Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
24 БЕРЕЗНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Як відомо, епідемічна ситуація щодо туберкульозу в Україні почала стрімко погіршуватись у 90-х роках минулого століття. Додамо, що туберкульоз може ховатися під «масками» гострого респіраторного захворювання, грипу, загострення хронічного бронхіту, пневмонії.
На відсутність апетиту, схуднення, слабкість, розбитість, пітливість, підвищену втомлюваність, зниження працездатності, блідість шкіри часто не звертають уваги. Якщо такі симптоми тривають понад два тижні, слід пройти флюорографічне обстеження, навіть якщо після останнього минуло менше року. Бактеріологічне обстеження у такому разі буде підтвердженням діагнозу туберкульозу.
28 БЕРЕЗНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСИ СЛІСАРЕНКА, УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА
Саме так відгукується про свого старшого товариша у своїх спогадах відомий письменник Юрій Смолич.
«Була у вдачі Олекси Андрійовича ця неоціненна для старшого письменника риса, — зазначає Смолич, — він любив літературну молодь і вічно панькався з нею. Досі не збагну — і чого він отак морочився з Гео Шкурупієм, Миколою Бажаном, Юрієм Яновським, Василем Вражливим, Павлом Івановим або зі мною? Ми ж бо були тоді літературні початківці, а він — визнаний метр. Це — рідкісна риса і безцінне вміння: бути водночас і метром, і наче побратимом-перевесником».
А якщо додати, що для Олекси Андрійовича — головного редактора видавництва «Книгоспілка» — було за щастя віднайти та надрукувати першу книжку початківця, то стає зрозумілим, чому саме добродієм та доброзичливцем вважали Слісаренка у 20–30-ті роки в літературних колах Харкова й не тільки.
20 БЕРЕЗНЯ (7-го ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ) — 1695 РОКІВ ТОМУ (321) РИМСЬКИЙ ІМПЕРАТОР КОСТЯНТИН ВЕЛИКИЙ ВИДАВ УКАЗ ПРО СВЯТКУВАННЯ НЕДІЛЬНОГО ДНЯ, ЯКИЙ СТАВ ОДНИМ ІЗ НАЙПОШИРЕНІШИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЗВИЧАЇВ
Напевне, багато читачів будуть здивовані, дізнавшись, що до ІV ст. головним днем тижня для християн була не неділя, а субота. Усе змінив указ римського імператора Костянтина Великого від 7 березня (20-го за новим стилем) 321 року.
Указ був такий: «У високошанований день Cонця (перший день тижня) всі місцеві судді та жителі міст повинні відпочивати, і всі майстерні мають бути закриті!»
У ті далекі часи язичницькі традиції в Давньому Римі були дуже сильні.
Наш співрозмовник — народний артист України Володимир Савельєв, кінорежисер, сценарист, продюсер, актор. А ще він є народним артистом Абхазії і народним артистом Чувашії. Улюбленцем у них Володимир Олексійович став по праву — він створив фільми «Білий башлик» про героїв Абхазії і картину «Сеспель» про народного чуваського поета
У його творчому доробку — науковопопулярні, документальні та ігрові фільми. Серед них такі широковідомі, як «Капітан Фракасс», «Звинувачення», «Пам’ятай» (в рос. прокаті «Изгой»), «Вперед, за скарбами гетьмана!», «Таємниця Чингісхана».
Картини Володимира Савельєва мають численні нагороди на міжнародних кінофестивалях.
За його словами, вільнолюбна Одеса сформувала в ньому антиімперські погляди.
Кілька років тому театральна публіка мала змогу переглянути моноспектакль «Анна Ахматова. Самотність» за участю артистки Юлії Сак. А нещодавно у столичній Бібліотеці імені Анни Ахматової відбулася презентація фільму «Анна Ахматова — Кассандра срібного віку», що є продовженням проекту, присвяченого видатній російській письменниці.
