Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Міністерство фінансів пропонує підвищити специфічну ставку акцизу на тютюн на 30%, адвалорну збільшити з 12 до 15%.
За розрахунками експертів, це дозволить отримати доходи до бюджету в наступному році на рівні 36–39 млрд грн, тоді як цьогоріч вони мають становити 30–32 млрд.
Якщо середня ціна пачки сигарет зросте на чотири-п’ять гривень, українці на 10% менше куритимуть, сподіваються фахівці.
Проект закону з акцизних змін уже зареєстрований у Верховній Раді, він був розроблений із урахуванням рекомендацій експертів Світового банку. Вони запропонували Мінфіну чотири сценарії, з яких у відомстві вибрали другий, бо вважають його оптимальним і компромісним.
Цей варіант передбачає підвищення специфічного акцизу на 30%, адвалорного — на 3%. Тоді середня ставка акцизного податку на тисячу сигарет сягатиме 573 грн, пачка сигарет подорожчає на 5,5 грн, доходи до бюджету збільшаться на 4,6 млрд грн, ринок тютюну поменшає на 10,2%.
Проблема домашнього насильства, зокрема щодо жінок, є дуже серйозною в цілому світі. Тому не випадково, що її вирішенням опікуються вагомі міжнародні організації.
Вони виступають із законодавчими ініціативами, ухвалюють міжнародно-правові акти, які покликані зменшити це насильство, створити ефективні механізми для протидії. Одним із таких документів і є Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція).
Нині у Верховній Раді готують до розгляду законопроекти, пов’язані з її ратифікацією та подальшою імплементацією. Серед них — законопроект № 4952.
Ми попросили розповісти про нього голову підкомітету з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов’язань Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ірину ЛУЦЕНКО.
У Венесуелі, яка дедалі більше занурюється в кризу, представники уряду і опозиції сіли за стіл переговорів. Однак шансів на домовленості поки не видно.
Ще зовсім недавно опозиція і чути не хотіла про переговори з урядом. «Досить водити нас за ніс, досить порушувати конституцію, досить гнобити венесуельський народ», — сказав Енріке Карлос Радонські, один з її лідерів, оголошуючи про чергову серію маніфестацій, які мав завершити «марш» на Мірафлорес» — так називається президентський палац у Каракасі.
«Президент бреше! Нема жодних переговорів. Боротьба за майбутнє Венесуели виходить на вулиці», — підтримали його інші політики з антиурядової коаліції MUD, яка має абсолютну більшість у парламенті, коли президент Ніколас Мадуро несподівано заявив у Ватикані, відразу після зустрічі з папою Франциском, що запросив опозицію на консультації.
Настрій серед опозиційних політиків останнім часом був дуже бойовим, бо владний табір з дедалі більшою зверхністю і зарозумілістю показував, що дуже зневажає демократію та існуюче законодавство разом із конституцією.
Президент КНР оголосив на останньому пленумі ЦК КПК принцип «нульової толерантності» для корупції на кожному рівні адміністрації і був оголошений «першим серед рівних».
«Якщо хочеш зробити повідомлення про члена Політбюро, надішли листа, підписаного справжнім іменем і прізвищем, у Постійний комітет бюро або у Центральну комісію партійної дисципліни», — написав провідний орган КПК «Народна газета», яка опублікувала рекомендації з питань внутрішньопартійної дисципліни, ухвалені на недавньому пленумі ЦК.
Такі пленарні наради у 170особовому складі відбуваються кілька разів між з’їздами, які в комуністичному Китаї проводять раз на п’ять років. Останній пленум 24—27 жовтня був присвячений очищенню найчисленнішої у світі — 88мільйонної Комуністичної партії від ендемічної корупції і непотизму.
Антикорупційну кампанію проводить уже четвертий рік нинішній лідер Сі Цзіньпін і обіцяє вполювати «тигрів і мух» — чиновників високого і низького рангу.
7 листопада 2016 року в Марракеші розпочалася робота чергової Міжнародної конференції з питань клімату. Днями набула чинності Паризька кліматична угода, яка має запобігти глобальній зміні клімату. Згадану угоду ратифікувала й Україна.
Усі держави, які це зробили, беруть на себе зобов’язання стримувати потепління не більш як на два градуси за Цельсієм, порівняно з показниками доіндустріальної епохи.
Скептики зазначають, що викиди до 2030 року можуть порушити таку традицію. Тому нова конференція має на меті зобов’язати міжнародну спільноту посилити свої зобов’язання, щоб запобігти голоду, хворобам і конфліктам на планеті. Ці тенденції відбуваються за умов помітного похолодання політичного клімату. Упродовж майже двох десятиліть тривають гострі дебати між найбільш розвиненими економіками та економіками, які намагаються розвиватися.
