Відомий український письменник, поет, громадський діяч Сергій Жадан отримав одну з найпрестижніших літературних премій Швейцарії — Jan Michalski Prize, повідомляє gazeta.ua. Журі, що складається з інтернаціонального гурту письменників, відзначило роман Сергія Жадана «Ворошиловград» у його перекладі французькою. Український автор отримає 50 000 швейцарських франків за «незвичайний епос пострадянської неприкаяності».
Премія Jan Michalski Prize заснована однойменним фондом 2004 року з метою підтримки творчості письменників і сприянню мультикультуралізму. У рамках діяльності інституції діє резиденція для літераторів і художників, розташована в мальовничому Монріше.

У Музеї Івана Гончара презентували календар на 2015 рік «Скарби рідної землі», повідомляє i-pro.kiev.ua. Це спільний проект Музею Івана Гончара та відомих особистостей сучасності, присвячений двадцятиліттю музею. Українські співаки, тележурналісти, художники, кінорежисери, вбираючись в одяг тієї місцевості, де вони народилися, презентують на сторінках календаря найкращі зразки народного одягу зі збірки закладу. Автентичні зразки доповнені реконструкціями з приватних колекцій.
Цей календар мав побачити світ наприкінці 2013 року, проте видання було відтерміновано. Його актуальність за цей час набрала ще більшої гостроти, оскільки впродовж останнього року в багатьох українців відбулися глибокі процеси самоідентифікації, відбулося об’єднання нації. На сторінках календаря через народний одяг представлено колорит і розмаїття різних регіонів України. Учасники проекту своєю діяльністю творять сучасний український культурний простір та є самобутніми представниками різних регіонів, що несуть у собі духовний спадок роду й силу землі, на якій народилися їхні батьки, діди, прадіди.

Донецький «Шахтар» внічию завершив останній поєдинок групового турніру Ліги чемпіонів. Підопічні Мірчі Луческу розійшлися миром із переможцем групи Н — португальським «Порту». Матч не мав турнірного значення — ще до його початку було відомо, що обидві команди зіграють в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів і не змінять свого розташування в турнірній таблиці.
На стадіоні «Драгау» повторився сценарій зустрічі другого туру на «Арені Львів». В обох поєдинках «Шахтар» вів перед, але втрачав перемогу на останніх хвилинах. Єдина відмінність у тому, що у Львові «дракони» відіграли гандикап у два м’ячі, а вдома португальцям вистачило й одного голу.
Голи були забиті в другому таймі. Майже одразу після перерви — на 50-й хвилині після розіграшу кутового Тарас Степаненко забив головою, а за кілька хвилин до фінального свистка Абубакар ударом з-за меж штрафного майданчика відновив рівновагу.

Бі­ат­лон — єди­ний зи­мо­вий вид спор­ту, в яко­му на сві­то­вій аре­ні укра­їн­ці не є се­ред­ня­ка­ми або аут­сай­де­ра­ми. Під­твер­джен­ням цьо­го є зо­ло­ті ме­да­лі со­чин­ської Олім­пі­ади в од­но­му з най­прес­тиж­ні­ших ви­дів про­гра­ми — жі­но­чій ес­та­фе­ті. Пер­ший піс­ля го­лов­но­го зма­ган­ня чо­ти­ри­річ­чя се­зон «си­ньо-жов­ті» теж роз­по­ча­ли з ви­со­ких ре­зуль­та­тів, хо­ча вбо­лі­валь­ни­ки го­то­ві бу­ли до рег­ре­су.

Пояснення не надто оптимістичних прогнозів просте — кадрові втрати. Деякі з них безповоротні — завершив кар’єру ветеран чоловічої команди Андрій Дериземля, деякі мають бути тимчасовими — капітан жіночої команди Олена Підгрушна взяла річну перерву на користь своєї молодої родини, а Віта Семеренко має хронічну травму спини, через яку, вочевидь, пропустить нинішній сезон.
Але ті біатлоністи, які залишилися в складі, довели, що не пастимуть задніх. Уже стартовий вид програми на першому етапі Кубка світу у шведському Остерсунді довів: завдяки тренерському таланту Надії Бєлової чоловіча команда підтягується до високого рівня жіночої. У змішаній естафеті Артем Прима і Сергій Семенов змогли зберегти той часовий інтервал відносно лідерів, який «привезли» їм Наталія Бурдига і Валя Семеренко. За позиціями, це означало підйом хай не на п’єдестал пошани, але поруч із ним — на четверте місце.

