Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 15, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 30 Листопад 2018 18:16

Малорухливий спосіб життя – шлях у нікуди

Rate this item
(0 votes)

У наш час із не­ймо­вір­ною швид­кіс­тю роз­ви­ває­ть­ся тех­ніч­ний про­грес. На­сам­пе­ред до­сяг­нен­ня на­уки і тех­ні­ки при­зна­че­ні для по­лег­шен­ня жит­тя лю­ди­ни.
Але ра­зом із цим ста­ли ду­же по­міт­ни­ми на­слід­ки си­дя­чо­го спо­со­бу жит­тя. Те­пер рід­ко мож­на по­ба­чи­ти, як ак­тив­но ру­хаю­ть­ся ді­ти — во­ни біль­шу час­ти­ну ча­су про­во­дять за ком­п’ю­те­ром.

Біль­шість пра­цю­ючих лю­дей ро­зу­мі­ють від­по­чи­нок як си­дін­ня бі­ля те­ле­ві­зо­ра або па­сив­не ле­жан­ня на ди­ва­ні. Здо­ро­вий рух­ли­вий спо­сіб жит­тя ви­тіс­няє­ть­ся па­сив­ним до­звіл­лям.
Че­рез від­сут­ність фі­зич­но­го на­ван­та­жен­ня по­сту­по­во змі­нює­ть­ся зов­ніш­ній ви­гляд на­ших кра­ян, при­чо­му не в кра­щий бік. По­всюд­но мож­на по­мі­ти­ти су­ту­лі спи­ни, за­йву ва­гу, зі­псо­ва­ний зір, мля­вість ру­хів. Знач­но зрос­ла кіль­кість хро­ніч­них за­хво­рю­вань, від яких страж­да­ли не­що­дав­но пе­ре­важ­но літ­ні лю­ди.
Чи по­в’яза­не це яви­ще зі спо­со­бом жит­тя су­час­ної лю­ди­ни? І як­що так, то що слід ро­би­ти, аби уник­ну­ти не­га­раз­дів зі здо­ров’­ям? Про це ми роз­пи­та­ли фа­хів­ця — лі­ка­ря-гі­гі­єніс­та Ми­хай­ла ПА­ДАЛ­КА.

— Які са­ме не­ду­ги під­сте­рі­га­ють ма­ло­рух­ли­вих гро­ма­дян?
— Найбільш часто нині зустрічаються хвороби опорно-рухової системи. Викривлення хребта, або сколіоз, а згодом остеохондроз, постійно переслідують малорухливу людину. Наслідком таких захворювань є постійні ниючі больові відчуття, обмеженість рухової здатності хребта, періодичні болі в руках або ногах.
Значне зниження фізичних навантажень призводить до вимивання з кісток необхідного кальцію, що є провокуючим фактором, котрий викликає численні переломи. М’язи людини істотно зменшуються в об’ємі, слабшає зв’язковий апарат, тому сьогодні дуже часто зустрічаються вивихи кінцівок, розтягнення зв’язок.
Наслідки сидячого способу життя, безсумнівно, позначаються і на суглобах людини. Вони практично перестають працювати у належному режимі, запалюються, адже нещодавно такі проблеми виникали виключно у людей поважного віку.
— А чи по­зна­чає­ть­ся фі­зич­на па­сив­ність на ста­ні сер­це­во-су­дин­ної сис­те­ми?
— Аякже. Дивує, наскільки помолодшали захворювання серцево-судинної системи. Серце людини без необхідного навантаження втрачає силу та витривалість.
Навіть незначні зусилля, наприклад швидкий нетривалий біг, змушують працювати серцевий м’яз із граничним навантаженням. Серце просто «вискакує» з грудей. Нетреноване серце починає скорочуватися дуже часто. Виникає тахікардія, яка надзвичайно небезпечна розвитком аритмії, а згодом виникненням небезпечного захворювання — інфаркту міокарда.
Наслідком сидячого способу життя також є стрибки артеріального тиску. При високому тиску підвищується загроза розвитку вкрай небезпечного захворювання — інсульту.
— Які ще за­гро­зи не­се си­дя­чий спо­сіб жит­тя?
— Сидячий спосіб життя сприяє виникненню застою венозної крові у малому тазу, що призводить до збільшення гемороїдальних вузлів і розвитку дуже неприємної хвороби — геморою.
Крім того, значно помолодшало таке захворювання, як варикозне розширення вен. Малорухливість небезпечна уповільненням кровообігу, що незмінно призводить до утворення тромбів, які здатні з легкістю закупорити життєво важливу кровоносну судину у серці, легенях чи головному мозку.
Іншою безсумнівною небезпекою для здоров’я людини, викликаною наслідками сидячого способу життя, є поява зайвої ваги. Надмірно збільшені жирові відкладення вкрай негативно впливають на весь людський організм.
Жирові клітини за своєю сутністю є нахлібниками, відтягують на себе значну частину кисню, необхідного для нормальної життєдіяльності людини. Вони забирають корисні речовини, які надходять із продуктами харчування, нічого не даючи взамін.
— А як впли­ває ма­ло­рух­ли­вий спо­сіб жит­тя на пси­хіч­ний стан лю­ди­ни?
— Нестача фізичної активності справді загрожує людині не тільки зайвою вагою, але й розладами психіки, починаючи від депресії і закінчуючи серйозними захворюваннями. Такого висновку дійшли вітчизняні та зарубіжні вчені.
Експерти зі спортивної медицини та фізіології зазначають, що люди лише нещодавно почали помічати зв’язок між малорухливим способом життя і психічними розладами.
Згідно з результатами досліджень у малоактивних людей удвічі більше шансів упасти в депресію порівняно з тими, хто багато рухається. Є достовірні дані, які підтверджують, що фізичні навантаження — хороші ліки від депресії.
Дослідники встановили, що фізична активність на третину скорочує ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Учені не можуть пояснити такий зв’язок, проте припускають, що він зумовлений поліпшенням у функціонуванні серцево-судинної системи, а також зміною хімічних процесів у головному мозку.
Одне слово, усі несприятливі фактори нашого життя згодом призводять до серцевої недостатності, артеріальної гіпертонії, цукрового діабету, інших життєво небезпечних порушень здоров’я сучасної людини.
Малорухливий спосіб життя — це регулярні порушення роботи шлунково-кишкового тракту, запори, зниження зору, хронічна ішемія, чоловіча імпотенція, гіпертрофія сполучних тканин, плоскостопість.
— Що ж слід ро­би­ти, аби уник­ну­ти та­ких сум­них на­слід­ків влас­ної па­сив­ної по­ве­дін­ки?
— Потрібно всіляко пропагувати здорове харчування. Однак цього замало, бо на сьогодні необхідно знайти способи, як допомогти людям стати фізично активними, щоб вони могли зберегти своє здоров’я до похилого віку. Рекомендована лікарями-гігієністами норма фізичної активності для дорослих становить 30 хвилин на день п’ять разів на тиждень.
Утім, як свідчить медична статистика, цієї рекомендації не дотримується значна частка дорослого населення України. Тривожна тенденція спостерігається й серед дітей, які все більше віддають перевагу малоактивним заняттям.
Очевидно, настав час серйозно подумати про майбутнє, перестати жити тільки повсякденними природними потребами організму. Треба допомогти йому оздоровитися. Необхідно давати організму хоча б мінімальне навантаження, щоб гірко не шкодувати про згаяний час при появі життєво небезпечних недуг, коли нічого вже змінити буде неможливо.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».