За­вдя­ки спів­пра­ці із За­хо­дом Азер­бай­джан став ам­бі­цій­ним грав­цем на між­на­род­ній аре­ні, клю­чо­вою дер­жа­вою ре­гіо­ну і важ­ли­вим парт­не­ром в енер­ге­тич­ній га­лу­зі. На спів­пра­цю з Азер­бай­джа­ном роз­ра­хо­ва­на, зок­ре­ма, стра­те­гіч­на кон­цеп­ція Єв­ро­со­юзу з бу­дів­ниц­тва Пів­ден­но­го га­зо­во­го ко­ри­до­ру (ПГК), під­три­му­ва­на Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми Америки.

Парадоксально, але зі зростанням сили і амбіцій Азербайджану його політика відходить від очікувань і планів Заходу. Агресія Росії в Україні змусила Азербайджан переоцінити своє місце в регіоні. Головним імпульсом став страх перед Росією і слабкість Заходу, яка в черговий раз проявилася під час цієї кризи.
З точки зору як Заходу, так і Росії, Азербайджан став ключовою країною Південного Кавказу. Це пов’язано з родовищами нафти і газу, найбільшим у регіоні демографічним потенціалом і геостратегічним розташуванням на перехресті схід-захід і північ-південь. Азербайджан відіграє важливу роль у формуванні регіональної безпеки: він підтримав Грузію під час газових конфліктів із Росією у 2007-му і 2008 роках і став потенційно важливою транзитною територією для сировини з Центральної Азії, у чому зацікавлений Захід, але не Росія.

Четвертий тиждень триває оголошена президентом США Бараком Обамою військова операція з бомбування позицій бойовиків «Ісламської держави Іраку і Леванту». Правда, ця кампанія має серйозну ваду: вартість бомб і снарядів, які падають на голову ісламістів у Сирії або Іраку, набагато більша за ціну предметів, які вони знищують. Звичайно, не йдеться про самих ісламістів, які свою смерть із фанатичних позицій розглядають як наближення до раю.
Тому останніми днями мішенями бомбувань стали нафтові родовища, які перебувають під контролем ісламістів, хоча скорочення їхнього нелегального експорту нафти помітно обмежує результативність західних зусиль, спрямованих на забезпечення максимального падіння світових цін на нафту.
Наявної зброї вистачає ісламістам, аби стримувати наступ на свої позиції з боку іракської урядової армії та загонів іракських курдів і водночас наступати на сирійських курдів. Останніми днями бойові дії розгортались у прикордонні між Сирією і Туреччиною, де якраз мешкає курдська громада.

Мен­ше мі­ся­ця за­ли­ши­ло­ся до за­вер­шен­ня ви­зна­че­но­го на по­чат­ку по­точ­но­го ро­ку тер­мі­ну, ко­ли має бу­ти оста­точ­но вре­гу­льо­ва­но пи­тан­ня за­кон­но­сті або не­ле­гі­тим­но­сті роз­вит­ку іран­ської ядер­ної про­гра­ми. Дня­ми у Же­не­ві від­був­ся чер­го­вий ра­унд пе­ре­го­во­рів що­до її роз­вит­ку. Офі­цій­ні ко­мен­та­рі з цьо­го при­во­ду не да­ють над­мір­них спо­ді­вань що­до ре­аліс­тич­но­сті тер­мі­ну ви­рі­шен­ня за­зна­че­ної проб­ле­ми.

Надто різні є з цього приводу позиції США та Євросоюзу, з одного боку, та Ірану — з іншого. Вашингтон і Брюссель домагаються від Тегерана надійних гарантій недопущення трансформації мирної атомної програми у військову. У свою чергу, Іран невтомно наводить аргументи на користь своєї точки зору, наполягаючи на власному безумовному праві на розвиток атомної промисловості, нехай і під контролем Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
При цьому Іран робить вигляд, що ніколи не прийме політичного рішення щодо створення власної атомної зброї, тоді як нею володіють не тільки стратегічний ворог Ізраїль, а й сусідні Пакистан та Індія.

Пе­ре­стріл­ки на ін­дій­сько-па­кис­тан­сько­му кор­до­ні не є топ-но­ви­ною для сві­то­вих ЗМІ вже по­над шіст­де­сят ро­ків. Але ак­ту­аль­не за­гос­трен­ня про­ти­сто­ян­ня син­хро­ні­зу­ва­ло­ся у ча­сі з при­су­джен­ням Но­бе­лів­ської пре­мії ми­ру представникам із Па­кис­та­ну та Ін­дії.

