У важ­кі ча­си жи­ве­мо: май­же що­дня з дон­бась­ко­го фрон­ту над­хо­дять три­вож­ні віс­ті про по­ра­не­них, ча­сом і про вби­тих. А ще бен­те­жить без­ро­біт­тя, зло­чин­ність не вщу­хає...
А ось ще «но­ви­на»: кож­на чет­вер­та ук­ра­їн­ська жін­ка вдає­ть­ся до абор­тів. І це пе­ре­важ­но ді­то­род­ні мо­ло­ді лю­ди. Як­що ста­но­ви­ще ближ­чим ча­сом не по­кра­щить­ся, ми мо­же­мо не­вдов­зі зник­ну­ти як на­ція.

Не­на­ро­дже­ні ді­ти
Аби з’ясувати причину, чому в Україні майже щорічно робиться понад 500 тисяч абортів, що в кілька разів більше, ніж у розвинених країнах світу, ми звернулися до провідного лікаря комунального закладу охорони здоров’я «Харківський обласний клінічний перинатальний центр» Оль­ги ГРИ­ШИ­НОЇ.

19 груд­ня 2016 ро­ку ко­ле­гія ви­бор­ців США про­го­ло­су­ва­ла за До­наль­да Трам­па. Осо­бли­вість аме­ри­кан­ської ви­бор­чої сис­те­ми пе­ред­ба­чає, що ли­ше ця про­це­ду­ра є фор­маль­ним за­вер­шен­ням ви­бор­чої кам­па­нії.

До останнього моменту трималась інтрига з приводу можливого сюрпризу від виборщиків. Найбільш послідовні прихильники Гілларі Клінтон закликали виборщиків визнати, що на виборах статистичну більшість голосів отримала саме вона, але за розподілом голосів у штатах переміг Дональд Трамп.
Правда, політичні реалісти нагадували, що в усій понад двовіковій політичній історії США було ледь десять виборщиків, які порушили джентльменську угоду та проголосували не за того кандидата, який набрав більшість голосів у їхньому штаті.

Піс­ля ви­бо­рів у США в ки­тай­ських ме­діа з’яви­ли­ся стат­ті з ви­ра­жен­ням «обе­реж­но­го опти­міз­му». Пред­став­ни­ки пар­тії і уря­ду, як пра­ви­ло, не ви­сло­влюю­ть­ся на по­точ­ні по­лі­тич­ні те­ми — це роб­лять від їх­ньо­го іме­ні дер­жав­ні ме­діа. Від­ра­зу піс­ля ви­бо­рів ки­тай­ські ЗМІ друж­но по­ві­до­ми­ли про «обе­реж­ний опти­мізм».

Кельвін Лай, головний економіст з питань Азії у відомому центрі «Даіва Кепітал Маркет» (Daiwa Capital Markets), вирахував, що виконання Трампом обіцянки про встановлення 45%-вого мита на вироби і продукти з КНР може зменшити китайський експорт у США на 87% і привести до падіння ВВП Китаю на 4,82% та відтоку закордонних інвестицій із Китаю на 1,3% ВВП.

15–16 груд­ня 2016 ро­ку від­був­ся чер­го­вий са­міт Єв­ро­со­юзу. Се­ред ба­га­тьох пи­тань по­ряд­ку ден­но­го бу­ло пи­тан­ня по­чат­ку у бе­рез­ні 2017 ро­ку пе­ре­го­во­рів про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС.

Європейські політичні лідери визнали, що порядок цих переговорів залежить від британської позиції. Поки що парламент Великої Британії зажадав від прем’єрміністра Терези Мей презентації офіційної переговорної позиції з ЄС.
Також Євросоюз закликав до поліпшення гуманітарної ситуації в Сирії. У контексті спільної безпекової політики на саміті погодили питання можливості скасування безвізового режиму у випадку надзвичайних подій у Шенгенській зоні.

Дня­ми ар­мія Ба­ша­ра Аса­да ого­ло­си­ла про взят­тя Алеп­по. Ця епо­халь­на бит­ва три­ва­ла май­же чо­ти­ри ро­ки з п’я­ти за­галь­них ро­ків но­віт­ньої іс­то­рії цієї вій­ни. Близь­ко п’я­ти ти­сяч озбро­єних при­хиль­ни­ків різ­них опо­зи­цій­них си­рій­ських уг­ру­по­вань включ­но з від­нос­но по­мір­ко­ва­ни­ми і ра­ди­каль­ни­ми іс­ла­міс­та­ми та їх­ні ро­ди­ни за пла­ном ООН бу­ли ав­то­бу­са­ми ви­ве­зе­ні з цен­тру Алеп­по до си­рій­сько­го міс­та Ід­ліб.

