Кри­зу, яку ни­ні пе­ре­жи­ває Ук­раї­на, спри­чи­ни­ли не тіль­ки зов­ніш­ні по­лі­тич­ні та еко­но­міч­ні чин­ни­ки, а й внут­ріш­ні, по­в’яза­ні з про­бук­со­ву­ван­ням еко­но­міч­них та ін­сти­ту­цій­них ре­форм, вва­жа­ють екс­пер­ти Ін­сти­ту­ту еко­но­міч­них до­слі­джень та по­лі­тич­них кон­суль­та­цій.

Анексія Криму Росією та спровокований нею військовий конфлікт на Сході України, з одного боку, об’єктивно ускладнює діяльність уряду, а з іншого — вимагає швидких та глибоких реформ.
При цьому державна політика щодо забезпечення розвитку підприємництва, зокрема малих і середніх підприємств (МСП), є однією з тих сфер держуправління, які потребують негайного та докорінного оновлення. До цього часу в Україні були спроби поліпшити якість підприємницького середовища шляхом реагування на ті чи інші негаразди, але в цілому вирішити проблему не вдалося, констатують експерти.

На­род­на муд­рість ствер­джує, що са­ни до зи­ми слід го­ту­ва­ти вліт­ку. І, як свід­чить ба­га­то­ві­ко­вий до­свід, до­три­му­ва­ти­ся цьо­го по­сту­ла­ту слід без­за­пе­реч­но. 
Інак­ше впо­ра­ти­ся з проб­ле­ма­ми під час хо­ло­дів до­сить важ­ко, а іно­ді й не­мож­ли­во. Пе­ред­усім, як­що йдеть­ся про на­ступ­ний опа­лю­валь­ний се­зон, який не за го­ра­ми.

Цьогоріч його з острахом очікує не лише влада, вирішуючи традиційну проблему з енергоносіями, а й громада, стурбована значним здорожчанням комунальних послуг і браком коштів на покриття зашкальних тарифів (насамперед, на опалення).
Отож, що маємо нині? Готовність ЖКГ України до опалювального сезону 2016/2017 років на середину липня становила 50%. Принаймні, так стверджували у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства.

Дії Мос­кви на між­на­род­ній аре­ні вку­пі з мо­дер­ні­за­цією ар­мії ви­кли­ка­ли зрос­тан­ня на­пру­же­но­сті у від­но­си­нах із За­хід­ною і Цен­траль­ною Єв­ро­пою. Осо­бли­во враз­ли­ви­ми до ро­сій­ської за­гро­зи є ко­лиш­ні рес­пуб­лі­ки і са­те­лі­ти СРСР.

Частина країн Західної Європи досі не розуміє мотивів страху своїх центральноєвропейських союзників по НАТО і членів Євросоюзу. Зниження військових витрат після завершення холодної війни та одночасний ріст стандарту і рівня життя західних суспільств не сприяють збільшенню військових витрат за кошт відмови від існуючих привілеїв, благополуччя і свободи.
Найкращим прикладом нинішніх військових можливостей європейських країн була операція в Лівії: вона показала дуже обмежені можливості європейських країн. Подібна ситуація спостерігається нині щодо консолідації дій проти так званої Ісламської держави.

Кра­їни Пів­ден­но-Схід­ної Азії за­ли­шаю­ть­ся на про­від­них еко­но­міч­них по­зи­ці­ях, по­при не­га­тив­ні тен­ден­ції зі зрос­тан­ням сві­то­вої еко­но­мі­ки. Ма­лай­зія є зраз­ком кра­їни з ін­но­ва­цій­ною еко­но­мі­кою, яка орі­єн­то­ва­на на за­про­ва­джен­ня но­віт­ніх тех­но­ло­гій та на ко­опе­ра­цію як з ін­ши­ми про­від­ни­ми азій­ськи­ми кра­їна­ми — Ки­та­єм та Япо­нією, так зі США та Єв­ро­со­юзом.

Індонезія у цьому сенсі не настільки благополучна, адже це не просто країна, розташована на «тисячі островів», розкиданих у Тихому океані, а й країна з багатоетнічним населенням, чиї інтереси не завжди погоджуються навіть у логіці ісламу.
Тому не випадково, що у багатій і благополучній Малайзії пропагандисти радикальної терористичної «Ісламської держави» не знайшли соціальної бази для своєї підтримки, чого не можна сказати про біднішу та більш заточену на різноманітні протиріччя Індонезію.

9 серп­ня 2016 ро­ку в Пе­тер­бур­зі від­бу­ла­ся пер­ша піс­ля «за­мо­ро­жен­ня» ро­сій­сько-ту­рець­ких від­но­син у лис­то­па­ді 2015 ро­ку зу­стріч пре­зи­ден­та Ро­сії Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на і пре­зи­ден­та Ту­реч­чи­ни Ре­дже­па Ер­до­га­на.

