюсселі має відбутися черговий саміт Північноатлантичного альянсу. Його рішення серед іншого визначать перспективи відносин з Україною на найближчі роки.
Офіційному Києву навряд чи варто сподіватися на доленосні рішення НАТО, проте висловлені сигнали щодо перспектив членства, оцінка Альянсом просування України шляхом євроатлантичної інтеграції та загальний контекст політики НАТО відзначатимуть реалістичність наших атлантичних прагнень. Саме тому саміт НАТО є надзвичайно важливим для нашої держави.