22 бе­рез­ня 2015 ро­ку в іс­пан­ській про­він­ції Ан­да­лу­зія прой­шли до­стро­ко­ві ви­бо­ри до міс­це­вих ор­га­нів вла­ди. Ця по­дія ви­кли­ка­ла осо­бли­вий ін­те­рес, зва­жа­ючи на три­ва­лу внут­ріш­ньо­по­лі­тич­ну кри­зу в Іс­па­нії, сим­во­ла­ми якої ста­ла то­ріш­ня від­став­ка ко­ро­ля Ху­ана Кар­ло­са, при­хід до вла­ди йо­го стар­шо­го си­на Фе­ліп­пе, а та­кож не­вда­лий ре­фе­рен­дум що­до не­за­леж­но­сті Ка­та­ло­нії.

Провінція Андалузія здобула автономію в процесі демократизації іспанського внутрішньополітичного життя після смерті диктатора Франсиско Франко. 28 лютого 1980 року Андалузія отримала власну автономну конституцію та парламент. Утім, на відміну від каталонської мови, яка є основою для осібної від решти Іспанії каталонської ідентичності, андалузька вважається одним із регіональних діалектів іспанської.
Сепаратистські настрої в Андалузії ніколи не досягали рівня, аналогічного каталонським. Не в останню чергу тому, що Андалузія набагато бідніша за Каталонію й не надто сильно бажає спробувати вдатися до самостійного плавання.

23 бе­рез­ня 2015 ро­ку у Бер­лі­ні від­бу­ла­ся зу­стріч бун­дес­канц­ле­ра Ан­ге­ли Мер­кель і прем’­єр-мі­ніс­тра Гре­ції Алек­сі­са Ціп­ра­са. Го­лов­ним пи­тан­ням по­ряд­ку ден­но­го пе­ре­го­во­рів бу­ла проб­ле­ма грець­ких бор­гів.

Новий виток боргової кризи розпочався з перемоги на недавніх парламентських виборах у Греції лівої політичної коаліції «Сіріза», яка обіцяла грекам перегляд жорстких заходів економії, домовленість щодо яких була досягнута у 2013 році заради запобігання державному банкрутству Греції. Однак соціальна ціна цього фінансового порятунку виявилася надто великою для багатьох греків.
Попередньому грецькому уряду навіть довелося розраховуватися з кредиторами за рахунок продажу багатьох островів, розташованих навколо Греції. Зрозуміло, що скорочення заробітних плат бюджетним працівникам, зменшення зароблених пенсій, збільшення пенсійного віку, зростання цін і податків не здобули великої популярності попередньому уряду.

В на­уко­вих ко­лах, та й вза­га­лі се­ред ін­те­лі­ген­ції прий­ня­то мор­щи­ти но­са при зга­ду­ван­ні сло­ва «кон­спі­ро­ло­гія». Ну, мов­ляв, зно­ву ви за ста­ре: «все­світ­ня змо­ва», «сві­то­вий уряд», а там і до «про­то­ко­лів сі­он­ських муд­ре­ців» мож­на дій­ти... Звіс­но, при ба­жан­ні мож­на дій­ти будь-ку­ди. На­сам­пе­ред що­най­кра­щу ідею лег­ко спро­сти­ти до її край­ніх, при­мі­тив­них форм, та, вреш­ті-решт, звес­ти до аб­сур­ду, ка­ри­ка­ту­ри на дій­сність. Що й бу­ло зроб­ле­но пев­ною мі­рою з по­нят­тям «кон­спі­ро­ло­гія». І це ко­мусь ви­гід­но.

А між тим життя бере своє. Нині куди не поткнись — скрізь комерційна таємниця. Будь-яка пристойна фірма має свою службу безпеки, а великі комерційні гіганти — свою розвідку й контррозвідку. Що вже говорити про відповідні державні служби! І це при тому, що законспіровані цілі сектори суспільного життя, що видається маса документів під грифом «таємно» або «надзвичайно таємно» тощо.
Більше того, опрацьовується стратегія досягнення тих чи інших цілей, виробляється тактика блокування аналогічних дій конкурентних фірм, корпорацій або ж тих чи інших держав. І все це ми визнаємо. Але в той же час безнастанно стверджуємо, що такого дослідницького напряму, як конспірологія, бути не може. Тому що його не може бути взагалі, та й край!

ЯК РОЗГОРТАТИМУТЬСЯ ПОДІЇ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ВІДСТАВКИ ІГОРЯ КОЛОМОЙСЬКОГО?

