Ска­су­вав­ши біль­шість ра­дян­ських пільг для на­се­лен­ня, ук­ра­їн­ський уряд зно­ву по­тра­пив у піль­го­ву паст­ку, яку сам же і роз­ста­вив. На за­мі­ну піль­го­ви­кам, які діс­та­ли­ся Ук­раї­ні в спад­щи­ну від СРСР, сьо­го­дні при­хо­дить но­ве по­ко­лін­ня тих, ко­му уряд зно­ву на­дає піль­ги. Кіль­кість но­вих піль­го­ви­ків не­впин­но зрос­тає. І, схо­же, дер­жа­ві сьо­го­дні зно­ву не по ки­ше­ні їх ут­ри­му­ва­ти...

Мо­хам­ма­ду Бу­ха­рі, но­во­об­ра­ний пре­зи­дент Ні­ге­рії, най­біль­шої за на­се­лен­ням дер­жа­ви в Аф­ри­ці, за­вер­шив пер­ший мі­сяць сво­го прав­лін­ня. Не­зва­жа­ючи на те, що Ні­ге­рія — най­біль­ша еко­но­мі­ка на аф­ри­кан­сько­му кон­ти­нен­ті — остан­ні­ми ро­ка­ми роз­ви­ва­лась з ди­во­виж­ною швид­кіс­тю, май­же 7% ВВП що­річ­но, пе­ред но­вим пре­зи­ден­том сто­їть низ­ка еко­но­міч­них ви­кли­ків. Від їх­ньої ре­алі­за­ції за­ле­жить, чи ма­ти­ме Бу­ха­рі шанс на пе­ре­об­ран­ня, чи роз­ді­лить до­лю сво­го по­пе­ред­ни­ка: Гуд­лак Джо­на­тан на остан­ніх ви­бо­рах втра­тив вла­ду че­рез не­за­до­во­лен­ня ви­бор­ців, роз­ча­ро­ва­них без­по­рад­ніс­тю йо­го уря­ду.

Три найважливіші виклики стоять перед новим президентом: економічна диверсифікація, боротьба з корупцією та інклюзивний економічний розвиток, бенефіціантами якого будуть звичайні громадяни, а не тільки політичні та бізнесові еліти.

Від по­чат­ку ро­сій­ської аг­ре­сії про­ти Ук­раї­ни уряд Сло­вач­чи­ни за­ймає не­од­но­знач­ну по­зи­цію що­до Ро­сії: Бра­ти­сла­ва під­три­ма­ла санк­ції ЄС про­ти цієї кра­їни та план зміц­нен­ня схід­но­го флан­гу НА­ТО. Вод­но­час уряд прем’­єра Ро­бер­та Фі­цо під­три­мує доб­рі від­но­си­ни з Крем­лем і ре­гу­ляр­но кри­ти­кує санк­ції, впи­су­ючись тим са­мим у крем­лів­ську ри­то­ри­ку.

Обидві сторони створюють враження тісної політичної співпраці. Цьому служили візити з нагоди відзначення 70-ї річниці закінчення Другої світової війни: словацька влада здебільшого підтримує поширюваний у Росії образ Червоної Армії як сили, що мала вирішальний вплив на перемогу над фашизмом.

Цен­траль­на Азія тра­ди­цій­но ві­ді­грає осо­бли­ву роль у іс­то­рії Ін­дії. Три сто­літ­тя то­му на­ва­ла му­суль­ман із Цен­траль­ної Азії змі­ни­ла на­прям іс­то­рії до­ти пе­ре­важ­но ін­ду­їст­ської Ін­дії. Від­то­ді ін­дій­ське су­спіль­ство ста­ло склад­ним кон­гло­ме­ра­том ін­ду­їст­сько-му­суль­ман­ських від­но­син.

Після приходу до влади в Афганістані талібів суттєво зросла терористична загроза у індійському штаті Джамму і Кашмір, за який із Делі сперечається Ісламабад. Але не лише афганська проблема становить геополітичний, безпековий і економічний інтерес для Індії у Центральній Азії. Цей регіон є важливим ринком, на якому Індія купує різноманітну сировину, включно з енергоносіями.

Дня­ми бун­дес­канц­лер Ан­ге­ла Мер­кель від­від­ала Ал­ба­нію, Сер­бію, Бос­нію і Гер­це­го­ви­ну. Її пе­ре­го­во­ри у Ти­ра­ні, Са­ра­єві та Бел­гра­ді ста­ли при­во­дом для сві­то­вої пре­си про­ко­мен­ту­ва­ти ак­ту­аль­не ста­но­ви­ще на Бал­ка­нах та най­ближ­чі пер­спек­ти­ви.

