Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Грудень 2014 12:12

Космічні обрії співпраці двох академій

Rate this item
(0 votes)

У Ки­єві в один із лис­то­па­до­вих днів від­бу­ло­ся спіль­не за­сі­дан­ня На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Ук­раї­ни (НА­НУ) і Між­на­род­ної ака­де­мії ас­тро­на­вти­ки (МАА), при­свя­че­не об­го­во­рен­ню ба­га­то­гран­них ас­пек­тів їх­ньої спів­пра­ці — ни­ні й у пер­спек­ти­ві. На за­сі­дан­ні по­бу­вав ко­рес­пон­дент «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни».

Національну академію наук України на цьому заході представляли президент НАНУ академік Борис Патон, віце-президент НАНУ академік Антон Наумовець, член президії НАНУ, заступник голови Ради з космічних досліджень академік Ярослав Яцків та інші провідні вчені з різних академічних інститутів. Міжнародну академію астронавтики презентував член її опікунської ради, академік МАА, професор Римського університету Філіппо Граціані, а Українське регіональне відділення МАА — його регіональний секретар, член опікунської ради Міжнародної академії астронавтики, генеральний конструктор — генеральний директор КБ «Південне», академік МАА Олександр Дегтярьов та інші члени цієї академії, які працюють в різних організаціях, установах та на підприємствах вітчизняної космічної галузі й у Державному космічному агентстві України (ДКАУ).


Варто зазначити, що утворення Міжнародної академії астронавтики як неурядової організації відбулося у 1960 році в Стокгольмі. Її Українське регіональне відділення народилося у 2005-му на базі конструкторського бюро «Південне», що в Дніпропетровську. А наприкінці травня 2012-го було підписано Меморандум про взаєморозуміння, пріоритетні напрями та перспективи співробітництва МАА і НАНУ в космічній сфері. Ця співпраця, окрім усього іншого, відчутно збагачує науково-технічний потенціал України як космічної держави.

 

Сьогодення
Професор Філіппо Граціані не лише представив присутнім на засіданні етапи розвитку Міжнародної академії астронавтики та основні складові її нинішньої діяльності. Він також вручив дипломи МАА новим членам цієї академії — українським ученим і фахівцям, які працюють у галузі створення ракетно-космічної техніки, — Олегу Пилипенку (Інститут технічної механіки, підпорядкований НАНУ і ДКАУ), Анатолію Логвиненку (КБ «Південне»), Валерію Гусиніну (ДКАУ), Анатолію Алпатову (Інститут технічної механіки НАНУ і ДКАУ). Крім того, до лав МАА прийнято і ректора Дніпропетровського національного університету Миколу Полякова, який не зміг того дня прибути до Києва й відповідний диплом отримає пізніше.
Отож загальна кількість тих, хто представляє в МАА Україну, досягла 26 (16 академіків і 10 членів-кореспондентів Міжнародної академії астронавтики). Вони задіяні в наукових дослідженнях, виконуваних за різними програмами МАА, та як її експерти.
Про найважливіші з різноманітних напрямів здійснюваних в установах Національної академії наук України космічних досліджень — із фізики, астрономії, біології, матеріалознавства тощо — розповів академік НАНУ й академік МАА Ярослав Яцків.
А Костянтин Волох із Державного космічного агентства України присвятив свій виступ роботам зі створення глобальної навігаційної супутникової системи (де задіяні такі складові, як GPS, ГЛОНАСС та Galileo) і перспективам використання космічних засобів для моніторингу з метою охорони природи Землі від забруднень, вирішення різних завдань у надзвичайних ситуаціях тощо.
На засіданні було відзначено також високий науково-технічний рівень здійснюваного українськими вченими дослідження аерозолів, що присутні в атмосфері нашої планети, вивчення можливостей прогнозування і активності Землі та створення наукової апаратури, призначеної для дослідження провісників землетрусів, а також результати, отримані з космічного апарата UNISAT-6, виведеного на навколоземну орбіту за допомогою ракети-носія «Дніпро», запущеної 19 червня 2014 року.

 

Перспективи
На засіданні його учасники прихильно поставилися до підписання угоди між Національною академією наук України, Державним космічним агентством України та акціонерним товариством «Систем Солюшенс» про створення на території нашої країни об’єднаної мережі станцій глобальної навігаційної супутникової системи, а також меморандуму про взаєморозуміння між КБ «Південне», Римським університетом Lа Sapienza та компаніями GAUSS ITLC Italconsulting.
Членам Українського регіонального відділення Міжнародної академії астронавтики рекомендовано подати до секретаріату МАА заявки на проведення у 2016–2017 роках досліджень за такими напрямами, як «Запобігання техногенному засміченню навколоземного космічного простору» і «Астероїдна небезпека та захист Землі».
Було висловлено пропозиції щодо перспектив участі українських науковців у роботі групи МАА за напрямом «Космічні системи для біомедичних досліджень».
Учасники засідання схвалили ініціативу конструкторського бюро «Південне» і Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАНУ імені Г. М. Доброва щодо створення — за сприяння комітету МАА з публікацій та інформації — книги «Становлення ракетно-космічної промисловості в Україні».
Підтримано й схвалену секретаріатом Міжнародної академії астронавтики пропозицію її Українського регіонального відділення про видання у 2015 році спеціального українського випуску журналу МАА Асtа Astronautica.
Підсумковий документ, в якому зафіксовано основні положення, обговорені на спільному засіданні Національної академії наук України, Міжнародної академії астронавтики та її Українського регіонального відділення й ухвалені рішення скріпили своїми підписами, відповідно, академік НАНУ і академік МАА Борис Патон, академік МАА Філіппо Граціані та академік МАА Олександр Дегтярьов.
Вадим ФЕЛЬДМАН

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».