26 ЛИПНЯ — 160 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДЖОРДЖА БЕРНАРДА ШОУ (1856–1950),

АНГЛІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА І ПУБЛІЦИСТА

«Краще ніколи, ніж пізно» — цей афоризм Бернарда Шоу якнайкраще відображає сутність творчості самого автора. Його п’єси, публіцистика, ораторські виступи завжди були своєчасними, а їхня геніальність полягає в тому, що вони і сьогодні залишаються актуальними.
Народився Бернард Шоу 26 липня 1856 року в Дубліні, столиці Ірландії. Батько його належав до збіднілої частини відомого в Ірландії роду, який походив, за легендою, від Макдуфа з трагедії Шекспіра «Макбет», що давало митцю підстави жартувати, ніби він є нащадком великого Шекспіра. Насправді ж дитинство майбутнього драматурга було нещасливим, він ріс у неблагополучній родині, де батько, комерсантневдаха, частенько випивав, а мати, глибоко розчарована сімейним життям, зневажала безвольного чоловіка і дітьми не опікувалася.

ВЛІТКУ 988 РОКУ РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ХРЕСТИВ КИЇВСЬКУ РУСЬ,

ВИВІВШИ ЇЇ В ЧИСЛО ПЕРЕДОВИХ ДЕРЖАВ СВІТУ

Як усе по­чи­на­ло­ся...
Усі ми знаємо, що Київську Русь охрестив князь Володимир. І сталося це влітку 988 року. Але цій вікопомній події передувало чимало інших подій. Наприклад, якщо вірити різним переказам і літописам, що збереглися до нашого часу, то християнство не прийшло до наших пращурів в одну мить. Воно утверджувалося протягом століть.
Приміром, першою відомою спробою офіційної християнізації вважається так зване Аскольдове хрещення: у 860 р. князь Аскольд, перший із київських князів, прийняв нову віру. В 955 р. відбулося хрещення київської княгині Ольги, яка намагалася зміцнити контакти з Візантією. Тоді ж з’явилися перші християнські храми в Києві.

Народні депутати ухвалили законопроект № 3339 «Про внесення змін до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції», повідомляє Укрінформ.
У пояснювальній записці зазначається, що чинний закон щодо соціальної державної допомоги малозабезпеченим сім’ям передбачає, що розрахунок середньомісячного доходу такої сім’ї базується на сукупному доході всіх її членів з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
«У переважній більшості військовослужбовці, які беруть участь в антитерористичній операції, позбавлені можливості матеріально (фінансово) допомагати своїм сім’ям.

Та­ри­фи й суб­си­дії — од­ні з най­гос­трі­ших тем со­ці­аль­но­го діа­ло­гу вла­ди й су­спіль­ства, що ма­ють ши­ро­ке пуб­ліч­не об­го­во­рен­ня та пе­ре­бу­ва­ють у ре­жи­мі пер­ма­нент­но­го роз’­яс­нен­ня. По­се­ред ін­ших ці те­ми й бу­ли в ефі­рі ра­діо «Ера».

Міністр соціальної політики Андрій Рева, відповідаючи на запитання ведучої, спростував декотрі оманливі судження щодо того, що тим, хто потребує субсидій від держави, насправді підуть гроші громадян із трохи кращими статками.
«Джерелом виплати субсидій є не податок з фізичних осіб, не ПДВ та інші податки і збори, а рентна плата газовидобувних компаній, — роз’яснив міністр. — Законом ця плата встановлена на рівні 70%. До того ж основний споживач газу в Україні не населення, а промислові підприємства. І якщо ви уважно подивитеся на ціни, за якими приватні підприємства купували газ, то для них це абсолютно нічого не поміняло.

Роз­мо­ви про ви­ве­ден­ня віт­чиз­ня­но­го біз­не­су з «ті­ні», а за­од­но за­мі­ну роз­ра­хун­ків у «кон­вер­тах» із най­ма­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми на офі­цій­ну зар­пла­ту то­чать­ся три­ва­лий час. Ме­то­дів і за­со­бів бо­роть­би про­по­нує­ть­ся чи­ма­ло, ось тіль­ки ре­зуль­тат — ну­льо­вий. Бю­джет не­до­от­ри­мує міль­йо­ни по­дат­ків, а мі­зер­ні пен­сії за­ли­шаю­ть­ся на то­му ж рів­ні че­рез не­спла­ту стра­хо­вих внес­ків.

Врештірешт, сталося так, що 6 мільйонів українців, які чесно працюють, утримують 12,5 млн пенсіонерів. Арифметика, якою поділився міністр соціальної політики Андрій Рева з агентством УНІАН, вражає. За статистикою, у нас 26 млн осіб працездатного віку, які запросто могли б утримувати згадану вище кількість пенсіонерів.
Однак реально працюючих налічується лише 16 млн, із них тільки 10 млн сплачують ЄСВ. Причому з цієї кількості 4 млн отримують мінімальну зарплату.

Впро­довж 2014–2015 ро­ків ук­ра­їн­ська еко­но­мі­ка та бан­ків­ська сис­те­ма прой­шли най­глиб­шу кри­зу ча­сів не­за­леж­но­сті, кон­ста­ту­ють екс­пер­ти. Во­на бу­ла обу­мов­ле­на вій­сь­ко­вим кон­флік­том на Дон­ба­сі, анек­сією Кри­му, мас­штаб­ним струк­тур­ним дис­ба­лан­сом, який фор­му­вав­ся впро­довж остан­ньо­го де­ся­ти­літ­тя.

