Прой­шло біль­ше мі­ся­ця з ча­су прий­нят­тя (11 жовт­ня) та два тиж­ні — з мо­мен­ту опуб­лі­ку­ван­ня (7 лис­то­па­да) на офі­цій­но­му сай­ті Каб­мі­ну уря­до­вої по­ста­но­ви № 780, якою за­твер­дже­но но­вий спо­жив­чий ко­шик для укра­їн­ців.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що його уряд якісно переглянув переліки, збільшивши обсяги споживання деяких продуктів харчування та скоротивши терміни їх використання. У самому повідомленні, яке супроводжує текст постанови, зазначається, що урядовим рішенням збільшено обсяги споживання деяких харчових продуктів (крупи, м’ясо, фрукти), кількість окремих товарних позицій у наборах непродовольчих товарів (одяг, взуття) і скорочено терміни їх використання.
Про набори предметів першої необхідності, санітарії та ліків, житлово-комунальних послуг і послуг зв’язку сказано, що вони переглянуті. У який бік, розберемося пізніше.

Під­ви­щен­ня мі­ні­маль­ної за­ро­біт­ної пла­ти до 3200 грн — це пер­ший крок до де­ті­ні­за­ції гро­шо­вих ви­плат, як вва­жає мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Украї­ни Ан­дрій РЕВА. В ін­тер­в’ю ви­дан­ню «ДС» він роз­по­вів, що схи­ляє­ть­ся до рег­ре­сив­ної шка­ли опо­дат­ку­ван­ня, згід­но з якою чим біль­ше ти ле­галь­но от­ри­му­єш, тим мен­ше пла­тиш по­дат­ків.

«Зараз у нас практично пласка шкала. Є ще прогресивна: чим більший прибуток, тим більше платиш, — пояснив А. Рева. — Але остання саме зараз ще працювати не буде. А от регресивна могла б спрацювати. І ми обговорюємо цю ідею, оскільки такі серйозні рішення не можуть бути спонтанними».
За словами міністра, це мало бути так. Скажімо, в бюджет потрібно отримати 1000 грн. За мінімальної зарплати розміром у 1600 грн податок має бути на рівні 62,5%, а за зарплати в 10000 грн податок має становити 10%.

Да­ні­ель Ор­те­га вчет­вер­те став пре­зи­ден­том Ні­ка­ра­гуа. Ко­лиш­ній в’я­зень дик­та­ту­ри і пар­ти­зан, 70-річ­ний Ор­те­га не мав жод­них кон­ку­рен­тів, бо ра­ні­ше ого­ло­сив їх по­за за­ко­ном. Для пе­ре­мо­ги йо­му бу­ли не по­тріб­ні ні ма­со­ві мі­тин­ги, ні де­ба­ти. Він от­ри­мав по­над 70% го­ло­сів і бу­де пре­зи­ден­том на­ступ­ні шість ро­ків — до 2022 ро­ку. Як­що до­че­кає­ть­ся кін­ця ка­ден­ції, то в су­мі бу­де бі­ля влад­но­го кер­ма кра­їни 21 рік.

На відміну від колишніх ідеологічних вождів — Фіделя Кастро і Хуго Чавеса — Даніель Ортега вже не вдає «лівого». Він любить не тільки владу, але й приватну власність і капітал. Ортега став ревним католиком, а єпископат підкупив забороною абортів і гомосексуальних зв’язків.
Дорогу до самовладства Даніель Ортега вторував собі остаточно кілька місяців тому, коли слухняний Верховний Суд спочатку позбавив посади в опозиційній Ліберальній партії її голову Едуардо Монтеалегре, а коли цього виявилося замало, відібрав мандати у 21 депутата-ліберала.

