Мі­ніс­тер­ство фі­нан­сів про­по­нує під­ви­щи­ти спе­ци­фіч­ну став­ку ак­ци­зу на тю­тюн на 30%, ад­ва­лор­ну збіль­ши­ти з 12 до 15%. 
За роз­ра­хун­ка­ми екс­пер­тів, це до­зво­лить от­ри­ма­ти до­хо­ди до бю­дже­ту в на­ступ­но­му ро­ці на рів­ні 36–39 млрд грн, то­ді як цьо­го­річ во­ни ма­ють ста­но­ви­ти 30–32 млрд. 
Як­що се­ред­ня ці­на пач­ки си­га­рет зрос­те на чо­ти­ри-п’ять гри­вень, укра­їн­ці на 10% мен­ше ку­ри­ти­муть, спо­ді­ваю­ть­ся фа­хів­ці.

Проект закону з акцизних змін уже зареєстрований у Верховній Раді, він був розроблений із урахуванням рекомендацій експертів Світового банку. Вони запропонували Мінфіну чотири сценарії, з яких у відомстві вибрали другий, бо вважають його оптимальним і компромісним.
Цей варіант передбачає підвищення специфічного акцизу на 30%, адвалорного — на 3%. Тоді середня ставка акцизного податку на тисячу сигарет сягатиме 573 грн, пачка сигарет подорожчає на 5,5 грн, доходи до бюджету збільшаться на 4,6 млрд грн, ринок тютюну поменшає на 10,2%.

Проб­ле­ма до­маш­ньо­го на­силь­ства, зок­ре­ма що­до жі­нок, є ду­же сер­йоз­ною в ці­ло­му сві­ті. То­му не ви­пад­ко­во, що її ви­рі­шен­ням опі­кую­ть­ся ва­го­мі між­на­род­ні ор­га­ні­за­ції.
Во­ни ви­сту­па­ють із за­ко­но­дав­чи­ми іні­ці­ати­ва­ми, ухва­лю­ють між­на­род­но-пра­во­ві ак­ти, які по­кли­ка­ні змен­ши­ти це на­силь­ство, ство­ри­ти ефек­тив­ні ме­ха­ніз­ми для про­ти­дії. Од­ним із та­ких до­ку­мен­тів і є Кон­вен­ція Ра­ди Єв­ро­пи про за­по­бі­ган­ня на­силь­ству що­до жі­нок і до­маш­ньо­му на­силь­ству та бо­роть­бу з ци­ми яви­ща­ми (Стам­буль­ська кон­вен­ція).
Ни­ні у Вер­хов­ній Ра­ді го­ту­ють до роз­гля­ду за­ко­но­про­ек­ти, по­в’яза­ні з її ра­ти­фі­ка­цією та по­даль­шою ім­пле­мен­та­цією. Се­ред них — за­ко­но­про­ект № 4952. 
Ми по­про­си­ли роз­по­віс­ти про ньо­го го­ло­ву під­ко­мі­те­ту з між­на­род­но-пра­во­вих пи­тань та пар­ла­мент­сько­го кон­тро­лю за ви­ко­нан­ням Ук­раї­ною між­на­род­них зо­бов’язань Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди Ук­раї­ни у за­кор­дон­них спра­вах Ірину ЛУ­ЦЕН­КО.

У Ве­не­су­елі, яка де­да­лі біль­ше за­ну­рює­ть­ся в кри­зу, пред­став­ни­ки уря­ду і опо­зи­ції сі­ли за стіл пе­ре­го­во­рів. Од­нак шан­сів на до­мо­вле­но­сті по­ки не вид­но.

Ще зовсім недавно опозиція і чути не хотіла про переговори з урядом. «Досить водити нас за ніс, досить порушувати конституцію, досить гнобити венесуельський народ», — сказав Енріке Карлос Радонські, один з її лідерів, оголошуючи про чергову серію маніфестацій, які мав завершити «марш» на Мірафлорес» — так називається президентський палац у Каракасі.
«Президент бреше! Нема жодних переговорів. Боротьба за майбутнє Венесуели виходить на вулиці», — підтримали його інші політики з антиурядової коаліції MUD, яка має абсолютну більшість у парламенті, коли президент Ніколас Мадуро несподівано заявив у Ватикані, відразу після зустрічі з папою Франциском, що запросив опозицію на консультації.
Настрій серед опозиційних політиків останнім часом був дуже бойовим, бо владний табір з дедалі більшою зверхністю і зарозумілістю показував, що дуже зневажає демократію та існуюче законодавство разом із конституцією.