Ангела Меркель помітила певний прогрес, насамперед, в Албанії і Сербії, щодо реалізації угод про асоціацію з Євросоюзом. Однак надто сміливими можуть бути твердження про те, що ці балканські держави готові до вступу в Євросоюз. Незавершеними є внутрішньополітичні реформи у цих країнах, аби вони досягли рівня Копенгагенських критеріїв, розроблених 1993 року, для членства в ЄС.

Два тиж­ні то­му у Від­ні ма­ли за­вер­ши­ти­ся пе­ре­го­во­ри що­до іран­ської ядер­ної про­гра­ми. Во­ни роз­по­ча­ли­ся ще у 2005 ро­ці й від­то­ді час від ча­су пе­ре­ри­ва­ли­ся, зда­ва­ло­ся, без ве­ли­ких шан­сів на від­нов­лен­ня. Але кож­но­го ра­зу пе­ре­го­вор­ний про­цес по­но­влю­вав­ся, зва­жа­ючи на осо­бли­ву роль Іра­ну в су­час­них між­на­род­них від­но­си­нах.

Перші економічні санкції проти Тегерану були запроваджені відразу після ісламської революції 1979 року. Ситуація стала ще більш напруженою після вторгнення США до сусіднього Іраку в березні 2003 року: після того тодішній іранський президент Махмуд Ахмадінежад анонсував прискорення реалізації ядерної програми Ірану.

Про­дов­жу­ють­ся кон­суль­та­ції між уря­дом Гре­ції та Єв­ро­со­юзом що­до вре­гу­лю­ван­ня бор­го­вої кри­зи. У по­зи­ці­ях сто­рін про­гля­даю­ть­ся пев­ні зру­шен­ня: крок до ком­про­мі­су з кре­ди­то­ра­ми Гре­ції зро­бив пе­ред­усім уряд Алек­сі­са Ціп­ра­са. Сти­му­лом для цьо­го ста­ла пла­чев­на си­ту­ація з об­слу­го­ву­ван­ням грець­ких бор­гів, адже гра на не­рвах один од­но­го ви­яви­ла­ся над­зви­чай­но бо­лю­чою як для Єв­ро­со­юзу, так і для Гре­ції.

Остан­нім ча­сом у всіх на вус­тах ін­ци­дент із чле­на­ми «Пра­во­го сек­то­ра» в Му­ка­че­во­му. Що це, дис­кре­ди­та­ція доб­ро­воль­чо­го ру­ху в Ук­раї­ні на при­кла­ді ДУК «Пра­во­го сек­то­ра»? Про по­дро­би­ці му­ка­чів­ської тра­ге­дії та ін­ші по­діб­ні ви­пад­ки з доб­ро­воль­ця­ми роз­по­ві­ли ко­рес­пон­ден­ту «ДУ»: «кі­борг», на­чаль­ник управ­лін­ня шта­бу ДУК «Пра­во­го сек­то­ра» Ан­дрій Ша­рас­кін (по­зив­ний «Бо­ге­ма») та го­ло­ва ра­ди ГО «Пра­вий сек­тор-За­хід» Оле­на Жив­ко.

ВІТАЄМО!

Читачі нашої газети добре знають публікації за підписом — «Лідія Рута». Майже шістдесят років тому з дипломом Київського держуніверситету почала вона працювати в тодішній «Радянській Україні» — нині «Демократична Україна». У трудовій книжці Лідії Петрівни — один-єдиний запис про місце роботи.
І от цими днями наш редакційний колектив віншував ветерана газетної праці, заслуженого журналіста України Лідію Петрівну Руту з її 80-річчям. Було що згадати...

Невтішні прогнози про те, що український парламент та його проєвропейська коаліція увійшли в законодавчий «штопор», поки що не справджуються. Звісно, суспільство очікувало від Верховної Ради значно більшої ефективності, ніж вона демонструє досі. Однак одну глобальну обіцянку, дану торік у жовтні, народні обранці цього тижня усе ж таки виконали.
Йдеться про ухвалення закону про місцеві вибори. Нагадаємо, напередодні торішнього парламентського волевиявлення тільки ледачий кандидат (з числа тих, хто вважав себе проєвропейськи орієнтованим) не обіцяв, потрапивши до парламенту, домагатися змін виборчого законодавства.