За прог­ноз­ни­ми роз­ра­хун­ка­ми ор­га­нів со­ці­аль­но­го за­хис­ту, за суб­си­дією на опла­ту жит­ло­во-ко­му­наль­них по­слуг піс­ля пер­шо­трав­не­во­го під­ви­щен­ня та­ри­фів звер­неть­ся прак­тич­но кож­на тре­тя ук­ра­їн­ська ро­ди­на.

Про це в Чернігові на прес-конференції поінформувала народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова, повідомляє Укрінформ.
«У нашій державі — 16 млн домогосподарств. З них 1,247 млн отримують субсидії. Після підвищення тарифів на послуги ЖКГ кількість родин, які звернуться по них, зросте до 4,5 млн. Це буде, в середньому, 12–15 млн наших громадян»,— сказала Л. Денісова.

Ін­ва­лід­ність з ура­ху­ван­ням лю­дей, які от­ри­ма­ли тяж­кі по­ра­нен­ня в зо­ні АТО, набу­ває в Ук­раї­ні над­зви­чай­них мас­шта­бів.
Про це на прес-кон­фе­рен­ції в Укр­ін­фор­мі за­яви­ла вико­нав­чий ди­рек­тор Все­ук­ра­їн­сько­го гро­мад­сько­го об’­єд­нан­ня «На­ціо­наль­на Асамб­лея ін­ва­лі­дів Ук­раї­ни» (НА­ІУ) На­та­лія Скрипка.

На конференції НАТО з питань проблем ветеранів АТО і їхньої реабілітації, де була присутньою Н. Скрипка, 19-річний запорізький хлопець з пораненнями хребта, сидячи у візку, сказав, що таких, як він, треба відстрілювати на полі бою, а не рятувати. Ця заява є свідченням того, що питання інвалідності в Україні надзвичайно важливе і сьогодні неможливо про це не говорити.
У нашій країні люди з інвалідністю щодня зіштовхуються з великою кількістю проблем. «Зокрема, для них не створено належних умов для пересування містом, вони не можуть отримати вищу освіту та не мають якісної медичної допомоги.

У Вер­хов­ній Ра­ді Ук­раї­ни від­бу­дуть­ся не­прос­ті дис­ку­сії сто­сов­но ухва­лен­ня па­ке­та із чо­ти­рьох за­ко­но­про­ек­тів, які змі­ню­ють прин­ци­пи функ­ціо­ну­ван­ня віт­чиз­ня­ної сис­те­ми пен­сій­но­го за­без­пе­чен­ня.
Та­ку дум­ку мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Пав­ло Розенко ви­сло­вив під час се­лек­тор­ної на­ра­ди з ке­рів­ни­ка­ми ре­гіо­наль­них управ­лінь Пен­сій­но­го фон­ду Ук­раї­ни, пе­ре­дає ко­рес­пон­дент Укр­ін­фор­му.

На переконання міністра, запровадження накопичувальної системи можливе лише за умови підйому економіки та заробітних плат, проте «ситуація складається так, що або сьогодні ми приймаємо цей закон, або шанси ухвалити його в майбутньому практично мінімальні».

або ЧИ ЗМОЖУТЬ СПІВВЛАСНИКИ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ ДОМОГТИСЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ ФОНДОМ

При­ва­ти­зо­ва­на квар­ти­ра ста­ла пер­шою озна­кою по­яви рин­ко­во­го се­ре­до­ви­ща в ук­ра­їн­ській еко­но­мі­ці на по­чат­ку 90-х ро­ків. Про­те мас­штаб­на ре­фор­ма в жит­ло­вій сфе­рі, яка стар­ту­ва­ла то­ді, так і не бу­ла ре­алі­зо­ва­на і не ви­йшла за по­ріг на­ших квар­тир.

Увесь цей час залишалося відкритим запитання — кому належать будинки і хто повинен їх утримувати? І поки нема чіткої відповіді на нього, працює стара схема утримання житлового фонду, за якої власники житла і нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках не мають жодного відношення до цієї справи, а також не мають від неї і зиску.
Докорінно змінити чинну систему в житловому господарстві, запровадити в ньому ринкові механізми покликаний законопроект № 1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який уже пройшов перше читання у Верховній Раді і тепер готується до другого.

Гру­зія пе­ре­жи­ла уря­до­ву кри­зу: 8 трав­ня пар­ла­мент про­го­ло­су­вав за во­тум до­ві­ри но­во­му уря­ду. Те­пер у ньо­му но­ві пріз­ви­ща: впер­ше в іс­то­рії Гру­зії мі­ніс­тром обо­ро­ни бу­де жін­ка і знач­но зміц­ни­ла­ся Рес­пуб­лі­кан­ська пар­тія.

Наприкінці квітня в Грузії у відставку подали керівники міністерств охорони навколишнього середовища і природних ресурсів та у справах спорту і молоді. Відставка двох членів уряду означала необхідність відставки всього кабінету і звернення до парламенту за вотумом довіри (дозволяється заміна не більше третини складу уряду — цей ліміт в уряді Іраклія Гарібашвілі був перевершений).
Прем’єр представив парламенту прізвища двох нових міністрів. Міністром, відповідальним за довкілля і природні ресурси, став Гігла Агулашвілі, член Республіканської партії, яка входить до правлячої коаліції (досі він був головою парламентської комісії з сільського господарства), а міністром у справах спорту і молоді призначено Таріела Хечікашвілі, співвласника однієї з найбільших грузинських фірм, яка торгує автомобілями, та засновника футбольного клубу Сабуртало.