Дніп­ро­пет­ров­ський «Дніп­ро» про­дов­жує своє па­дін­ня. Зда­ва­ло­ся, що пі­сля ні­чиєї з «Го­вер­лою» під­опіч­ні Ми­ро­на Мар­ке­ви­ча на­реш­ті змо­жуть про­яви­ти свої най­кра­щі якос­ті і піс­ля мат­чу де­ся­то­го ту­ру з лу­ган­ською «Зо­рею» під­уть на зи­мо­ву пе­ре­рву з кра­щим на­стро­єм. Од­нак цьо­го не ста­ло­ся. І, су­дя­чи з усь­ого, най­ближ­чим ча­сом ос­нов­ний склад коман­ди мо­же за­зна­ти сут­тє­вих змін. А от кон­ку­рен­ти «Дніп­ра» — «Ди­на­мо» та «Шах­тар» — зно­ву впев­не­но пе­ре­мог­ли.

«Динамо» не отримало справжнього опору в протистоянні з донецьким «Металургом». Донеччанам у цьому матчі навіть пощастило, бо рахунок у грі міг би бути набагато більшим, а шансів пробити Шовковського у гостей майже не було. До гри з «Динамо» «Металург» підійшов у статусі грози авторитетів. У першому колі команда Володимира П’ятенка сенсаційно обіграла «Шахтар» та зуміла взяти очки у матчах з «Дніпром» та «Металістом».

Кидати курити потрібно, але дотримуючись певних правил, застерігають медики. Інакше всі зусилля будуть марними, відзначає The Times of India.
Експерти радять розробити для себе систему заохочень. І починати слід з малого. Наприклад, якщо ви протрималися день без сигарет — зробіть собі подарунок. При цьому скорочення кількості викурюваних сигарет має йти за планом. Напишіть його на аркуші і повісьте на видному місці.
Підключіть близьких до цього. Оголосіть їм, що кидаєте курити, і вам буде потрібна їхня підтримка. Визначте дату — час, від якого ви більше не куритимете. Впоратися зі шкідливою звичкою допоможуть льодяники без цукру або жувальна гумка. Також можна заїдати «пристрасть» до тютюну морквою, горіхами, фруктами. Головне — ваш вибір має бути корисним.
А щоб не здатися, знайдіть однодумців: долучіться до тематичної групи або зареєструйтеся на форумі. Люди, які розуміють ваші проблеми, зможуть завжди дати слушну пораду. До речі, якщо ви зібралися відмовитися від шкідливої звички, чому б вам не почати відвідувати фітнес-клуб. Це можуть бути як важкі тренування, так і йога, що розслабить і зніме тривожність.

Нове дослідження американських учених засвідчило, що кава здатна послаблювати симптоми кокаїнової залежності. Виявилося, що напій у такому разі найбільше впливає на наркотично залежних представниць прекрасної статі.
Дослідники повідомили, що кокаїн змінює менструальний цикл і рівень естрогену (жіночого статевого гормону). Попередні дослідження показали, що підвищений рівень естрогену часто призводить до кокаїнової залежності. Взагалі-то жінки реагують на кокаїн при значно меншій дозі, ніж чоловіки. А кофеїн здатний блокувати зміни в мозку, пов’язані з уживанням кокаїну, відновлювати цикл і знімати гостроту симптомів залежності.
Учені провели експерименти на лабораторних щурах. У тварин кокаїн викликав різні зміни циклу. Але зміни не відбувалися, якщо кофеїн вводили через 30 хвилин після кокаїну. Так само діяло введення комбінації кокаїну і кофеїну.

Ста­тис­ти­ка свід­чить, що взим­ку жін­ки най­час­ті­ше ла­ма­ють щи­ко­лот­ку, чо­ло­ві­ки — ру­ку, а ді­ти — клю­чи­цю. Кіль­кість травм осо­бли­во збіль­шує­ть­ся у ви­хід­ні. Для тих, хто не го­то­вий ми­ри­ти­ся з та­ким ста­ном справ, ре­дак­ція за­про­си­ла до роз­мо­ви ор­то­пе­да-трав­ма­то­ло­га, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Іго­ря Са­му­сен­ка.

