22 ВЕ­РЕС­НЯ — ДЕНЬ ПАР­ТИ­ЗАН­СЬКОЇ СЛА­ВИ

Ук­ра­їн­ські пар­ти­за­ни в ро­ки Дру­гої сві­то­вої вій­ни зни­щи­ли чи­ма­ло во­ро­жої си­ли, але ви­ста­ча­ло ви­пад­ків ма­ро­дер­ства з їх­ньо­го бо­ку що­до мир­но­го на­се­лен­ня, а та­кож за­ги­бе­лі ци­віль­них лю­дей. Утім, про це ко­лиш­ня ком­пар­тій­на вла­да во­лі­ла не зга­ду­ва­ти. Не зга­ду­ють про по­діб­ні фак­ти і в ни­ніш­ній пу­тін­ській Ро­сії.

Сотні тисяч радянських людей пішли в партизани
Влітку 1941-го — буквально через кілька днів після нападу Німеччини — Раднарком і ЦК ВКП (б) прийняли постанову про створення партизанських загонів. В ній, зокрема, було сказано:
«В зайнятих ворогом районах створювати партизанські загони і диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії, для розпалювання партизанської боротьби скрізь і всюди, для підриву мостів, доріг, псування телефонного і телеграфного зв’язку, підпалювання складів».

Без­по­во­рот­на до­по­мо­га уря­ду у спла­ті жит­ло­во-ко­му­наль­них по­слуг — суб­си­дія офор­млю­єть­ся ви­хо­дя­чи із чис­ла осіб, які фак­тич­но про­жи­ва­ють, а не із чис­ла за­ре­єс­тро­ва­них меш­кан­ців жит­ла. Про це під час пря­мої те­ле­фон­ної лі­нії, що від­бу­ла­ся 9 ве­рес­ня 2016 р. в Уря­до­во­му кон­такт­но­му цен­трі, за­явив мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ан­дрій Рева.

Часто трапляється, що у квартирі чи будинку, де проживають батьки, зареєстровані діти, які фактично там не проживають уже багато років. Зрозуміло, що їхній дохід до обчислення субсидії ніякого відношення не має, наголосив А. Рева.
У такому разі, за словами міністра, мешканець квартири, оформляючи субсидію, в декларації про доходи в розділі про склад сім’ї повинен назвати родичів, котрі зареєстровані, але не живуть із субсидієотримувачем. Зокрема, треба написати «зареєстровані, але не проживають».

УКРАЇНСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ВІДРЕАГУВАВ 
НА СУПЕРЕЧЛИВЕ РІШЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО СЕЙМУ

Ми­ну­ло­го тиж­ня Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни за­твер­ди­ла за­яву що­до ухва­лен­ня се­на­том і Сей­мом Поль­щі по­ста­нов про Во­лин­ську тра­ге­дію. За­га­лом та­ка від­по­відь ста­ла гід­ною, адже, по-пер­ше, про­де­мон­стру­ва­ла прин­ци­по­ву де­пу­тат­ську по­зи­цію. А по-дру­ге, не бу­ла по­збав­ле­на то­ле­рант­но­сті, від­так тре­ба спо­ді­ва­ти­ся, що від­но­си­ни між на­ши­ми дер­жа­ва­ми піс­ля роз’­ят­рен­ня цієї тра­гіч­ної іс­то­рич­ної по­дії що­най­мен­ше не по­гір­шать­ся.

У своїй заяві український парламент закликав істориків вести фаховий діалог щодо спільної історії, нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство. Польських депутатів закликали «припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща».