Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Левову частку уваги прихильників вітчизняного футболу було прикуто до протистояння між донецьким «Шахтарем» та одеським «Чорноморцем». До матчу гірники підійшли у майже оптимальному складі. Тільки Ракицький пропускав гру через дискваліфікацію.
Після експериментального складу у Кубку України всі основні гравці повернулися до стартового складу, лише Степаненко відпочивав перед матчем у Лізі Європи.
У «Чорноморця» перед самим матчем виникла проблема з воротарем. Боровик застудився, і Олександр Бабич не ризикнув ставити його у основу, тому зі старту вийшов юний Каневцев. Тренер одеситів вирішив грати проти донеччан у п’ять захисників, щоб стримати небезпечних флангових гравців суперника.
Гірники розпочали матч у швидкому темпі.
Сьогодні чи не на всіх телеканалах крутять численні програми, в яких зірки шоу-бізнесу готують корисну їжу, а фахівці краси — дієтологи, косметологи тощо — діляться секретами збереження молодості. Рейтинги цих (здавалося б, досить банальних) проектів у телеефірі чи не найвищі.
Це достовірно свідчить про те, що бути стрункими і привабливими бажають усі жінки, особливо якщо їм уже за... Ми теж вирішили взяти участь у вирішенні цієї важливої проблеми. І з запитанням: «Як усе-таки зберегти струнку фігуру?» звернулися до спеціаліста з гігієни харчування — кандидата медичних наук Людмили ЛОЗИ.
— Чому ми гладшаємо?
— Найпершою причиною є зниження витрати енергії. Приблизно кожні 10 років витрати енергії людини зменшуються на 10% (тобто не так активно працюють функції дихання, серцевосудинна система і сповільнюється обмін речовин). За ці ж 10 років середня вага людини збільшується на 10%.
Наш співрозмовник — Станіслав Бондаренко, поет, прозаїк, критик, журналіст.
Народився 1954 року на Дніпропетровщині у сім’ї в’язня трьох концтаборів, що загострило інтерес поета до нашої історії. Після закінчення філфаку КДУ імені Т. Г. Шевченка — на журналістській роботі. Нині — головний редактор газети «Літературна Україна».
Лауреат міжнародних літературних премій — імені Василя Стуса, Антона Чехова, Максиміліана Волошина, Івана Кошелівця, всеукраїнської імені Бориса Нечерди, а також лауреат «Коронації слова» — за прозовий роман «От я вся — я свято, або Віхола лохів», який витримав два видання й увійшов до короткого списку книги року «БІ-БІ-СІ».
Універсалізм й оперативність дають можливість Станіславу Бондаренку тримати руку на пульсі літературного життя, добре знати письменницьку братію і розумітися в літературному процесі.
7 ЛИСТОПАДА — 80 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО (1936–2004), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, КІНОАКТОРА І РЕЖИСЕРА
Народився Микола Степанович 7 листопада 1936 року у містечку Первомайськ Миколаївської області в районі «Птахокомбінат». Будинок, що зберігся і нині, перебуває у мальовничому місці, на березі водойми Ломка. Потiм сім’я переїхала у район Богополя.
Саме там, у школі № 17, він здобув середню освіту. Однокласники з особливою теплотою згадують про нього. Розповідаючи про своє дитинство, письменник стверджував, що змалечку пам’ятав лише степ: «Скрізь, куди не глянь, степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки.
Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. За два тижні від початку занять ставного, показного українця-степовика прослухав Олександр Довженко (майстрові «було дозволено» сформувати власний курс у кіноакадемії) і забрав його до себе в Москву навчатися у ВДІКу.
Експозиція Музею української діаспори в Києві на Печерську розповідає про життя та творчий шлях відомих людей, які народились в Україні, але з певних причин працювали поза межами Батьківщини, в еміграції. Така доля випала і талановитому живописцю-пейзажисту Олексі Булавицькому (1916–2001), представнику української мистецької діаспори США.