Додатковим джерелом проблем стало те, що банківський сектор тривалий час залишався без належного регулювання й ефективного нагляду. Тож стрімко зросла кількість фінустанов, які не збиралися займатися класичним фінансовим посередництвом і розглядались акціонерами лише як інструменти фінансування пов’язаних бізнесів.
Негативну роль у погіршенні фінансового стану банків відіграла правова незахищеність кредиторів. Реструктуризація фінсектора та перезапуск банківської системи, що проходить нині, викриває багато фундаментальних проблем і засвідчує надвисоку вартість для економіки зволікань із прийняттям соціально непопулярних, але необхідних рішень, кажуть у НБУ.

Ни­ні до скла­ду Пів­ніч­но­ат­лан­тич­но­го аль­ян­су вхо­дять 29 кра­їн сві­ту. Ук­раї­на піс­ля про­го­ло­шен­ня Не­за­леж­но­сті теж не­од­но­ра­зо­во за­яв­ля­ла про ба­жан­ня по­пов­ни­ти йо­го ла­ви, але да­лі слів спра­ва не пі­шла.
Чо­му? Ко­ли аль­янс на­да­ва­ти­ме і чи вза­га­лі на­да­ва­ти­ме нам більш ефек­тив­ну до­по­мо­гу у про­ти­сто­ян­ні пу­тін­ській Ро­сії? Що дав са­міт НАТО, який від­був­ся у Вар­ша­ві, на­шій кра­їні?
Від­по­віс­ти на ці та ін­ші за­пи­тан­ня ко­рес­пон­дент «ДУ» по­про­сив Ва­ди­ма Гре­ча­ні­но­ва — ге­не­рал-майо­ра у від­став­ці, пре­зи­ден­та Ат­лан­тич­ної Ра­ди Ук­раї­ни — гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції, яка ба­га­то зро­би­ла для на­бли­жен­ня на­шої кра­їни до НА­ТО.

Ту­реч­чи­на про­дов­жує до­ла­ти на­слід­ки пут­чу вій­сь­ко­вих, який во­ни здійс­ни­ли 15–16 лип­ня. Пре­са жва­во об­го­во­рює при­чи­ни про­ва­лу за­ко­ло­ту та пе­ред­умо­ви йо­го мож­ли­во­сті. За­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції зав­жди до­сить ре­тель­но сте­жи­ли за не­прос­ти­ми від­но­си­на­ми між Ре­дже­пом Ер­до­га­ном та ар­мією.

Ця історія розпочалася ще за часів перемоги його партії на виборах 2000 року та формування нею уряду. Вже за п’ять років відбулася хвиля арештів серед військових, які були звинувачені у спробі підготовки державного перевороту. Чимало з них досі відбувають ув’язнення.
Початок світової економічної кризи 2008 року ще більше загострив відносини Ердогана і турецької армії: готуючись пересісти у президентське крісло, він підстрахувався від чергової змови.

Остан­нім ча­сом ми чу­ли про Гре­цію біль­ше у зв’яз­ку з міг­ра­цій­ною кри­зою, але на­пру­же­на си­ту­ація в кра­їні ви­кли­ка­на не ли­ше міг­ран­та­ми: гре­ки про­дов­жу­ють від­чу­ва­ти тиск три­ва­ючих фі­нан­со­вих проб­лем. Гре­ція по­тре­бує від Єв­ро­со­юзу чер­го­вих пор­цій гро­шей, щоб за­вдя­ки до­по­мо­зі ви­тяг­ну­ти свою еко­но­мі­ку з фі­нан­со­вої без­на­дії.

Незважаючи на всі проблеми, ніхто в країні не говорить про «Грексіт». Прем’єр Алексіс Ципрас знає, що тільки завдяки критикованому ним Євросоюзу може зберегти себе у кріслі прем’єра. Без закордонної підтримки Греція давно вже могла оголосити банкрутство, а цього грецький істеблішмент не хоче з чисто амбіційних мотивів.
Ще у травні грецький парламент ухвалив черговий пакет заощаджень на суму 1,8 мільярда євро. Пакет передбачає підвищення ставки ПДВ з 23 до 24%, що привело до подорожчання продуктів харчування і напоїв. Через зростання непрямих податків дорожчими стали, зокрема, тютюнові вироби, алкоголь, електроенергія і паливо.

Ро­сій­ська Ра­да зов­ніш­ньої і обо­рон­ної по­лі­ти­ки (СВОП) опуб­лі­ку­ва­ла до­по­відь «Стра­те­гія для Ро­сії. Ро­сій­ська за­кор­дон­на по­лі­ти­ка: кі­нець 2010-х, по­ча­ток 2020-х ро­ків». В ній зна­хо­ди­мо апо­фе­оз ни­ніш­ньо­го кур­су Крем­ля, зба­га­че­ний ри­ту­аль­ни­ми за­кли­ка­ми до еко­но­міч­ної мо­дер­ні­за­ції.

СВОП є впливовою інституцією з представників політичного і експертного середовища, яка відіграє роль інтелектуального центру російської дипломатії. Про його близькі зв’язки з президентською адміністрацією свідчить факт участі у презентації доповіді міністра закордонних справ Сергія Лаврова — одного з членів СВОП.
Тому не дивно, що «Стратегія для Росії» містить тверду підтримку російської закордонної політики. На думку авторів доповіді, протягом останнього десятиліття вона була здебільшого вдалою, а сама дипломатія — майстерною.