За­вдя­ки не­ба­че­ній мо­бі­лі­за­ції ви­бор­ців пре­зи­ден­том Авст­рії не став по­лі­тик ра­ди­каль­ної пра­ви­ці. Але за це за­пла­че­но ду­же ви­со­ку ці­ну — кра­їна по­ді­ле­на, як ні­ко­ли до­тепер.

Коли в ситуації, хто буде главою держави, вирішили лише 32 тисячі голосів, а 165 тисяч бютеленів визнано недійсними, навіть найдрібніші інциденти мають свою вагу. Глава Партії свободи (FPO) ГайнцКрістіан Штрахе про «фальшування» говорив уже під час виборчого вечора, нападаючи, зокрема, на публічне телебачення ORF за те, що воно публікувало опитування, які показували незначну перевагу Ван дер Беллена, а не дані МВС, які — перерахувавши голоси, віддані на дільницях (700 тисяч голосування поштою), — вказували на успіх Хофера, кандидата від FPO.

Кон­флік­ти в Єв­ро­пей­сько­му Со­юзі за­гро­жу­ють фун­да­мен­таль­ною руй­на­цією йо­го гео­по­лі­тич­ної по­зи­ції. Осо­бли­ву стур­бо­ва­ність ви­кли­кає факт, що ці від­цен­тро­ві тен­ден­ції ви­пли­ва­ють із дій окре­мих дер­жав — чле­нів Єв­ро­союзу.

Ослаблення Європи буде презентом для Росії, яка використовує кожний розрив у солідарності Заходу для відбудови своєї сили. Повернення Москви до ролі головного гравця може розпочатись від держав ЦентральноСхідної Європи, оскільки у їхніх відносинах із Брюсселем з’являється все більше спірних моментів, які негативно впливають на їхню безпеку.
Зростання сили євроскептиків на національному і європейському рівнях ослабляє Євросоюз зсередини. До руйнування фундаментів інтеграції причинилася не тільки крайня правиця, але й крайня лівиця формату грецької «Сірізи».

Єв­ро­пей­ська пре­са про­дов­жує жва­во об­го­во­рю­ва­ти дип­ло­ма­тич­ну ак­тив­ність Ро­сії нав­ко­ло ре­жи­му санк­цій. На­при­кін­ці черв­ня Ра­да Єв­ро­со­юзу має прий­ня­ти рі­шен­ня що­до про­дов­жен­ня ре­жи­му санк­цій або йо­го част­ко­во­го ска­су­ван­ня.

З цією метою Володимир Путін особисто відвідав наприкінці травня Грецію, аби спонукати її до більш проросійської позиції з цього питання. У Кремлі також сподіваються на позитивний для себе результат референдуму про вихід Великої Британії з Євросоюзу, бо у такому гіпотетичному разі легше буде скористатись із дезорієнтації ЄС та мобілізувати своїх прихильників принаймні заради перегляду режиму санкцій. Також російська пропаганда докладає зусиль, аби представити саме Україну «винуватицею» невиконання Мінських угод.

Менше двох тижнів залишилося до референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу. Поки що соціологічні опитування свідчать, що прихильників і супротивників продовження британського членства в Європейському Союзі майже порівну. Особливість англійської політичної ситуації напередодні референдуму у тому, що політичне маркування лінії поділу між діаметральними позиціями проходить не між різними політичними партіями, а фактично в середині кожної парламентської партії.
Найбільш яскраво це видно по правлячій Консервативній партії. Її лідер і прем’єрміністр Девід Кемерон по волі чи по неволі є обличчям кампанії за збереження британського членства в Євросоюзі. Натомість його однопартієць і колишній мер Лондона Борис Джонсон наполегливо агітує за вихід Великої Британії з Європейського Союзу.