Цьогорічну премію отримала Малала Юсуфзай, яка стала відомою за свою критику талібів, котрі забороняють дівчаткам у Пакистані навчатися. Зараз дівчина емігрувала з Пакистану, де її життю продовжують загрожувати таліби, та живе і навчається у Великій Британії.
Разом із Малалою премію миру отримав індієць Калаш Сатьярті, який на своїй батьківщині є відомим правозахисником. Він мобілізував громадську думку заради боротьби проти дитячого рабства, яке досить широко розповсюджено в сучасній Індії.
Отже, Малала і Калаш стали символами боротьби нових поколінь у Пакистані та Індії проти місцевого традиціоналізму в усіх його найгірших проявах.

У Донецькій області на майбутніх парламентських виборах у жовтні голосування на всіх виборчих дільницях може відбутися лише у 8 з 21 округу. Як передає УНІАН, про це на прес-конференції в Маріуполі 15 жовтня заявив голова правління Донецької обласної організації Комітету виборців України, координатор спільної кампанії спостереження Донецької облорганізації КВУ і Громадянської мережі «ОПОРА» за парламентськими виборами Сергій Ткаченко.
За його словами, такі дані є станом на середу, 15 жовтня. «Зараз ми можемо стверджувати, що голосування на парламентських виборах у Донецькій області відбудеться на більшості виборчих дільниць таких округів: № 46, 47, 48, 49, 50, 57, 58, 59. Ці округи включають такі міста: Артемівськ, Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Красноармійськ, Маріуполь, Курахове та інші. На жаль, у деяких із зазначених округів відкриються не всі дільниці, але переважна більшість виборців зможе проголосувати»,— сказав Ткаченко.

14 жовтня Президент України Петро Порошенко підписав Указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики як консультативно-дорадчого органу при Президентові.
Про це інформує прес-служба Глави держави.
«Національна рада готуватиме Президентові України пропозиції щодо визначення та вдосконалення антикорупційної стратегії, здійснюватиме системний аналіз стану запобігання і протидії корупції, ефективності реалізації антикорупційної стратегії, заходів, що вживаються для запобігання і протидії корупції», — зазначається в повідомленні.
Крім того, завданням Національної ради є підготовка та надання Главі держави узгоджених пропозицій щодо поліпшення координації та взаємодії між суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії корупції.

На­при­кін­ці по­точ­но­го тиж­ня у Мі­ла­ні про­хо­дить са­міт «Діа­лог Єв­ро­па — Азія», який від осе­ні 1997 ро­ку що­річ­но ви­зна­чає ак­ту­аль­ний по­ря­док ден­ний для Єв­ра­зії. Цьо­го ра­зу дип­ло­ма­тич­ні анон­си твер­ди­ли про мож­ли­вість зу­стрі­чі за єв­ро­пей­сько-аме­ри­кан­сько­го по­се­ред­ни­цтва між пре­зи­ден­та­ми Ук­раї­ни і Ро­сії.

До останнього моменту тривали знакові політичні маневри навколо цієї очікуваної зустрічі. У вівторок 14 жовтня 2014 року у Парижі зустрілися державний секретар США Джон Керрі і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Сполучені Штати вважають, що Мінські угоди не виконуються, і звинувачують у цьому російську сторону, яка не припинила всебічної допомоги сепаратистам.
Аби пом’якшити цю критику, російські військові нарешті припинили маневри у Ростовській області. Водночас російська сторона докладає титанічних зусиль, аби позиція Євросоюзу щодо можливого поглиблення режиму санкцій не була єдиною.

Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни сьо­мо­го скли­кан­ня «до­жи­ває» остан­ні дні. До по­за­чер­го­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів за­ли­ши­ло­ся тро­хи біль­ше тиж­ня, від­так, згід­но з ка­лен­дар­ним пла­ном, пле­нар­не за­сі­дан­ня від 14 жовт­ня ма­ло би ста­ти остан­нім для чин­но­го де­пу­тат­сько­го кор­пу­су. При­най­мні, до дня го­ло­су­ван­ня.

Втім, враховуючи пристрасті, котрі розгорілися перед парламентським приміщенням на Покрову, спікер Олександр Турчинов, дочасно закриваючи пленарне засідання, припустив, що його колеги зберуться під куполом ще раз. За будь-яких обставин чинний склад Верховної Ради відходить в історію так само, як і працював, — зі скандалами і в політичних конвульсіях.
Однак слід визнати, що кілька останніх пленарних засідань Верховної Ради сьомого скликання усе ж таки позначилися певним оптимізмом. Місяць тому депутати ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також ухвалили закон про очищення влади, більше відомий у народі як люстраційний.
Показово, що саме цими днями Президент Петро Порошенко підписав цей документ і він був опублікований. Певний символізм — у тому, що слідом за люстраційним законом світ побачили інші важливі документи — так званий антикорупційний пакет.