Псев­до­пе­ре­мир’я на Дон­ба­сі, схо­же, уже най­ближ­чим ча­сом уві­йде в якийсь но­вий етап роз­вит­ку. При­чо­му по­ка­зо­во і на­віть де в чо­му сим­во­ліч­но, що по­тен­цій­ні не­ві­дво­рот­ні змі­ни від­бу­ва­ти­муть­ся піс­ля про­ве­ден­ня в Ук­раї­ні пар­ла­мент­ських ви­бо­рів від 26 жовт­ня, а на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях псев­до­во­ле­ви­яв­лен­ня від 2 лис­то­па­да.

Між цими двома подіями, розділеними в часі усього-на-всього якимось тижнем, існує неабиякий зв’язок. По-перше, чимало аналітиків упродовж кількох місяців переконували суспільство в тому, що одна з головних цілей перемир’я зводилася саме до можливості проведення виборів до Верховної Ради. Мовляв, якби Президент Петро Порошенко усе ж таки погодився запровадити в державі або, принаймні, у двох її областях воєнний стан, ми б і досі не мали новообраного законодавчого органу.
Про те, яких депутатів здебільшого обрав Донбас, ми уже детально писали в минулому числі. Нових облич від двох східних областей нашої держави до Верховної Ради пройшло зовсім небагато. До речі, саме на Донеччині деінде ще й досі не вдалося завершити підрахунок голосів.