По­ві­дом­лен­ня з Мос­кви у кон­тек­сті по­дій в Ук­раї­ні і в Си­рії по­ка­зу­ють, що Ро­сія будь-що праг­не про­рва­ти між­на­род­ну ізо­ля­цію, в якій опи­ни­ла­ся піс­ля анек­сії Кри­му. Од­ним із прав­до­по­діб­них ва­рі­ан­тів є праг­нен­ня Мос­кви по­вто­ри­ти сце­на­рій, якій при­вів до збе­ре­жен­ня вій­сь­ко­вих за­гар­бань у Гру­зії без ви­ди­мих дип­ло­ма­тич­них і фі­нан­со­вих втрат.

Дії Москви в Україні і Сирії використовуються пропагандистськи як демонстрація здатності до співпраці з державами Заходу з метою вирішення міжнародних конфліктів. Вони лежать в основі зусиль, спрямованих на послаблення консенсусу Євросоюзу, який дозволив Заходу зберігати з 2014 року економічні санкції, досить болісні для російської сторони. Нині Кремль досяг більшості цілей у Сирії і значну частину в Україні, тому намагатиметься утримати досягнуте.
Ще кільканадцять тижнів тому існували побоювання, що Москва відновить в Україні повномасштабні військові дії. Нині попри різні домовленості і заяви мир так і не наступив, хоча кількість нападів фіксується хвилеподібно — то більше, то менше — але на певному відчутному рівні.

13 лис­то­па­да 2016 ро­ку прой­шов дру­гий тур пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Бол­га­рії. Ви­бор­цям до­ве­лось оби­ра­ти між кан­ди­да­том прав­ля­чої пар­тії «Гро­ма­дя­ни за єв­ро­пей­ський роз­ви­ток Бол­га­рії» Цец­кою Ца­че­вою та пре­тен­ден­том від Бол­гар­ської со­ці­аліс­тич­ної пар­тії Ру­ме­ном Ра­дє­вим.

Зрозуміло, що за цих обставин багато залежало від того, хто з кандидатів зможе мобілізувати на свою підтримку виборців, які у першому турі голосували за інших кандидатів.
Зокрема, Румен Радєв намагався консолідувати навколо себе протестний електорат, який невдоволений соціально-економічними наслідками правління правоцентристів.
Уже понад два роки Болгарію періодично лихоманить від соціально-політичних протестів проти курсу жорсткої економії, до якого вдався правоцентристський уряд.

13 лис­то­па­да 2016 ро­ку від­був­ся дру­гий тур ви­бо­рів пре­зи­ден­та Мол­до­ви. Су­пер­ни­ча­ли кан­ди­дат від лі­вих по­лі­тич­них сил кра­їни Ігор До­дон і пре­тен­дент­ка від пра­во­цен­трист­ських про­єв­ро­пей­ських по­лі­тич­них сил Ма­йя Сан­ду.

Чергове голосування відбувалося за умов досить потужного політичного розчарування значної частини молдовського суспільства. Власне цей фактор визначив низьку активність молодіжного електорату під час першого туру, який приніс перемогу Ігору Додону.
Колишній румунський президент Траян Бесеску, який після завершення двох термінів свого президентства додав до румунського громадянства ще й молдовське, стверджував, що підвищення активності молоді мало забезпечити перемогу у другому турі Майї Санду.

Світ при­хо­дить до тя­ми піс­ля не­очі­ку­ва­ної пе­ре­мо­ги До­наль­да Трам­па. За тиж­день піс­ля го­ло­су­ван­ня екс­пер­ти встиг­ли по­яс­ни­ти при­чи­ни та­ко­го резуль­та­ту го­ло­су­ван­ня 8 лис­то­па­да. 
Сво­го ча­су ви­дат­ний бри­тан­ський прем’­єр-мі­ністр Він­стон Чер­чілль за­зна­чав, що зав­дан­ня по­лі­ти­ка — прог­но­зу­ва­ти по­дії, а піс­ля то­го як прог­ноз не збу­деть­ся, тре­ба зро­зу­мі­ло для гро­мад­сько­сті по­яс­ни­ти, чо­му ста­лось інак­ше, ніж прог­но­зу­ва­лось.