Во­че­видь, ще жод­но­го ра­зу в но­віт­ній іс­то­рії на­шої дер­жа­ви до від­став­ки то­го чи ін­шо­го ке­рів­ни­ка об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ніс­тра­ції не бу­ло при­ку­то так ба­га­то ува­ги, як до не­дав­ньо­го звіль­нен­ня Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го — те­пер уже екс-очіль­ни­ка Дніп­ро­пет­ров­щи­ни. По­дія, по­за вся­ки­ми сум­ні­ва­ми, не­ор­ди­нар­на, на­віть по­при те що сен­са­цій­ною її на­зва­ти нав­ряд чи мож­на. Над­то вже по­ча­ли за­ки­па­ти по­лі­тич­ні при­страс­ті нав­ко­ло Іго­ря Ва­ле­рі­йо­ви­ча остан­нім ча­сом.

Призначення довжиною в рік
Перед тим як аналізувати внесок пана Коломойського в події останнього року, доцільно пригадати, що в березні 2014-го, коли після втечі з країни Віктора Януковича, власне, й виникла ідея довірити керівництво потужними промисловими областями сходу країни українським олігархам, ішлося саме про тимчасовий характер такого кроку.
З іншого боку, потенційна тимчасовість мала обмежуватися тим моментом, коли ситуація в державі стабілізується. Очевидно, про тривалий воєнний конфлікт із сусідньою державою тоді не думали. Скоріше, ініціатори тимчасової олігархізації хотіли привести до тями розгублену Революцією гідності регіональну еліту та дещо спантеличених простих громадян.

Усі три пред­став­ни­ки Ук­раї­ни в єв­ро­куб­ко­вих тур­ні­рах у мат­чах на­ціо­наль­ної пер­шо­сті здо­бу­ли пе­ре­мо­ги. При­чо­му «Шах­тар» та «Ди­на­мо» влаш­ту­ва­ли між со­бою зма­ган­ня в ре­зуль­та­тив­но­сті — хто біль­ше за­б’є у во­ро­та су­пер­ни­ка. Пе­ре­мог­ли до­неч­ча­ни, які за­би­ли у во­ро­та зем­ля­ків з «Олім­пі­ка» шість су­хих м’ячів. На один м’яч мен­ше у во­ро­та «Іл­лі­чів­ця» за­би­ло «Ди­на­мо». На­ба­га­то скром­ні­шим ви­дає­ть­ся здо­бу­ток «Дніп­ра», який у мат­чі із за­по­різь­ким «Ме­та­лур­гом», хо­ча і мав ба­га­то мо­мен­тів, від­зна­чи­ти­ся зу­мів ли­ше од­но­го ра­зу.

Після ганебної поразки від «Баварії» у Лізі чемпіонів, «Шахтар» відігрався на «Oлімпіку». У поєдинку на «Арені Львів» підопічні Луческу вже в першій половині гри забили чотири м’ячі і зняли всі питання стосовно переможця, якщо такі у когось і були. «Гірники» дуже швидко повели в рахунку, і зробили це не без допомоги суперника. На 8-й хвилині Лебідь завалив у штрафному майданчику Ракицького і «привіз» у свої ворота пенальті. І навіть той факт, що Ігоря Литовку вважають фахівцем по одинадцятиметрових, він нічим не допоміг своїй команді — Срна виконав удар бездоганно. Після цього «Шахтар» трохи заспокоївся, але суперник таким подарунком не скористався.

Ук­ра­їн­ська бі­ат­ло­ніст­ка Ва­ля Се­ме­рен­ко на ви­со­кій но­ті за­вер­шує один із най­кра­щих у кар’­єрі се­зо­нів. Во­на ста­ла єди­ною се­ред пе­ре­мож­ної со­чин­ської чет­вір­ки, хто у пер­ший піс­ля Олім­пі­ади се­зон спро­міг­ся за­ли­ши­ти­ся у сві­то­вій бі­ат­лон­ній елі­ті.

Високі результати 29-річна спортсменка демонструвала вже з перших етапів Кубка світу. На першому етапі у шведському Остерсунді Валя стала третьою в індивідуальній гонці і другою в гонці переслідування. На третьому етапі в словенській Поклюці найдосвідченіша в нинішньому складі «синьо-жовтих» здобула дві «бронзи» — в спринті і гонці переслідування.
На екваторі сезону Валя трохи пригальмувала в особистих змаганнях, але допомогла команді в естафетах — на шостому етапі в італійському Антхольці українки стали третіми, згодом квартет виграв чемпіонат Європи в естонському Отепя, а в чеському Новому Месті на сьомому етапі Кубка світу «бронзу» здобула змішана естафета.
Та хай якими б успішними були виступи протягом сезону, головним мірилом успіху все одно залишаються результати на чемпіонаті планети. У змагальному циклі 2014—2015 років, який завершиться в неділю, це добре відчула білоруска Дарія Домрачева — попри впевнене лідерство в загальному заліку Кубка світу, її розчаруванню не було меж, коли безрезультатними виявилися надії на медаль в останній дисципліні першості планети.