Вибори президента Болгарії відбулися 6 листопада 2016 року. Це другі вибори глави держави після вступу у 2007 році Болгарії до Євросоюзу. На цю посаду було 23 претенденти.
Фактично ці президентські вибори є лакмусовим папірцем для визначення тенденцій зміни політичних симпатій у цій країні. Болгарські ліберали вважають, що російські спецслужби досить активно беруть «участь» у болгарській виборчій кампанії.
Для Кремля це особливо принципово, адже його спецслужби програли парламентські вибори у Чорногорії, зате «взяли реванш» у першому турі недавніх молдовських президентських виборів. Можна припустити, що у Болгарії Кремль збирається підтримати зміну «антиросійських політичних еліт». Тому, попри чималу кількість внутрішніх соціальних проблем, чи не головною темою виборів стали зовнішньополітичні орієнтири Болгарії.
Спроби британського прем’єр-міністра Терези Мей розпочати політичну підготовку до процесу виходу Великої Британії з Євросоюзу (Брексит) днями наштовхнулися на судовий опір.
Попередньо британський голова уряду зазначала, що Лондон буде готовий у березні 2017 року, відповідно до ст. 50 Лісабонського договору 2007 року започаткувати офіційні переговори про вихід із Євросоюзу. Однак днями лондонський суд зобов’язав уряд попередньо погоджувати всі свої кроки щодо виконання рішення референдуму про вихід із Євросоюзу із Палатою громад.
Це означає, що процес переговорів може бути відкладений на більш тривалий термін. Такі політичні маневри свідчать про досить запеклу боротьбу всередині британського істеблішменту з приводу обрання стратегічного курсу в разі виходу з ЄС.
Традиційно євроскептичні британські еліти переконують, що в такому разі Британія матиме нагоду стати центром глобального перетинання різних регіональних зон вільної торгівлі.
8 листопада 2016 року американці обрали Дональда Трампа президентом США. Поки що важко сказати, яким президентом буде Трамп, але сам факт обрання не піддається сумніву, так само, як і політичні оцінки цьогорічної виборчої кампанії.
Чи не вперше від часів «великої депресії» початку 1930-х років, коли за посаду президента США змагався Франклін Делано Рузвельт, ці американські вибори мали дійсно історичне значення, адже вирішувалося, якою буде стратегія подальшого розвитку США.
Гілларі Клінтон запропонувала виборцям обрати ліберальний курс активного включення США у міжнародні процеси. Натомість Дональд Трамп намагався притримати «глобалізм», навіть схиляючись до певного ізоляціонізму від міжнародних проблем.
ПІСЛЯМОВА ДО СКАНДАЛЬНОЇ ВІДСТАВКИ МІХЕІЛА СААКАШВІЛІ
З ПОСАДИ ГОЛОВИ ОДЕСЬКОЇ ОДА
На тлі президентських виборів у Сполучених Штатах, котрі відбулися 8 листопада, решта політичних подій автоматично відходять на другий план. Утім, епопея з відставкою голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеіла Саакашвілі усе ж таки також пожвавила вітчизняний політикум.
Отже, тепер уже екс-очільник Одещини пропрацював на своїй посаді близько півтора року. За цей час він встиг зробити чимало гучних заяв, пройти шлях від неабиякої популярності до певного розчарування своїми діями. А ще — нажити чимало недоброзичливців, адже нині, після відставки, значна частина політичного істеблішменту нашої держави, згадуючи про Саакашвілі, переважно вказує на невдачі в його роботі та надмірні амбіції.
Київські динамівці після чотирьох турів групового турніру Ліги чемпіонів зберігають примарні шанси на те, щоб залишити останній рядок у турнірній таблиці групи В. Отже, навіть участь у плей-оф Ліги Європи виглядає нині для «Динамо» ненауковою фантастикою. За два тижні кияни двічі програли португальській «Бенфіці», хоча в обох матчах не сила суперника, а власні хиби «біло-синіх» були причиною поразок.
Після київських 0:2 чемпіони України програли в Лісабоні мінімально — 0:1. Гол, який господарі забили з пенальті, футболісти українського клубу «привезли» собі самі.
Уже в компенсований час першого тайму захисник «Динамо» і збірної Хорватії Домагой Віда, який у цій зустрічі за відсутності травмованого Андрія Ярмоленка був ще й капітаном команди, намагався застосувати борцівський прийом проти свого колеги по амплуа Луїзао під час виконання штрафного удару.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».