Кожної весни з’являється сакраментальне «Спасібо дєду за побєду!» і прив’язана до антени або бампера георгіївська стрічка, яка має символізувати перемогу над нацизмом.
На одному із засідань комітету з відзначення 70-х роковин Перемоги присутніх розчулив Олександр Бєлов, представник президента у Федеральному центральному адміністративному окрузі. Він розповів про 11-річну патріотку, натхненну телебаченням, яка за мотивами військової хроніки зняла фільм зі своєю лялькою у головній ролі. У фіналі улюблениця малолітнього режисера відкидає строкаті тканини, переодягається в мундир фронтової медсестри і йде воювати. Бєлов довірливо розказав присутнім чиновникам на чолі з самим Путіним, як глибоко були зворушені 39 мільйонів населення у керованому ним окрузі спонтанною творчістю 11-річної дівчинки і метаморфозою її Барбі.

Се­ред­ньо­віч­на поль­ська шля­хет­ська де­мо­кра­тія за­про­ва­ди­ла прин­цип «віль­но­го ве­то», ко­ли будь-хто зі шлях­ти­чів міг своєю не­га­тив­ною по­зи­цією за­бло­ку­ва­ти будь-яке рі­шен­ня. Ре­корд­но низь­ка ак­тив­ність ви­бор­ців у пер­шо­му ту­рі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Поль­щі, який про­йшов 10 трав­ня 2015 ро­ку, част­ко­во на­га­да­ла про цю сум­ну тра­ди­цію.

Голоси протестного електорату, а це майже 20 відсотків виборців, несподівано здобув позапартійний кандидат — рок-музикант Павел Кукіс. За цих обставин майже однаковий результат показали кандидат від національно-консервативної опозиційної партії «Право і справедливість» Анджей Дуда, який усе ж переміг у першому турі президента від правлячої ліберальної партії «Громадянська платформа» Броніслава Коморовського. Тепер за два тижні, 24 травня 2015 року, для перемоги у другому турі виборів досить буде простої більшості голосів.

13 травня 2015 року президент США Барак Обама у Вашингтоні прийняв лідерів країн Перської затоки. Нагальною цю зустріч зробили потреби більш детального погодження політики США і нафтовидобувних країн Перської затоки на сучасному непростому етапі в історії міжнародних відносин.
Розпочаті навесні 2011 року зміни світських авторитарних режимів у більшості арабських країн Близького Сходу дали досить суперечливі результати. У Єгипті постреволюційний режим дуже швидко і цілком демократично передав владу ісламістам, що змусило вкотре втрутитись у політику єгипетських військових. Вони поки що ціною прямої фінансової допомоги з боку Саудівської Аравії та Китаю стабілізували свою владу, репресувавши і загнавши у підпілля активістів партії «Братів-мусульман». Але коли в цьому бурхливому котлі знову «зірве кришку» — одному Аллаху відомо. Тим паче, що ситуація в сусідніх до Єгипту Тунісі й Лівії також нестабільна.

Дня­ми Мос­кву з офі­цій­ним ві­зи­том від­ві­дав го­ло­ва КНР Сі Цзінь­пін. Ре­зуль­та­том пе­ре­го­во­рів ста­ло під­пи­сан­ня май­же де­ся­ти угод, які кон­кре­ти­зу­ють пріо­ри­тет­ні на­пря­ми спів­ро­біт­ниц­тва Мос­кви і Пе­кі­на— від енер­ге­ти­ки, ви­со­ких тех­но­ло­гій, тор­гів­лі до вій­сь­ко­во-по­лі­тич­но­го і вій­сь­ко­во-тех­но­ло­гіч­но­го спів­ро­біт­ниц­тва.

Цікаво, що 9 травня на параді перемоги був також індійський президент Пранаб Мукерджі, але російські засоби масової інформації російсько-індійським переговорам приділили мізерну увагу. Натомість зміцнення союзницьких відносин із Китаєм представляється ледь не як народження «нового багатополярного світового устрою». Російські пропагандисти намагаються переконати Китай у тому, що російсько-євроатлантична конфронтація безпосередньо загрожує безпеці Китаю, який у разі поразки путінського режиму ризикує втратити «головного євразійського союзника».
Причому робиться вигляд, нібито між Москвою і Пекіном немає принципових протиріч. Натомість національні інтереси обох сторін начебто органічно доповнюються.

У ро­ки ми­ну­лої вій­ни дві­чі Ге­ро­ями Ра­дян­сько­го Со­юзу ста­ли 115 осіб, 65 з них — льот­чи­ки і се­ред них — хар­ків’­янин Ана­то­лій Не­дбай­ло, кот­рий 219 ра­зів ди­вив­ся смер­ті в очі.
Кіль­ка ро­ків то­му гру­па сло­бо­жан­ських жур­на­ліс­тів, у то­му чис­лі ав­тор цих ряд­ків, удо­ма від­від­ала хво­ро­го Ана­то­лія Кос­тян­ти­но­ви­ча і по­про­си­ла йо­го роз­по­віс­ти, як він во­ював і от­ри­мав та­кі ви­со­кі на­го­ро­ди.

— Своє бойове хрещення я, 20-річний молодший лейтенант, отримав на батьківщині, на річці Сіверський Донець, що біля міста Ізюм. І мене спіткала невдача. Тоді один із двох моторів літака Іл-2 раптом заглух від попадання осколка снаряда, випущеного із німецької зенітки. Але я навіть на одному моторі дотягнув до аеродрому. Першим орденом Червоної зірки мене нагородили за «дим». Я влаштував на лінії фронту димову завісу, що дезорієнтувала фашистів і допомогла нашим бійцям успішно провести атаку...