Показово, що на фініші битви за Алеппо загони «Ісламської держави» нанесли контрудар та захопили місто Пальміра. Правда, це не змінило перебігу бойових дій у міських кварталах Алеппо, але стало потужним військовополітичним ударом по властях Росії і Сирії.

Фі­ло­со­фія бо­роть­би дзю­до пе­ред­ба­чає си­ту­ацію, ко­ли вна­слі­док за­пек­лої бо­роть­би «ні­хто не про­грає і не ви­грає». У цій тра­ди­ції ро­сій­ська сто­ро­на ор­га­ні­зу­ва­ла 15–16 груд­ня 2016 ро­ку ві­зит Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на в Япо­нію.

Ще на початку осені його проведення було під питанням. Японська сторона наполягала на реальному «прориві» у питанні вирішення проблеми «північних територій». Так у Японії після 1945 року називають чотири острови Хабомаї, Шикотан, Утуруп та Кунашир.
Сталін визначив передачу цих островів СРСР за ціну радянської військової участі у розгромі Японії наприкінці Другої світової війни.

Генасамблея ООН остаточно проголосувала за проект резолюції щодо Криму, підготовлений Україною. Згідно з резолюцією Росію офіційно визнано окупантом, а Крим і Севастополь — тимчасово окупованою територією України. Тобто відтепер уже не лише на словах, але й на офіційному рівні світ не визнає анексії Криму.
Для дипломатів ця резолюція особливо цінна, оскільки вона спрощує виконання низки дипломатичних завдань, пов’язаних з Кримом. Хоча далеко не всі налаштовані так само оптимістично, як наші дипломати.

Укра­їн­ці за кор­до­ном, ко­ли во­ни об’­єд­на­ні, є по­туж­ною си­лою впли­ву. Ни­ні це по­тріб­но як ні­ко­ли, осо­бли­во в та­ких стра­те­гіч­но важ­ли­вих дер­жа­вах, як Ні­меч­чи­на.
Пре­зи­дент Сві­то­во­го Конґ­ре­су Укра­їн­ців (СКУ) Ев­ген Чо­лій під час ві­зи­ту до Бер­лі­на зу­стрі­вся з ук­ра­їн­ською гро­ма­дою, з ви­со­ко­по­са­дов­ця­ми Фе­де­ра­тив­ної Рес­пуб­лі­ки Ні­меч­чи­на та з пред­став­ни­ка­ми на­уко­вих фон­дів і до­слід­ниць­ких цен­трів кра­їни, а та­кож дав ін­тер­в’ю Укр­ін­фор­му.

Ка­бі­нет Мі­ніс­трів Ук­раї­ни на за­сі­дан­ні в не­ді­лю 18 груд­ня роз­гля­нув пи­тан­ня за­без­пе­чен­ня ста­біль­но­сті у фі­нан­со­вій сис­те­мі кра­їни. Бе­ру­чи до ува­ги ре­зуль­та­ти за­сі­дан­ня Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки і обо­ро­ни Ук­раї­ни, уряд під­три­мав про­по­зи­цію На­ціо­наль­но­го бан­ку та Ра­ди фі­нан­со­вої ста­біль­но­сті про пе­ре­хід ПАТ «При­ват­банк» у сто­від­сот­ко­ву дер­жав­ну влас­ність.
Пе­ред­ба­че­но, що дер­жа­ва в осо­бі Мі­ніс­тер­ства фі­нан­сів ста­не влас­ни­ком 100% ак­цій ПАТ «При­ват­банк» та га­ран­тує без­пе­ре­бій­не функ­ціо­ну­ван­ня цієї ус­та­но­ви та збе­ре­жен­ня кош­тів йо­го клі­єн­тів.

На тлі бю­джет­ної но­чі, кот­ра, по­за вся­кі сум­ні­ви, ста­ла го­лов­ною пар­ла­мент­ською по­ді­єю тиж­ня, що ми­нає, май­же не­по­мі­че­ним ли­ши­лось ухва­лен­ня ще од­но­го — не менш важ­ли­во­го до­ку­мен­та. Йдеть­ся про за­кон про ство­рен­ня в Ук­раї­ні Ви­щої ра­ди пра­во­суд­дя. По­ка­зо­во, що йо­го прий­нят­тя бу­ло од­нією з умов пе­ре­хо­ду до го­ло­су­ван­ня за Дер­жав­ний бю­джет Ук­раї­ни на на­ступ­ний рік.

Саме ця обставина надає новоспеченому документу додаткової родзинки: мало того що голосування відбувалося вночі, так ще й з формальної точки зору вийшло так, що утворення нового органу виявилося напряму пов’язаним із головним фінансовим документом держави.