Проте захід виявився значно ширшим за своєю тематикою, ніж презентація самого фільму, і по суті став творчою зустріччю з актрисою Юлією Сак та режисером Ольгою ТичиноюЯновською. Спочатку всі присутні мали змогу ознайомитися з фотоколажем талановитого фотохудожника Олександра Смоліна «Мистецтво безжурне».
Мікросцена Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» в останні роки перетворилася на творчу лабораторію, в якій народжуються експериментальні театральні проекти.
Однією з таких робіт стала постановка молодого режисера Артура Невінчаного «Танець Делі» за п’єсою сучасного російського та польського драматурга, автора «нової драми» Івана Вирипаєва.
«Танець Делі» — це сім новел, що розповідають про танцівницю, яка придумала однойменний танець. У семи коротких історіях показана метафора народження мистецтва з людських страждань.
9 березня (25 лютого) виповнилося 130 років від дня народження Георгія Нарбута (1886–1920), геніального українського художника-графіка, який прожив недовге, але яскраве і плідне творче життя і зробив неоціненний внесок у розвиток українського мистецтва.
Творчий діапазон Нарбута справді вражає. Він виробив український барочний стиль художнього шрифту та графіки, відродив класичне мистецтво силуету з його надзвичайною виразністю і не мав собі рівних у цьому жанрі.
Г. Нарбут народився на хуторі Нарбутівка Чернігівської губернії у сім’ї сільського поміщика, що належав до старовинного, але збіднілого дворянського роду.
Напередодні весняних польових робіт, які невдовзі мають розгорнутися по всій Україні, аграрії вкотре стикаються з проблемою нестачі обігових коштів. Особливо гостро через неї потерпають малі та середні сільгоспвиробники.
Вирішити цю проблему покликаний новий інструмент кредитування — аграрні розписки, які вже запроваджуються в низці регіонів. Ця робота здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції, місцевими державними адміністраціями за активного сприяння проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні».
Нещодавно за їхньої підтримки в Полтаві відбувся круглий стіл, під час якого учасники обговорили результати реалізації пілотного проекту запровадження аграрних розписок та питання, які потребують вирішення.
У Полтаві жваво обговорюють новину: депутати Полтавської облради виявили «самостійність» і сміливо почали чинити спротив Кабінету Міністрів України. До символічного розриву «дипломатичних відносин» із таким впливовим суперником, котрий будь-якої миті може перекрити й без того не надійне і мізерне джерело фінансування регіону, депутати підійшли виважено, бо добре уявляли, чим загрожує Полтавщині їхня поразка.
За законами жанру, полтавські депутати заручилися підтримкою своєрідної коаліції в особі своїх колег — депутатів Харківської та Сумської обласних рад, де так само невдоволені свавіллям Кабміну...
Нинішній рік буде складним, констатують експерти. Україна фактично перебуває в стані державного дефолту з величезним зовнішнім боргом і перспективою втрати ринків збуту своєї продукції, кажуть песимісти. Втрати від скорочення експорту призвели до зменшення валютних надходжень у країну: ще три роки тому від експорту товарів і послуг лише в СНД в Україну вливалося більше 20 млрд дол.
Це був прибуток, а не кредити МВФ — трохи більше 10 млрд, які наша держава отримала за два роки співпраці з Фондом і які треба буде повертати. Уряд сподівається, що цьогоріч ВВП зросте на 2%, але визнає, що прогноз може бути підкоригований через негативні зовнішні фактори. НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 1,1% з 2,4%, вказаних раніше, і «поліпшив» торішню оцінку падіння ВВП до 10,5% з 11,6%.
Головний кредитор України — Міжнародний валютний фонд — прогнозує цьогорічне зростання нашої економіки на 2%, інфляція теж збігається з очікуваннями уряду — 12% (торік — 45,8%). Більш песимістичний у своїх передбаченнях Світовий банк, який вважає, що у цьому році зростання ВВП не перевищить 1%.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».