* * *
Український період життя видатного конструктора ракетно-космічної техніки дослідниками його біографії вивчено досить ґрунтовно. Помітне місце в ньому відведено Полтаві, де майбутній академік, генеральний конструктор, двічі Герой Соціалістичної Праці прожив дванадцять років. Сам Володимир Миколайович завжди вважав Полтаву своїм рідним містом і часто говорив, що місто на Ворсклі — його друга Батьківщина, куди його привезла з маленького польського містечка Сідлець, де він народився, його матір Івга Хомівна на дівоче прізвище Клочко, чиї родичі проживали у Полтаві. Тож дорогу у дорослий світ В. Челомей розпочав саме з міста на Ворсклі.
Дитинство та отроцтво майбутнього керівника космічних програм СРСР минули в одному з будинків на тодішньому Келінському проспекті, названому на честь знаменитого коменданта Полтави, який організовував оборону міста від шведів під час Північної війни. Тепер його перейменовано на Першотравневий проспект.
Будинок, де проходило дитинство майбутнього конструктора космічної техніки, належав сестрі Миколи Гоголя — Г. В. Гоголь-Яновській. А сусідували Челомеї з родинами Данилевських та Бикових — представниками полтавських нащадків О. С. Пушкіна та М. В. Гоголя.
1962 року В. Челомей у своїй автобіографії зазначив, що його батьки до жовтня 1917 року були вчителями народної школи. У Полтаві його мати працювала вчителькою Полтавського міського училища, працівницею Полтавської міської управи, прослухала 6-тижневі курси дошкільного та позашкільного виховання дітей для підготовки керівників літніх дитячих майданчиків та ясел, що їх організовували Полтавський відділ народної освіти спільно з товариством «Просвіта» тощо.
Сам В. Челомей до 1926 року навчався в Полтавській семирічній трудовій школі № 10, яка в той час розташувалася на вул. Луначарського. Нині на будівлі школи встановлено меморіальну дошку, яка засвідчує, що поміж її іменитих учнів був і академік В. Челомей.
Полтавці дбайливо зберігають пам’ять про свого видатного земляка, прагнучи знайти бодай найменші свідчення про його життя в обласному центрі. 1987 року працівники Полтавського музею авіації та космонавтики вирішили відкрити для відвідувачів спеціальний меморіальний зал, де оригінальні експонати і документи розповідали б про життєвий шлях В. Челомея. Історію створення цієї унікальної музейної експозиції кореспонденту «ДУ» розповіла завідувач відділу музею, кандидат історичних наук Ірина Пістоленко.
— Того часу про В. Челомея в Полтаві широка громадськість знала небагато. Він був відомий переважно серед спеціалістів. Ми приїхали з колегою до Москви в Асоціацію музеїв космонавтики. Віце-президент асоціації Ніна Семенівна Кірдо (вона сама певний час працювала з Челомеєм) дала нам номер домашнього телефону Нінель Василівни Челомей — дружини Володимира Миколайовича. Утім, попередила, що Нінель Василівна не контактна людина, на зустрічі з журналістами й істориками зголошується не охоче, — пригадала Ірина Олександрівна. — Але, на наше здивування, вона погодилася на зустріч.
У квартиру на Патріарших ставках ми прийшли з букетом темних троянд. Нінель Василівна зраділа цьому, бо Володимир Миколайович дуже любив троянди саме такого кольору. Квіти вона поставила на рояль, на котрому грав В. Челомей. Відтоді на роялі, коли ми знову приїжджали, квіти завжди стояли поруч із фотографією Володимира Миколайовича.
А ще більше ми здивувалися, коли дізналися, що Нінель Василівна приготувала для нашого музею перші експонати. Вона дала нам і чималий список людей, з якими ми могли б зустрітися і поговорити про Челомея. Вони теж дещо передали до нашого музею. Допомогла нам установити контакти і з підприємством в підмосковному Реутові, де працював генеральний конструктор і одночасно очолював це НВО. Саме звідти ми привезли фрагмент його робочого кабінету. Багато особистих речей нашому музею передала не тільки дружина В. Челомея, але й його дочка Євгенія Володимирівна Тализіна...
