Осяг­ну­ти ло­гі­ку ро­сій­ської зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки да­но не кож­но­му. Ди­рек­то­ру Фран­цузь­ко­го ін­сти­ту­ту між­на­род­них від­но­син (IFRI) То­мі Го­ма­ру, ма­буть, по­та­ла­ни­ло. Він дій­шов вис­нов­ку, що «ук­ра­їн­ський кон­флікт спо­ну­кає пе­ре­ос­мис­ли­ти міс­це Ро­сії в єв­ро­пей­ській і між­на­род­ній сис­те­мі без­пе­ки. В ці­ло­му ам­бі­ції за­хід­них лі­де­рів не про­сти­ра­ють­ся да­лі збе­ре­жен­ня звич­ної для них сві­то­бу­до­ви, пі­ді­рва­ної вна­слі­док їх влас­них по­ми­лок і зов­ніш­ніх ви­кли­ків; Ро­сія ж праг­не пе­ре­бу­ду­ва­ти сві­то­вий прос­тір».
А да­лі в стат­ті фран­цузь­ко­го ав­то­ра слі­дує вер­дикт уже на ме­жі чи то про­роц­тва, чи то при­ре­че­но­сті: «Та­кі но­ві умо­ви діа­ло­гу, який вар­то роз­по­чи­на­ти, аби зу­пи­ни­ти роз­кол, що все по­глиб­лює­ть­ся».

або ДЕЯКІ ПАРАДОКСИ НИНІШНЬОГО КУРСУ НА РОЗШИРЕННЯ ПРАВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Чим ближ­че до осе­ні, тим час­ті­ше в на­шій дер­жа­ві зга­ду­ють про не­об­хід­ність вне­сен­ня змін до Кон­сти­ту­ції. Та­ка тен­ден­ція спри­чи­не­на аж ні­як не тим, що бук­валь­но за якийсь тиж­день ук­ра­їн­ський Ос­нов­ний За­кон має від­зна­чи­ти 19-у річ­ни­цю з дня сво­го ухва­лен­ня. При­чи­на, ско­рі­ше, в то­му, що в дер­жа­ві все ще за­ли­ши­ли­ся опти­міс­ти, кот­рі ві­рять: міс­це­ві ви­бо­ри 2015-го да­дуть старт ре­аль­ним, а не де­кла­ро­ва­ним ре­фор­мам і са­ме піс­ля жовт­не­во­го свя­та де­мо­кра­тії роз­поч­неть­ся ера де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди...