Омертвіння епітелію — це в принципі нормально, старий епітелій відшелушується, а новий — росте. Але у даному випадку погано те, що він не відділяється, а залишається у лакунах.
Окрім пробок, може бути й рідкий гнійний вміст. При цьому в лакунах створюються сприятливі умови для збереження та розмноження патогенних мікробів. Своєю життєдіяльністю вони підтримують запальний процес у мигдалинах.
— У яких випадках показане консервативне лікування?
— Воно показане як при простій (компенсованій) формі, так і при токсико-алергічній (декомпенсованій), що виявляється повторними ангінами, і у випадках, коли є протипоказання для хірургічного лікування. Методів консервативного лікування запропоновано досить багато.
— Які ж ці методи?
— Засоби, що сприяють підвищенню захисних сил організму: правильний режим дня, раціональне харчування з вживанням достатньої кількості натуральних вітамінів, фізичні вправи, курортно-кліматичні чинники, біостимулятори, гамма-глобулін, препарати заліза.
Ефективними є й засоби імунокорекції: левамізол, продигіозан, тималін, бронхомунал, рибомуніл та багато інших. Засоби рефлекторної дії допомагають позбутися неприємних відчуттів. Це — і різного виду новокаїнові блокади, і голкорефлексотерапія, й мануальна терапія шийного відділу хребта.
Промивання лакун мигдалин застосовується з метою видалення патологічного вмісту мигдалин (пробки, гній). Роблять це зазвичай шприцом із канюлею (катетером), застосовуючи різні розчини. Ними можуть бути: антисептики, антибіотики, ферменти, протигрибкові, протиалергічні, імуностимулюючі, біологічно активні препарати.
— Чи можна застосовувати ін’єкції у мигдалини?
— Шприцом із голкою просочують саму тканину мигдалин або навколишній її обшир різними лікарськими засобами. Раніше у Харкові було запропоновано робити ін’єкції не однією голкою, а спеціальною насадкою з великою кількістю маленьких голочок, що виявилося більш ефективним, оскільки тканина мигдалини дійсно просочувалася ліками, на відміну від ін’єкції лише однією голкою.
Дуже ефективним є і змазування мигдалин. Для цього запропоновано досить велику кількість різних розчинів або сумішей зі спектром дії, як у препаратів для промивання. Найбільш часто застосовують такі препарати, як розчин Люголя, колларгол, олійний розчин хлорофіліпту, настоянка прополісу з олією.
— З дитинства ми знаємо, що при тонзиліті слід полоскати горло. Чи не застаріла сьогодні ця методика?
— Ні. Полоскання горла вельми ефективні, вони виконуються хворим самостійно. Незліченна кількість полоскань запропонована народною медициною. В аптеках також можна знайти достатню кількість готових розчинів або концентратів для полоскання.
— А наскільки результативні фізіотерапевтичні методи лікування при хронічному тонзиліті?
— Вибір тут теж чималий. Найчастіше призначають: ультразвук, мікрохвильову терапію, лазеротерапію, НВЧ, УВЧ, індуктотермію, ультрафіолетове опромінення, магнітотерапію та електрофорез. Стануть у пригоді і «Вітафон» (апарат віброакустичний), й лампа «Біоптрон», а також грязелікування, інгаляції та інші методи.
— Як довго триває курс лікування хронічного тонзиліту?
— Він зазвичай складається з 10–12 процедур — як лікарських маніпуляцій, так і фізіотерапевтичних методів. У комплекс курсового лікування слід включати засоби, що впливають на різні складники патологічного процесу. Протягом року курс можна провести двічі, як правило, це робиться ранньої осені та навесні. Ефективність лікування зростає, якщо оглядають інших членів сім’ї хворого, і при виявленні у них хронічного тонзиліту проводять одночасне лікування.
— Що можуть хворі робити самотужки?
— Якщо у хворого немає можливості пройти лікування у лікаря і провести курс лікування хронічного тонзиліту методикою, якою він володіє, то залишати мигдалини без лікування все ж не слід. Спробуйте застосувати запропонований нижче варіант. Таке лікування, повторюю, слід проводити двічі на рік — ранньої осені та навесні.
Полоскання горла. Хворі вдома можуть проводити такі полоскання: часникові (2 великих без зелених паростків зубчики часнику потовкти, залити 1 склянкою кип’яченого теплого молока, процідити і в теплому вигляді полоскати), оцтові (1 ч. ложка яблучного оцту на 1 склянку теплої кип’яченої води), чистотілові (1 ст. ложка трави чистотілу на склянку окропу або потримати 5—10 хвилин на паровій бані, настояти півгодини, процідити, полоскати дуже теплим, майже гарячим розчином).
Готові спиртові настоянки трав або готові концентрати трав (ротокан, елекасол) теж цілком придатні для полоскань, особливо коли мало вільного часу для лікування.
Після полоскання розсмокчіть пігулку антисептика, наприклад: себідін, гексаліз, фарінгосепт або інші подібної дії, які є у ваших аптеках. Дорослому зазвичай до 4 разів на день, дитині — 2–3 рази протягом 1 тижня.
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