7 черв­ня 2016 ро­ку Мос­кву від­ві­дав прем’­єр-мі­ністр Із­ра­їлю Бень­ямін Не­тань­яху. На­пе­ре­до­дні Ро­сія пі­шла на сим­во­ліч­ний крок та по­вер­ну­ла Із­ра­їлю танк «Мер­ка­ва», який ши­їт­ський про­іран­ський рух «Хез­бол­ла» за­хо­пив під час вій­ни 1982 ро­ку. Цим сим­во­ліч­ним кро­ком Ро­сія хо­че по­ка­за­ти Із­ра­їлю, що во­на кон­тро­лює со­юз­ни­ків Ба­ша­ра Аса­да.

Утім, Ізраїль вимагає додаткових гарантій. Тому невипадково, що від листопада 2015 року, коли російські повітрянокосмічні сили почали бомбувати позиції сирійської опозиції та «Ісламської держави Іраку і Леванту», ізраїльський прем’єрміністр Беньямін Нетаньяху відвідав Москву вже втретє.
Ці візити не треба розуміти як нехтування Ізраїлем режиму економічних санкцій проти Росії. Просто періодичне погодження позицій щодо Сирії є критично важливим як для Ізраїлю, так і для Росії.

З 1 лип­ня на­би­ра­ють чин­но­сті по­ло­жен­ня За­ко­ну «Про осо­бли­во­сті здійс­нен­ня пра­ва влас­но­сті у ба­га­то­квар­тир­но­му бу­дин­ку», згід­но з яким ЖЕ­Ки при­пи­нять свою ді­яль­ність, а всі пра­ва та пов­но­ва­жен­ня з управ­лін­ня ба­га­то­квар­тир­ни­ми бу­дин­ка­ми пе­ре­хо­дять до влас­ни­ків квар­тир.

Хтось радіє з цього приводу. Мовляв, врешті спекаємося дармоїдів, які лише брали гроші за неякісні послуги, А хтось хапається за голову: співвласникам багатоповерхівок хочуть зіпхнути будинки в жахливому технічному стані, за які вони самі нестимуть відповідальність.

Уряд га­ран­тує вчас­ну і в пов­но­му об­ся­зі ви­пла­ту пен­сій та під­вищен­ня мі­ні­маль­них пен­сій дві­чі про­тя­гом цьо­го ро­ку.
Про це на пресконференції після завершення засідання правління Пенсійного фонду України у Кам’янціПодільському заявив віцепрем’єрміністр Павло Розенко, повідомляє Урядовий портал.
«Сьогодні на засіданні правління Пенсійного фонду ми обговорили дуже серйозні питання, які стосуються життя всіх наших співгромадян: тих, хто вже сьогодні є пенсіонером, і тих, хто готується вийти на пенсію», — сказав він.

Пред­став­ни­ки Дер­жав­ної при­кор­дон­ної служ­би Ук­раї­ни бра­ти­муть участь у про­ве­ден­ні спе­ці­аль­ної опе­ра­ції «Єв­ро­ку­бок-2016», у хо­ді якої во­ни нес­ти­муть служ­бу в аеро­пор­тах Па­ри­жа, Мар­се­ля, Ліо­на та Ліл­ля.

Про це інформує пресслужба Державної прикордонної служби України.
«Під час чемпіонату Європи з футболу, який проходитиме з 10 червня по 10 липня 2016 року, сектор авіаційної безпеки Європейського агентства з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах (FRONTEX) проводитиме операцію «Єврокубок2016». Її мета — підвищення рівня безпеки на чемпіонаті Європи з футболу. Для участі у ній були запрошені і прикордонники з України», — йдеться в повідомленні.

Андрій Парубій підписав закон про внесення змін до Конституції в частині правосуддя та надіслав його на підпис Президенту.
Про це Андрій Парубій заявив під час вручення відзнак журналістам, які працюють у зоні АТО.
«Сьогодні вранці я підписав зміни до Конституції, оскільки закінчився 5денний термін. Фактично цим підписом і передачею Президенту ми даємо початок масштабної судової реформи», — зазначив спікер.
Як повідомляв Укрінформ, 2 червня парламент ухвалив закон про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя (законопроект № 3524), а також ухвалив за основу і в цілому Закон «Про судоустрій і статус суддів» (законопроект № 4734).