Нещодавно у музеї відбулося відкриття виставки «Земля надії», присвяченої 100річчю від дня народження О. Булавицького. У просторі постійної експозиції представлено пейзажі та портрети художника, що належать до різних періодів його творчості, деякі роботи ніколи раніше не експонувались. Пейзажі Канади і Америки, портрети близьких людей дають можливість повною мірою оцінити талант митця, творча спадщина якого відображає кращі традиції українського і світового реалістичного мистецтва.
Багато хто вважає, що опери створювалися дуже давно і вже немає у живих жодного з їхніх авторів. Проте у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва стверджують, що це далеко не так.
Доказ — опера «Червона Шапочка», яку створив соліст театру Роман Смоляр, а втілили на сцені диригент-постановник Олексій Баженов, режисер-постановник Лариса Моспан-Шульга та балетмейстер-постановник Сергій Кон.
Казка «Червона Шапочка», що була написана Шарлем Перро ще у ХVІІ столітті, за кілька віків не втратила своєї популярності. Вона і сьогодні не перестає радувати дітлахів. Ця захоплююча історія приваблює й інтерпретаторів, які втілюють своє бачення казки у численних кіно-, теле- і мультиплікаційних фільмах та виставах різних жанрів.
По всій Україні тривають навчання особового складу бойових бригад. Саме там відточуються навички. В 24-й окремій механізованій Залізній бригаді на Яворівському полігоні разом з особовим складом бригади проходив вишкіл і оперативний резерв.
Про навчання та досвід, здобутий в АТО, розповіли кореспонденту «ДУ» командир 24-ї бригади полковник Анатолій Шевченко, начальник тилу ОК «Захід» полковник Анатолій Вербицький, заступник начальника управління по роботі з особовим складом ОК «Захід» полковник Віталій Челбін, старший лейтенант запасу Олег Лис.
Українська мова — це інтелект нашого народу, і розвивати його — справа національної гідності українців.
Наша співрозмовниця — Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор Університету «Києво-Могилянська академія», провідний співробітник Інституту української мови НАНУ.
— Ларисо Терентіївно, сьогодні у нас дуже потужно розвивається рідна література. Нині молоде покоління письменників керується нормами молодіжного мовлення у своїх творах.
— Безперечно. Цікаво, що попри певні недоліки і проблеми у живому україномовному спілкуванні українська мова виявляє дуже потужний креативний потенціал. У нас зараз дуже активно і успішно розвивається українська література, причому в різних жанрах — не тільки висока, хоча, звичайно, будь-яку національну культуру визначає передусім «висока полиця».
Тріумфальний результат, якого досягли українські спортсмени на Паралімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро, продемонстрував не тільки відмінну фізичну підготовку та волю до перемоги наших паралімпійців. Але й те, що люди з обмеженими фізичними можливостями, коли суспільство створює для них належні умови, здатні жити повноцінним життям.
Сильні духом
Інваліди є в кожній країні. За різними оцінками, сьогодні рівень так званої інвалідизації населення Землі становить не менше одного мільярда осіб. Тобто до 15% представників людства.
Україна не належить до тих держав, де кількість інвалідів поступово скорочується. Навпаки, щороку збільшується. Так, за офіційними даними, якщо в 1993 році при чисельності населення майже 50 млн осіб у нашій країні налічувалося 2,1 млн інвалідів, то тепер їх уже до 3,5 млн. І це при тому, що кількість населення в Україні невпинно меншає.
Ми вже звикли до того, що головний кошторис країни ухвалюється в аварійному порядку під Новий рік. Та й то завдяки нездоланному бажанню народних обранців приступити до святкування та публічних погроз уряду, що неухвалений документ призведе до фінансового колапсу в країні.
Є ще й інший звичний маневр, коли проект бюджету, як позаторік, вноситься вчасно, тобто 15 вересня, а наступного дня відкликається задля вкрай необхідного доопрацювання. В результаті кошторис ухвалюється 25 грудня, а доходи й видатки відрізняються на 50–100 млрд грн від уперше оприлюдненого варіанта.
Цьогоріч усталена традиція нібито була зламана. Глава уряду В. Гройсман, як і у квітні, коли підвищили комунальні тарифи, знову показав, як треба працювати по-новому. Кабмін устиг проект бюджету-2017 затвердити й подати вчасно до парламенту, як велить регламент.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».