Нині в меморіальному залі академіка В. М. Челомея зібрано чимало експонатів, які відтворюють полтавський період життя видатного конструктора. В експозиції представлено світлини будинку Г. В. Гоголь-Яновської в ХІХ ст. та в 1950-х роках минулого століття. Є фото початку 1920-х років, де С. М. Данилевська з дітьми та онуками. Там же — копії документів про роботу матері В. Челомея у Полтаві, лист дружини самого академіка Нінель Василівни до сестер Данилевських (Марії, Марини, Наталії), в якому вона писала, що Володимир Миколайович через усе життя проніс любов до Полтави та «дуже часто згадував дитинство, яке провів у Полтаві...» Є й особисті речі В. Челомея тих часів. Приміром, нотний збірник вальсів для фортепіано з його автографом.
Співробітники музею відтворили і робоче місце вченого, яке оформлене з використанням речей із його домашнього кабінету та з кабінету на підприємстві в Реутові. В експозиції можна побачити робочий стіл із кабінету генерального конструктора на НВО, на якому лежать аркуші рукописів, креслення В. Челомея.
Оригінальною серед них вважають схему перспективної ракети, в конструкцію якої закладалася можливість подолання акустичного бар’єру, що було актуальним для ракет-носіїв зі стартовою масою 2000–3500 т. На столі лежить і офіційний бланк ЦКБ, два телефонних апарати (1950-х рр.), іменний блокнот його батька з написом: «Н. М. Челомей. Зам. зав. Киевского отделения ГИЗ’а РСФСР», настільний годинник, міні-компас, дерев’яна рамка з двома світлинами — І. Х. Челомей та М. М. Клочко (приблизно 1912–1913 рр.), ніж для розрізування паперу, канцелярське приладдя...
До речі, наголосила І. Пістоленко, годинник, який екскурсанти бачать на робочому столі академіка, виготовили спеціально для В. Челомея з металу космічних ракет його конструкції. Таким чином працівники НВО намагалися віддячити вченому за його внесок у розвиток космічної галузі СРСР. Годинник і нині в робочому стані.
Наприкінці червня 2014 року з Полтави до Москви відбула делегація полтавців для участі у заходах, присвячених 100-річчю від дня народження В. Челомея. Поміж делегатів і Ольга Йосипівна Окара, вчений секретар ЦКБ, яким керував видатний земляк полтавців. Вона — член-кореспондент Російської академії космонавтики, котра кілька років безпосередньо працювала з академіком В. Челомеєм. О. Окара й зараз дуже високо цінує ділові та людські якості не тільки свого колишнього керівника, але й земляка, адже Полтава стала для них обох рідним містом.
Про внесок В. Челомея у розвиток ракетно-космічної техніки, зазначає О. Окара, заговорили лише після його смерті у грудні 1984 року. А до того вчений був напрочуд засекреченою людиною — генеральним конструктором КБ, від якого залежав геостратегічний баланс двох наддержав — СРСР та США. Незадовго до своєї кончини Володимир Миколайович сказав, що «наздоганяти та переганяти — хибний шлях».
— Я тоді вперше почула від нього, що в подібних ситуаціях необхідно шукати асиметричні рішення, — пригадує О. Окара.— Йдеться про проекти «УР-700» — «ЛК-700», «Протон» — ЛКС», які могли стати достойною асиметричною відповіддю американській Місячній програмі і «Шатлу», над чим багато років працювало КБ В. Челомея. Але йому не судилося здійснити всі свої проекти.
...Володимира Миколайовича Челомея поховано на Новодівочому кладовищі у Москві. Його ім’ям названі вулиці й площі в Москві й місті Реутові (Московська область), а також мала планета Сонячної системи, яку зареєстровано в міжнародному каталозі під номером 86081, котрій дали назву «Челомей».
У Росії, Казахстані і в Україні установлено пам’ятники академіку В. М. Челомею і відкрито меморіальні дошки. Заснована і медаль ім. В. М. Челомея, якою нагороджують діячів науки і техніки за видатні роботи у галузі ракетно-космічної техніки.
А от у Полтаві вулиці імені В. М. Челомея немає. На прохання громадськості обласного центру ще 1987 року Полтавська міська рада ухвалила присвоїти ім’я В. М. Челомея одній із вулиць у новому мікрорайоні. Але перебудова та все, що за нею сталося, відсунули ці плани на останнє місце. Тож рідне для генерального конструктора місто й досі позбавлене вулиці його імені...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, Полтава