Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра продовжує давати зелене світло творчості молодих режисерів. Їхні вистави можна побачити не лише у малій залі, але й на основній сцені театру. Саме там нещодавно Тамара Трунова здійснила постановку п’єси Патріка Марбера «Близькість».
На сьогодні Т. Трунову можна назвати найбільш досвідченою з молодої режисерської лівобережної команди. Ще у 2008 році вона здійснила постановку вистави для дітей «Том Сойєр» за Марком Твеном. А через три роки її наступна дитяча постановка «Пасажир у валізі» за У. Хубом отримала премію «Київська пектораль» у номінації «За кращу дитячу виставу».
«Людина народжується самотньою, самотньою і помирає, а на відрізку від першого подиху до останнього вона зайнята безперервними пошуками сенсу свого існування. А сенс життя насправді лише один — це любов. І той, хто її знаходить, до того приходить щастя. Інші блукають у безглузді», — зазначила в одному з інтерв’ю пані Тамара ще кілька років тому. Саме ці слова могли б бути прологом до її нової режисерської роботи.
Із великим успіхом у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» пройшла виставка народних костюмів.
В експозиції вперше експонувалися сто унікальних українських етностроїв кінця ХІХ — початку ХХ ст. із колекцій Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», Національного музею народної архітектури та побуту України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
В останньому постійно демонструються 28 унікальних народних костюмів із різних регіонів України. Вони дуже красиві, але статичні, розміщені за склом, як передбачають певні канони побудови музейної експозиції. У «Мистецькому Арсеналі» глядачі могли безпосередньо «спілкуватись» із народними костюмами, відчути їхню магію зблизька.
Від 5 березня у «Мистецькому Арсеналі» Києва триває найбільший в Україні, присвячений мистецтву пластики, щорічний Великий скульптурний салон, який проводиться з 2007-го. Торік він не відбувся через події в Україні, але цьогоріч організатори вирішили, що попри війну музи не повинні мовчати. «Мистецтво є найяскравішим антидепресантом, воно гарантує не лише натхнення та наснагу на життя, але й здатне хоч трошки заліковувати рани», — каже директор «Мистецького Арсеналу» Наталя Заболотна.
Українська скульптура XXI століття сміливо експериментує з використанням нових можливостей для розширення і збагачення образу. Це відбувається за рахунок застосування інших, «нескульптурних» матеріалів, залучення новітніх засобів, де важливу роль відіграють світло, рух, колір, звук. Характерною рисою багатьох художніх практик стає руйнування звичної форми. Цього року в основі концепції арт-форуму — експеримент у його різноманітних проявах.
Постать Максима Рильського (1895–1964 рр.) до сьогоднішніх днів цікавить і хвилює всі покоління нашого народу. Він привертає до себе увагу і як видатний український поет, і як учений, і як активний громадський діяч, добра, чуйна людина, готова завжди допомогти будь-кому.
Доля ж Максима Рильського склалася примхливо і поверталася до нього по-всякому.
Здавалось би, життя усміхалося поетові: лауреат Ленінської премії, двічі лауреат Державної (Сталінської) премії СРСР, академік, депутат Верховної Ради СРСР, численні ордени і слава... Один із великих шанувальників його таланту — знаменитий співак Іван Козловський у своїх спогадах писав: «Максим Тадейович не був репресований. На щастя, цей гіркий келих обминув його».
Не міг знати видатний співак, що цей гіркий келих Максиму Рильському все-таки довелося випити, і випити сповна. Його заарештували дома, в Києві, якраз у день народження — 19 березня 1931 року. Цю дату було вибрано зумисне — для психологічного тиску. Несподівано опинитися не за святковим столом, а в заґратованій камері Лук’янівської тюрми — така ситуація не могла не викликати глибокого потрясіння, шокового стану, що давало надію слідчим скористатися з цього.
На скрутне життя, що дедалі ускладнюється практично щодня, нині нарікають багато українців. Але є поміж нас люди, котрим виживати за сучасних реалій набагато важче, ніж решті співвітчизників. Вони не лише так само потерпають від нестримного зростання цін на харчі та ліки, стрибків інфляції, яка з’їдає зарплати та пенсії, дорожнечі комунальних послуг тощо, але й від того, що доля кожного дня випробує їх на здатність вижити в нашому суспільстві. Вони — інваліди. Або, як зараз їх називають, люди з обмеженими фізичними можливостями...
На жаль, реалії сьогодення свідчать, що кількість інвалідів в Україні щороку зростає. І прогнози щодо подальшого розвитку цієї неприємної тенденції невтішні: інвалідів стає більше не тільки через загальні захворювання, але й через неоголошену війну на Донбасі, яка щодня поповнює лави людей з обмеженими фізичними можливостями.
Якщо в Україні 2006 року кількість інвалідів становила 5,3% населення, то, за даними Мінсоцполітики станом на 1 січня 2013 р., чисельність осіб з інвалідністю становила вже 2788226 осіб, або 6,1% від загальної чисельності населення країни. Тобто кількість людей з інвалідністю станом за цей період зросла на 293 тисячі. 2014 рік ситуацію на краще не виправив.