— У багатьох регіонах країни випало чимало снігу. То, мабуть, у зв’язку з цим збільшилася кількість травм?
— Звичайно, перший сніг і перший лід несуть неприємності. Протягом останніх днів кількість травм у нас помітно зросла. Але в цілому це залежить не від снігопаду або ожеледиці, а від самих громадян. Як показує практика, кількість травм найчастіше збільшується в суботу та неділю, тобто у вихідні.
— Чому саме у вихідні трапляється найбільша їх кількість?
— Це пов’язано з тим, що багато хто займається активним відпочинком і спортом саме в ці дні. У вихідні народ більше гуляє, з’їжджає з гір на лижах і санках, відвідує льодовий стадіон тощо, більше вживає алкоголю. Тож саме у вихідні слід бути особливо обережними.

Те, що ни­ні від­бу­ває­ть­ся на Схо­ді Ук­раї­ни, на­га­дує на­ма­ган­ня Ро­сії оку­пу­ва­ти на­шу дер­жа­ву, як во­на це зро­би­ла у 20-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­літ­тя.
Як свід­чить іс­то­рія, ро­сій­ські мож­но­влад­ці зав­жди — мов дідь­ко ла­да­на — бо­яли­ся здо­бут­тя Ук­раї­ною дер­жав­но­сті. І тіль­ки-но з’яв­ля­ли­ся її пер­ші па­ро­стки — їх не­щад­но ни­щи­ли. Та чи не най­кри­ва­ві­шим в іс­то­рії ук­ра­їн­сько-ро­сій­ських від­но­син ви­яви­ло­ся ми­ну­ле сто­літ­тя. Уто­пив­ши в кро­ві Ук­ра­їн­ську На­род­ну Рес­пуб­лі­ку, біль­шо­ви­ки влаш­ту­ва­ли нам ще й три го­ло­до­мо­ри та по­лі­тич­ні ре­пре­сії. Їх ці­на, за ви­знан­ням ро­сій­сько­го пись­мен­ни­ка Олек­сан­дра Со­лже­ні­ци­на, — близь­ко де­ся­ти міль­йо­нів люд­ських жит­тів...
На тлі не­ого­ло­ше­ної вій­ни про­ти Ук­раї­ни окре­мі ро­сій­ські іс­то­ри­ки ствер­джу­ють, що наш на­род «доб­ро­віль­но, без най­мен­шо­го спро­ти­ву пі­шов під кри­ло Ро­сії, яка вбе­рег­ла йо­го від ба­га­тьох ка­так­ліз­мів». Це — ве­ли­ка брех­ня, при­та­ман­на ро­сій­ській іс­то­рич­ній на­уці, осо­бли­во остан­нім ча­сом. Фак­ти, до­ку­мен­ти, що вці­лі­ли в ар­хі­вах спец­служб, спо­га­ди су­час­ни­ків пе­ре­кон­ли­во спрос­то­ву­ють по­діб­ну ма­яч­ню.

На­ціо­наль­ну спіл­ку пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни очо­лив Ми­хай­ло Си­дор­жев­ський, го­ло­ва Ки­їв­ської ор­га­ні­за­ції НСПУ, по­ет, пуб­лі­цист, гро­мад­ський ді­яч. Йо­го біль­шіс­тю го­ло­сів (249 із 371) за­твер­ди­ли де­ле­га­ти не­що­дав­ньо­го з’їз­ду Спіл­ки.
Спіл­ка пись­мен­ни­ків за­ли­ша­ла­ся без ке­рів­ни­ка від 30 лип­ня цьо­го ро­ку, ко­ли ко­лиш­ній її го­ло­ва Вік­тор Ба­ра­нов по­мер піс­ля три­ва­лої хво­ро­би.
З од­но­го бо­ку, за­зна­чає Си­дор­жев­ський, Спіл­ка в су­час­но­му лі­те­ра­тур­но­му про­це­сі має ста­ти ефек­тив­ним ме­не­дже­ром, який іні­ціює книж­ко­ві се­рії, за­ймає­ть­ся про­па­ган­дою ук­ра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри в кра­їні та за кор­до­ном, з ін­шо­го — має ви­сту­па­ти в ро­лі проф­спіл­ко­вої ор­га­ні­за­ції, що на­дає ма­те­рі­аль­ну, пра­во­ву та со­ці­аль­ну під­трим­ку пись­мен­ни­кам, ви­сту­па­ючи іні­ці­ато­ром за­ко­нів, які за­хи­ща­ють лі­те­ра­то­рів та ав­тор­ське пра­во.

— Пане Михайле, Ви, як ніхто, знаєте лабіринти колізій, підступів, проблем, які пронизують Національну спілку письменників України. Якою мотивацією Ви керувалися, балотуючись на посаду голови Спілки?