Зараження харчових продуктів відбувається через брудні руки, обладнання та посуд. Сприятливі температурні умови призводять до швидкого розмноження та накопичення хвороботворних мікробів. При цьому смак і зовнішній вигляд продукту не змінюються.
Слід також зазначити, що будьякий продукт за певних умов може стати причиною зараження кишковою інфекцією. Найчастіше фактором зараження стає молоко та молочні продукти, кондитерські вироби з кремом. Готові страви за своїми фізикохімічними властивостями є також хорошим середовищем для швидкого накопичення мікрофлори. Особливо небезпечними є кулінарні вироби, які вимагають подрібнення, перемішування. Це — холодець, млинці з м’ясом, паштет, салати.
Влітку більше споживають ягід, фруктів, свіжих овочів. На їх поверхні часто перебувають збудники кишкових інфекцій, м’яка соковита поверхня ускладнює якісне миття.
— Хто або що є дже­ре­лом за­хво­рю­вань?
— Джерелом виділення збудників завжди виступають хворі та бактеріоносії. Розповсюдження мікроорганізмів починається з туалету. Необхідно постійно дотримуватися правил особистої гігієни і привчати до цього дітей.
Слід також ретельно мити і висушувати кухонні пристрої і посуд, а страви піддавати надійній термічній обробці. Термін реалізації свіжих страв обмежений: їх необхідно вжити протягом трьох годин. Продукти, що швидко псуються, можна зберігати лише у холодильнику і не довше терміну, зазначеному на упаковці.
Фактором передачі кишкових інфекцій може бути й вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції.
Найбезпечнішою є вода, що подається централізованим водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню.
Зараження харчових продуктів можливе також шляхом перенесення збудників кишкових інфекцій мухами і гризунами.
Нині, крім бактеріальних кишкових інфекцій, актуальними є ентеровірусні захворювання, які здебільшого передаються через забруднену ентеровірусами воду різного виду користування.
Значну небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються із суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Не можна купатись у недозволених місцях. Під час купання у відкритих водоймах — річках, озерах, ставках — намагайтеся не ковтати воду.
— А що та­ке хар­чо­ві ток­си­ко­ін­фек­ції?
— На відміну від збудників кишкових інфекцій, збудники токсикоінфекцій характеризуються помірною патогенністю для людини. Тому обов’язковою умовою їх виникнення є споживання їжі і харчових продуктів, що рясно всіяні цими мікроорганізмами.
Іншими словами, токсикоінфекції виникають тільки в тих випадках, коли створюються сприятливі умови для розмноження і великого накопичення цих мікроорганізмів у харчовому продукті та надходження з їжею в організм людини.
До харчових токсикоінфекцій належать сальмонельози й отруєння, що викликаються умовнопатогенними збудниками. До мікроорганізмів, здатних викликати токсикоінфекції, крім сальмонел, належать кишкова і протейна палички, стрептококи, паличка перфрінгенс, цереус, патогенні галофіли та інші маловивчені бактерії.
Згідно зі статистикою близько 10% загальної кількості токсикоінфекцій викликається умовнопатогенними збудниками. Зазначені токсикоінфекції розвиваються при значному накопиченні збудників у їжі внаслідок порушення санітарних правил обробки, зберігання та термінів реалізації харчових продуктів. Однією з таких причин підтримання високих рівнів захворюваності на гострі кишкові інфекції є використання сировини та продукції, придбаної на стихійних ринках.
Тож усім слід пам’ятати, що така продукція не є гарантованою, вона не перевіряється лабораторними методами дослідження якості, зокрема це стосується й бактеріальної забрудненості. Тому дешевша продукція зі стихійного ринку обертається шкодою для здоров’я та значними витратами на ліки.
— Які не­від­клад­ні за­хо­ди мож­на вжи­ти са­мо­стій­но?
— Отруєння, навіть звичайними несвіжими продуктами, вимагає серйозного ставлення і швидкого надання першої допомоги — шлунок і кишечник треба очищати від токсинів, інакше вони потраплять у кров, і тоді інтоксикація буде загальною, а впоратися з отруєнням буде набагато складніше.
Потрібно промити шлунок кілька разів. Найкраще це робити за допомогою перманганата калію (марганцівка). Розвести у 1,5 л теплої води кілька кристаликів марганцівки, добре перемішати. Отримуємо рожеву рідину. Потрібно її випити відразу великими ковтками.
Можна також зробити клізму. Зазвичай при отруєннях дають активоване вугілля й прийом повторюють через 2–3 години — вугілля повинно проявитись у випорожненнях.
Потрібно багато пити, але не все підряд: допомагає слабозаварений чай з лимоном, мінеральна вода без газу, але краще пити регідрон — він відмінно заповнює втрату рідини і солей, зупиняє блювоту і діарею (при харчових отруєннях це дуже важливо) і допомагає уникнути загального зневоднення організму. Можна також приймати смекту.
Їсти не варто, аж поки токсини не будуть виведені з організму повністю: слизову шлунка, як і робота кишечника — тонкого і товстого, треба відновити.
— А які за­хо­ди мож­на ре­ко­мен­ду­ва­ти як про­фі­лак­ти­ку киш­ко­вих за­хво­рю­вань різ­ної еті­оло­гії?
— Найбільш ефективним засобом профілактики захворювань на кишкові інфекції є дотримання чистоти рук та санітарногігієнічних вимог під час приготування, зберігання, реалізації харчових продуктів.
Не використовуйте для приготування страв несвіжі і зіпсовані продукти, сподіваючись на те, що бактерії «перетравляться і пересмажаться» — вони дуже живучі.
При покупці продукту звертайте увагу на термін придатності і зовнішній вигляд. Не беріть продуктів, якщо їхня упаковка пошкоджена, нехай навіть термін придатності у порядку, — в такій упаковці будьякі продукти псуються дуже швидко.
Колір і запах зіпсованих продуктів можна навчитися розпізнавати, не кажучи вже про їх смак: якщо ви скуштували продукт і відчуваєте, що він несвіжий, не слід його їсти з економії — викиньте або краще поверніть назад у магазин.
Приготовлену їжу зберігайте у холодильнику не довше 2 діб, але не в глазурованому, цинковому або глиняному посуді.
Отруїтися можна і нормальними продуктами, якщо при їх приготуванні не дотримуватись елементарних санітарногігієнічних норм. Продукти, весь посуд, столові прибори, серветки та рушники повинні бути ідеально чистими.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