Найбільш поширеним поясненням причин перемоги Дональда Трампа називають тенденцію до послаблення процесу ліберальної глобалізації та американсько-британського домінування у світі. Символами цього вважають референдум з питання виходу Великої Британії з Євросоюзу і нинішній результат президентських перегонів у США.
В обох випадках британський і американський середній клас голосував проти істеблішменту та існуючої системи.

21 лис­то­па­да в на­шій кра­їні від­зна­чає­ть­ся День Гіднос­ті та Сво­боди, вста­нов­ле­ний на честь двох ре­во­лю­цій: По­ма­ран­че­вої (2004 ро­ку) та Ре­во­лю­ції Гід­но­сті (2013 рік).
На­пе­ре­до­дні цьо­го свя­та я зу­стрі­вся з пред­став­ни­ка­ми різ­них ка­те­го­рій на­се­лен­ня і по­ці­ка­вив­ся їх­ні­ми дум­ка­ми з цьо­го при­во­ду.

Про­тя­гом 10 ро­ків Ук­раї­на пе­ре­жи­ла дві ре­во­лю­ції — По­ма­ран­че­ву і Гід­но­сті. Як­що під час пер­шої не за­ги­нув жо­ден мі­тин­гу­валь­ник, то під час остан­ньої про­ли­ла­ся кров со­тень на­ших спів­віт­чиз­ни­ків.
Як усе по­чи­на­ло­ся...

2004 рік. За кілька місяців до президентських виборів в Україні розпочалася запекла політична боротьба. Основними її учасниками стали тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович і Віктор Ющенко — лідер національно-демократичних сил. Вони і стали переможцями у 1-му турі, набравши 39,87% та 39,32% голосів відповідно.
21 листопада 2004 року відбувся другий тур виборів. За його результатами перемагав Янукович, але екзит-поли свідчили про протилежне. Зважаючи на спроби влади сфальсифікувати результати цих виборів, у Києві та інших містах України почалися мітинги на підтримку Віктора Ющенка. Головною ареною народного невдоволення став Майдан Незалежності.
Протистояння між владою та опозицією наростало з кожним днем.

ЧИ ПОТРІБЕН УКРАЇНІ СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКОН, КОТРИЙ РЕГЛАМЕНТУВАТИМЕ ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЗАХОДІВ

У ці дні Ук­раї­на всту­пає у до­сить три­ва­лий пе­рі­од він­шу­ван­ня різ­но­го ро­ду річ­ниць. Так, 21 лис­то­па­да ми­не три ро­ки з мо­мен­ту по­чат­ку Ре­во­лю­ції Гід­но­сті. На­ступ­но­го дня — два­над­ця­та річ­ни­ця По­ма­ран­че­вої ре­во­лю­ції... А вра­хо­ву­ючи, що обид­ві по­дії, роз­ді­ле­ні в ча­сі дев’­ять­ма ро­ка­ми, бу­ли до­во­лі три­ва­ли­ми, при­во­дів по­зга­ду­ва­ти бу­рем­ні ча­си в нас бу­де ма­ло не що­дня.

Ситуація підігрівається ще й тим, що в ці дні окремі політичні сили намагаються організувати масові вуличні акції протесту. Мовляв, масове зубожіння громадян вимагає саме такого підходу.
Їхні опоненти з не меншою енергією доводять: будь-які заворушення сьогодні йдуть лише на користь нашому зовнішньому ворогові. Відтак закликають українських громадян утримуватися від протестів, аби не стати зброєю в руках маніпуляторів.
Ситуація справді дуже неоднозначна. Втім, Україні до цього не звикати, адже за 25 років Незалежності, мабуть, ще жодного разу не було випадку, коли б той чи інший протест та чи інша політична сила не намагалась узяти під свій контроль. Однак сила українського народу якраз у тому, що він раз по раз ламав подібні плани.