Міжнародна спільнота й українське суспільство чекають від нашої влади кардинальних реформ, які б зміцнили національну економіку, поліпшили інвестиційний клімат, подолали чи хоча б зменшили корупцію, зробили життя українців кращим.
Нині бізнес нарікає на незадовільні умови конкуренції на ринку. Аби виправити ситуацію, треба змінити правила конкурентної політики і діяльності Антимонопольного комітету (АМК). У розвинутих країнах АМК — це орган, до якого біжать бізнесмени за допомогою, він стежить за конкуренцією на ринку і захищає бізнес.
В Україні Антимонопольний комітет — це фіскальний орган, який часто карає учасників ринку і хвалиться сумами штрафів. У нашого АМК немає чіткої, прозорої процедури накладання штрафів. Чинне законодавство про конкурентну політику містить лише загальні визначення правил застосування штрафних санкцій — вони коливаються від 10 тис. грн до 10% від обороту компанії.
На практиці така невизначеність призводить до того, що за аналогічні порушення АМК без усяких пояснень накладає різні штрафи. Це вигідно АМК і юридичним компаніям, які заробляють на оштрафованих. У країнах Євросоюзу діє чітка формула розрахунку штрафів: базова сума штрафу множиться на час, протягом якого порушувалися правила конкуренції на ринку.
Збільшення тарифів на газ для населення є вимушеним кроком влади. Однак його наслідки можуть бути не такими болючими, якщо українські сім’ї скористаються новими умовами отримання житлових субсидій, які уряд запроваджує з травня нинішнього року.
Про це сказала в інтерв’ю для Укрінформу завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
«Збільшення тарифів на газ — це необхідність. Це те, як живе весь світ. Увесь світ багато платить за ресурси. Але повинні існувати програми, які мають ефективно захистити людей із невисокими доходами від ринкової вартості ресурсів. Тому український уряд уже анонсував зміни до порядку отримання субсидій», — сказала Черенько.
За її словами, з травня запрацює новий порядок отримання субсидій. «Якщо говорити про ідею цієї новації, то вона краща, вона більш орієнтована на бідних. Це рух у прогресивному напрямку, він знімає чимало бар’єрів, що стояли на заваді раніше. Тому люди мають активніше звертатися за цією формою державної підтримки», — вважає Черенько.
Мінсоцполітики розробило спрощену процедуру оформлення субсидій. Представляючи відповідні зміни на засіданні уряду, міністр соціальної політики Павло Розенко наголосив, що реформування системи надання субсидій — одна з ключових реформ у соціальній сфері.
«За розрахунками експертів, сьогодні налічується близько 2,5–3 млн бідних сімей, які не можуть самостійно заплатити за житлово-комунальні послуги. Водночас система субсидій зараз охоплює всього лише 1 млн 100 тис. сімей. Інша категорія людей або не платить, або вимушена економити на товарах першої необхідності, щоб сплачувати рахунки в повному обсязі», — сказав міністр.
За словами П. Розенка, така ситуація склалася через недовіру людей до системи субсидій: «Це призводить до того, що лише третина сімей від тих, хто має право, користується системою субсидій. Ми хочемо цю ситуацію змінити».
Минуло три місяці від початку перебування Дональда Туска за кермом Європейської ради. Сто днів, коли, як правило, роблять перший баланс нового уряду, нового президента. І коли вже відомо, чи йдеться про лідера, який надає напрямок політиці, чи радше буде плисти за течією, уникаючи конфліктів.
«У випадку Туска ще не прийшов час на оцінку, — вважає Ян Техау, директор європейського відділу Фонду Карнегі. — Голова Європейської ради — це функція, яка полягає на невтомному, закулісному досягненні компромісу між 28 керівниками держав. Ефект приходить лише через певний час, відразу його не видно. Туск не може робити самостійних декларацій, як тоді, коли був прем’єром, бо перестав би бути ефективним посередником».
Останні три місяці були для ЄС винятковими: агресивна політика Кремля загрожує перетворенням боїв на Донбасі на конфлікт європейського масштабу. А прихід до влади у Греції популістської Сирізи може привести до знищення зони євро зсередини, а з нею і самого Євросоюзу.
За даними журналу «Форбс», мініатюрний Катар з-над берегів Перської затоки, трохи більший від пересічного українського району, досяг найбільшого ВВП у світі у перерахунку на одну особу — майже 95 тисяч доларів. Високі доходи забезпечують величезні запаси газу і нафти: геологи підрахували, що запаси нафти вичерпаються лише за 57 років, а газу — за четверть століття.
Катар нагромадив таку піраміду доларів, що родина еміра може купити все, чого тільки душа забажає. Британський журнал «Івнінг стандарт» шокував читачів повідомленням, як катарський правитель, не моргнувши оком, інвестував у Лондоні 10 мільярдів фунтів, ставши, зокрема, власником найбільш престижного Торгового дому «Герродс» та скляного хмарочоса й неподалік від Гайд-парку.
Грошей також вистачило, щоб купити Катару футбольний чемпіонат із футболу у 2022 році. Газета «Санді Таймс» стверджує, що високопоставлений функціонер катарського футбольного союзу підкупив кількох членів ФІФА з Африки за суму понад 5 мільйонів доларів. Справу до останніх хвилин перед голосуванням особисто контролював сам емір Хамад, нині вже на пенсії.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».