Учені вивчили близько 380 випадків раку товстої кишки. Також фахівці звернули увагу на раціон харчування піддослідних. Виявилося, що у вегетаріанців ризик розвитку колоректального раку був на 22 відсотки нижчим, ніж у тих, хто не дотримувався цієї дієти. Відомо, що червоне м’ясо пов’язане із підвищеним ризиком раку. Про це пише timesofindia.
Вегетаріанська дієта — це система харчування без вживання м’яса і риби. Вегетаріанство має кілька різновидів. Харчування адептів-початківців передбачає виключення з раціону м’ясних і рибних продуктів. Другий рівень — веганізм, передбачає вживання лише продуктів рослинного походження, під забороною — м’ясо, риба, молочні продукти, яйця.
Результати дослідження засвідчили, що дієтичні фактори впливають не тільки на зниження ризику ожиріння, гіпертонії, діабету та смертності, а також знижують ризик розвитку колоректального раку. З цієї причини важливо ретельно підходити до вибору продуктів, щоб захистити своє здоров’я.

25-річна хімік-науковець із Вінниці Юлія Карпенко, відома у Франції як дослідниця гормону кохання, захистила дисертацію на здобуття ступеня доктора наук з хімії у Страсбурзі й отримала запрошення на роботу до лабораторії у Швейцарії.
«Упродовж трьох років я навчалася в аспірантурі у Страсбурзі. Під час навчання працювала в науковій лабораторії під керівництвом професора Марселя Ібера — він був моїм науковим керівником. Відзначу, що наукові інтереси професора Ібера неординарні — наша група займалася хімією кохання. За виникнення почуттів прив’язаності, турботи та кохання відповідають багато хімічних речовин та процесів в організмі, але дуже велике значення відіграє гормон окситоцин. Він присутній у великій кількості в материнському молоці. Саме цей гормон викликає довіру, симпатію та контролює її переростання в кохання», — розповіла Карпенко.

Американські вчені з дослідницького інституту Скріппса запевняють, що відкрили клас препаратів, здатних значно уповільнити процес старіння. Ці препарати отримали назву «сенолітики». Вони поліпшують роботу серця і збільшують тривалість життя, пише Meddaily.
Науковці повідомили, що новий клас препаратів дозволяє боротися з віковими захворюваннями. Прототип цих сполук добре себе зарекомендував у справі запобігання, гальмування і навіть повного лікування від різних хронічних захворювань. Відкриття сенолітиків стало можливим завдяки вивченню старіючих клітин, які вже перестали ділитися. Саме такі клітини стоять за процесом старіння.
Тести на гризунах показали, що можна збільшити тривалість «здорового періоду» за рахунок знищення старіючих клітин. Проте виникла проблема, як відокремити постарілі клітини від інших, здорових. Виявилося, як і ракові клітини, постарілі активно виділяють речовини, що допомагають їм протистояти запрограмованій клітинній смерті.

«Бо­лить сер­це» — та­ка скар­га є чи не най­роз­пов­сю­дже­ні­шою ни­ні се­ред укра­їн­ців. Мож­ли­во, при­чи­ною то­му є проб­ле­ми. І ці проб­ле­ми від­гу­кую­ть­ся бо­ля­ми в сер­ці, за гру­ди­ною, за­диш­кою, пе­ре­бо­ями у ро­бо­ті сер­ця, за­па­мо­ро­чен­ням то­що. Хво­рі час­то йдуть до лі­кар­ні не за­для то­го, щоб їм при­зна­чи­ли лі­ку­ван­ня, а прос­то щоб їх за­спо­ко­їли, що в них ні­чо­го сер­йоз­но­го із сер­цем не від­бу­ває­ть­ся.
Як об­ра­ти най­опти­маль­ні­ший ва­рі­ант для ви­зна­чен­ня ста­ну сер­це­во-су­дин­ної сис­те­ми? Про це роз­по­вість кар­діо­лог ви­щої ка­те­го­рії Га­ли­на Фе­сюк.

— Чомусь пацієнти «методом тику» обирають якийсь один вид обстеження, сподіваючись, що він допоможе відповісти на всі запитання. При всьому бажанні в цьому випадку діагностові не «схалтурити» неможливо, адже щоб діагностувати якісно, слід зробити цілий комплекс обстежень.
— Про що, власне, йдеться?