Сторони відзначили внесок казахського президента Нурсултана Назарбаєва у нормалізацію турецькоросійських відносин, проте говорити про остаточну нормалізацію не доводиться.
Невдалий військовий переворот завдав країні значних економічних збитків. Туристи не їдуть до країни, в якій вони наочно бачили танки на вулицях і стрілянину по будівлі парламенту.
Спроби підняти національний туристичний бізнес за рахунок повернення російських туристів наражається на фінансові обмеження та загрози нових терористичних атак.

Япо­нія на по­чат­ку ХХІ сто­літ­тя за­ли­шає­ть­ся се­ред азій­ських кра­їн од­нією з не­ба­га­тьох, хі­ба що за ви­нят­ком Пів­ніч­ної Ко­реї та Ки­таю, де жін­ки ще не за­йма­ли най­ви­щих дер­жав­них по­сад. Але ця тен­ден­ція ду­же ін­тен­сив­но змі­нює­ть­ся.

На виборах губернатора столичної префектури Токіо вперше в історії перемогла жінка Юріко Коіке. Вона була єдиною жінкою, яка претендувала на цю посаду. Символічно, що вибори відбувалися позачергово, адже попередник пішов у відставку після звинувачень у нецільовому використанні коштів із виборчих фондів.
Цікаво, що Юріко Коіке перемогла кандидатів від правлячої Ліберальнодемократичної партії Японії та від опозиційної коаліції, адже балотувалась як незалежний кандидат. Насправді вона всю свою попередню політичну кар’єру робила в Ліберальнодемократичній партії, а у 2006—2007 роках була від цієї партії першою жінкою — міністром оборони Японії.

Ким є лю­ди­на, зви­ну­ва­че­на пре­зи­ден­том Ту­реч­чи­ни у під­го­тов­ці не­вда­ло­го пут­чу?

Реджеп Тайюп Ердоган звернувся до США з вимогою видачі 75річного турецького проповідника Фетхуллаха Гюлена. Це він стояв — на думку турецького президента — за лаштунками невдалого путчу групи військових. У Туреччині тривають масові арешти можливих прихильників Гюлена і осіб, причетних до путчу.
Він сам рішуче відкидає звинувачення. «Інсинуації ображають тих, хто в минулому терпів з причини численних військових замахів протягом останніх п’ятдесяти років», — сказав Гюлен. Проповідник нагадав, що вже 15 років перебуває в Америці (виїхав із Туреччини у 1999 році через звинувачення в ісламізації Туреччини і перебуває в США за зеленою картою). З підкресленою скромністю Гюлен додав, «що навіть не знає, ким мають бути його прихильники в Туреччині».

Близь­ко пів­то­ри ти­ся­чі вій­сь­ко­во­служ­бов­ців вій­сь­ко­вих час­тин По­віт­ря­но­го коман­ду­ван­ня «За­хід» бра­ли участь у про­ве­ден­ні ан­ти­те­ро­рис­тич­ної опе­ра­ції на Схо­ді на­шої Бать­ків­щи­ни. Ба­га­то з них прой­шли пе­ре­до­ву в скла­ді зве­де­но­го під­роз­ді­лу По­віт­ря­них Сил Зброй­них Сил Ук­раї­ни «Ди­ка кач­ка» та у скла­ді груп ци­віль­но-вій­сь­ко­во­го спів­ро­біт­ниц­тва.
Про здо­бут­ки По­віт­ря­них Сил, пер­спек­ти­ви роз­вит­ку та вдос­ко­на­лен­ня сис­те­ми про­ти­по­віт­ря­ної обо­ро­ни, вій­сь­ко­ві на­вчан­ня та по­ру­шен­ня ре­жи­му ви­ко­рис­тан­ня по­віт­ря­но­го прос­то­ру роз­по­вів ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» ви­ко­ну­вач обо­в’яз­ки коман­ди­ра По­віт­ря­но­го коман­ду­ван­ня «За­хід» ге­не­рал-майор Олег Стру­цінсь­кий.

Президент РФ Володимир Путін вважає, що Україна «переходить до практики терору», і погрожує відреагувати.
Про це він заявив на пресконференції, повідомляє «Інтерфакс».
«Ми, безумовно, повз таких речей не проходитимемо», — сказав він, прокоментувавши замах на ватажка «ЛНР» Ігоря Плотницького та звинувачення ФСБ у підготовці українською розвідкою терактів у Криму.
Путін пообіцяв, що влада посилить заходи безпеки.

Зви­ну­ва­чен­ня ро­сій­ською сто­ро­ною Ук­раї­ни у те­ро­риз­мі в оку­по­ва­но­му Кри­му лу­на­ють так са­мо без­глуз­до та ци­ніч­но, як за­яви ро­сій­сько­го ке­рів­ниц­тва про від­сут­ність ро­сій­ських військ на Дон­ба­сі.

Це наголосив Президент України Петро Порошенко щодо закидів спецслужб РФ про нібито підготовку Україною терактів в окупованому Криму, передає пресслужба Глави держави.
«Ці фантазії — лише привід для чергових військових погроз на адресу України. Україна рішуче засуджує тероризм у всіх його проявах і формах та, відповідно, відкидає практику використання будьяких терористичних заходів для деокупації Криму», — зазначив Порошенко.