Пре­зи­дент КНР ого­ло­сив на остан­ньо­му пле­ну­мі ЦК КПК прин­цип «ну­льо­вої то­ле­рант­но­сті» для ко­руп­ції на кож­но­му рів­ні ад­мі­ніс­тра­ції і був ого­ло­ше­ний «пер­шим се­ред рів­них».
«Як­що хо­чеш зро­би­ти по­ві­дом­лен­ня про чле­на По­літ­бю­ро, на­ді­шли лис­та, під­пи­са­но­го справж­нім іме­нем і пріз­ви­щем, у По­стій­ний ко­мі­тет бю­ро або у Цен­траль­ну ко­мі­сію пар­тій­ної дис­цип­лі­ни», — на­пи­сав про­від­ний ор­ган КПК «На­род­на га­зе­та», яка опуб­лі­ку­ва­ла ре­ко­мен­да­ції з пи­тань внут­ріш­ньо­пар­тій­ної дис­цип­лі­ни, ухва­ле­ні на не­дав­ньо­му пле­ну­мі ЦК.

Такі пленарні наради у 170особовому складі відбуваються кілька разів між з’їздами, які в комуністичному Китаї проводять раз на п’ять років. Останній пленум 24—27 жовтня був присвячений очищенню найчисленнішої у світі — 88мільйонної Комуністичної партії від ендемічної корупції і непотизму.
Антикорупційну кампанію проводить уже четвертий рік нинішній лідер Сі Цзіньпін і обіцяє вполювати «тигрів і мух» — чиновників високого і низького рангу.

7 лис­то­па­да 2016 ро­ку в Мар­ра­ке­ші роз­по­ча­ла­ся ро­бо­та чер­го­вої Між­на­род­ної кон­фе­рен­ції з пи­тань клі­ма­ту. Дня­ми на­бу­ла чин­но­сті Па­ризь­ка клі­ма­тич­на уго­да, яка має за­по­біг­ти гло­баль­ній змі­ні клі­ма­ту. Зга­да­ну уго­ду ра­ти­фі­ку­ва­ла й Ук­раї­на.

Усі держави, які це зробили, беруть на себе зобов’язання стримувати потепління не більш як на два градуси за Цельсієм, порівняно з показниками доіндустріальної епохи.
Скептики зазначають, що викиди до 2030 року можуть порушити таку традицію. Тому нова конференція має на меті зобов’язати міжнародну спільноту посилити свої зобов’язання, щоб запобігти голоду, хворобам і конфліктам на планеті. Ці тенденції відбуваються за умов помітного похолодання політичного клімату. Упродовж майже двох десятиліть тривають гострі дебати між найбільш розвиненими економіками та економіками, які намагаються розвиватися.

Вибори президента Болгарії відбулися 6 листопада 2016 року. Це другі вибори глави держави після вступу у 2007 році Болгарії до Євросоюзу. На цю посаду було 23 претенденти.
Фактично ці президентські вибори є лакмусовим папірцем для визначення тенденцій зміни політичних симпатій у цій країні. Болгарські ліберали вважають, що російські спецслужби досить активно беруть «участь» у болгарській виборчій кампанії.
Для Кремля це особливо принципово, адже його спецслужби програли парламентські вибори у Чорногорії, зате «взяли реванш» у першому турі недавніх молдовських президентських виборів. Можна припустити, що у Болгарії Кремль збирається підтримати зміну «антиросійських політичних еліт». Тому, попри чималу кількість внутрішніх соціальних проблем, чи не головною темою виборів стали зовнішньополітичні орієнтири Болгарії.

Спро­би бри­тан­сько­го прем’­єр-мі­ніс­тра Те­ре­зи Мей роз­по­ча­ти по­лі­тич­ну під­го­тов­ку до про­це­су ви­хо­ду Ве­ли­кої Бри­та­нії з Єв­ро­со­юзу (Брек­сит) дня­ми на­штовх­ну­ли­ся на су­до­вий опір.

Попередньо британський голова уряду зазначала, що Лондон буде готовий у березні 2017 року, відповідно до ст. 50 Лісабонського договору 2007 року започаткувати офіційні переговори про вихід із Євросоюзу. Однак днями лондонський суд зобов’язав уряд попередньо погоджувати всі свої кроки щодо виконання рішення референдуму про вихід із Євросоюзу із Палатою громад.
Це означає, що процес переговорів може бути відкладений на більш тривалий термін. Такі політичні маневри свідчать про досить запеклу боротьбу всередині британського істеблішменту з приводу обрання стратегічного курсу в разі виходу з ЄС.
Традиційно євроскептичні британські еліти переконують, що в такому разі Британія матиме нагоду стати центром глобального перетинання різних регіональних зон вільної торгівлі.

8 лис­то­па­да 2016 ро­ку аме­ри­кан­ці об­ра­ли До­наль­да Трам­па пре­зи­ден­том США. По­ки що важ­ко ска­за­ти, яким пре­зи­ден­том бу­де Трамп, але сам факт об­ран­ня не під­дає­ть­ся сум­ні­ву, так са­мо, як і по­лі­тич­ні оцін­ки цьо­го­річ­ної ви­бор­чої кам­па­нії.

Чи не вперше від часів «великої депресії» початку 1930-х років, коли за посаду президента США змагався Франклін Делано Рузвельт, ці американські вибори мали дійсно історичне значення, адже вирішувалося, якою буде стратегія подальшого розвитку США.
Гілларі Клінтон запропонувала виборцям обрати ліберальний курс активного включення США у міжнародні процеси. Натомість Дональд Трамп намагався притримати «глобалізм», навіть схиляючись до певного ізоляціонізму від міжнародних проблем.

ПІСЛЯМОВА ДО СКАНДАЛЬНОЇ ВІДСТАВКИ МІХЕІЛА СААКАШВІЛІ
З ПОСАДИ ГОЛОВИ ОДЕСЬКОЇ ОДА

На тлі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Спо­лу­че­них Шта­тах, кот­рі від­бу­ли­ся 8 лис­то­па­да, реш­та по­лі­тич­них по­дій ав­то­ма­тич­но від­хо­дять на дру­гий план. Утім, епо­пея з від­став­кою го­ло­ви Оде­ської об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ніс­тра­ції Мі­хе­іла Са­акаш­ві­лі усе ж та­ки та­кож по­жва­ви­ла віт­чиз­ня­ний по­лі­ти­кум.
От­же, те­пер уже екс-очіль­ник Оде­щи­ни про­пра­цю­вав на сво­їй по­са­ді близь­ко пів­то­ра ро­ку. За цей час він встиг зро­би­ти чи­ма­ло гуч­них за­яв, про­йти шлях від не­аби­якої по­пу­ляр­но­сті до пев­но­го роз­ча­ру­ван­ня сво­їми ді­ями. А ще — на­жи­ти чи­ма­ло не­доб­ро­зич­лив­ців, адже ни­ні, піс­ля від­став­ки, знач­на час­ти­на по­лі­тич­но­го іс­теб­ліш­мен­ту на­шої дер­жа­ви, зга­ду­ючи про Са­акаш­ві­лі, пе­ре­важ­но вка­зує на не­вда­чі в йо­го ро­бо­ті та над­мір­ні ам­бі­ції.

Ки­їв­ські ди­на­мів­ці піс­ля чо­ти­рьох ту­рів гру­по­во­го тур­ні­ру Лі­ги чем­піо­нів збе­рі­га­ють при­мар­ні шан­си на те, щоб за­ли­ши­ти остан­ній ря­док у тур­нір­ній таб­ли­ці гру­пи В. От­же, на­віть участь у плей-оф Лі­ги Єв­ро­пи ви­гля­дає ни­ні для «Ди­на­мо» не­на­уко­вою фан­тас­ти­кою. За два тиж­ні ки­яни дві­чі про­гра­ли пор­ту­галь­ській «Бен­фі­ці», хо­ча в обох мат­чах не си­ла су­пер­ни­ка, а влас­ні хи­би «бі­ло-си­ніх» бу­ли при­чи­ною по­ра­зок.

Після київських 0:2 чемпіони України програли в Лісабоні мінімально — 0:1. Гол, який господарі забили з пенальті, футболісти українського клубу «привезли» собі самі.
Уже в компенсований час першого тайму захисник «Динамо» і збірної Хорватії Домагой Віда, який у цій зустрічі за відсутності травмованого Андрія Ярмоленка був ще й капітаном команди, намагався застосувати борцівський прийом проти свого колеги по амплуа Луїзао під час виконання штрафного удару.