Освіта
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Квiтень 24, 2017

Шановні читачі! Ви тримаєте в руках 24151-й випуск газети «Демократична Україна», що веде свій родовід від червня 1918 року. На жаль, змушені повідомити про призупинення виходу газети із січня 2017 року через брак коштів. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми подолаємо негаразди і незабаром випуск газети буде відновлено. 

Редакційна колегія

П'ятниця, 09 Грудень 2016 06:26

На кого спиратимуться опорні школи?

Rate this item
(1 Vote)

Мов­ний за­пас укра­їн­ців остан­ні­ми ро­ка­ми по­пов­ни­вся сло­ва­ми, кот­рі ще кіль­ка ро­ків то­му вжи­ва­ли вкрай не час­то. Бо не бу­ло по­тре­би, адже по­всяк­ден­не жит­тя плив­ло, як зда­ва­ло­ся, раз і на­зав­жди, за­зда­ле­гідь роз­мі­ре­ним тем­пом. І не по­тре­бу­ва­ло опи­сан­ня яки­мись чу­дер­наць­ки­ми і не ду­же звич­ни­ми для на­шо­го слу­ху сло­ва­ми.

Але швидкоплинна течія буття, що спостерігаємо останніми роками, якщо не збагатила у буквальному сенсі всіх українців, то принаймні суттєво поповнила їхній лексикон. І тепер навіть невиправні пенсіонерипесимісти за першоїліпшої нагоди хвацько вставляють у розмову слова на кшталт «мінімізація», «децентралізація», «оптимізація» тощо...

Про ха­би і план до дво­ру
Нічого з цим не поробиш — життя змусило. Доводиться звикати до того, що найпам’ятніші події в нашому складному житті тепер найвлучніше характеризують саме ці вислови. Щоправда, останнім часом на владному олімпі волають не вживати цих слів.
Поперше, майже все — економіку, освіту, медицину, зарплати, пенсії тощо вже «мінімізували». А подруге, «там» не хочуть зайвий раз дратувати електорат вживанням слів, що закінчуються на «ція». Тому в наше життя тепер входять уже нові поняття, пов’язані, зокрема, з укрупненням мінімізованого.
Приміром, останнім часом заговорили про створення медичних та освітніх округів, на які реформатори хочуть поділити країну. А коли говорять про освітні округи, обов’язково згадують так звані опорні школи, які мають незабаром з’явитися.
Усе б нічого, але електорат, навчений негативними наслідками для себе «реформ», з пересторогою ставиться до чергового оновлення свого словникового запасу. І замість того, аби вітати «укрупнення», підозрюють чиновників у подальшій, погано прихованій «оптимізації».
Зокрема на Полтавщині, де вже виникають проблеми із створенням опорних шкіл. Визнали це днями і в Полтавській облдержадміністрації, аналізуючи створення на базі уже раніше «оптимізованих» закладів освіти опорних шкіл.
Самі освітяни про чергове ноухау свого міністерства на людях говорять із захватом, вбачаючи у нововведенні Кабміну, який своєю постановою від 20 січня 2016 року затвердив зміни у порядку створення освітніх округів та визначив умови функціонування загальноосвітніх навчальних закладів у рамках децентралізації, якісне покращення «освітніх послуг для населення».
Директор обласного департаменту освіти та науки Олена Харченко, приміром, розповідала учасникам слухань в ОДА, що опорні школи — це навчальні заклади нового рівня. Так звані хаби. Їх добре оснащують усім необхідним для сучасного навчального процесу, вони мають обладнані за всіма новітніми методиками кабінети та лабораторії з фізики, хімії, біології, географії, математики тощо.
Організація та оснащення опорних шкіл фінансуватиметься як з державного бюджету, так і з місцевих бюджетів, з можливістю залучення грантових коштів. А самі опорні школи потрібні для того, щоб учні з різних населених пунктів, незалежно від розміру цих населених пунктів та матеріального стану родини, мали рівний доступ до якісної шкільної освіти.
«Сьогодні ми будуємо нову українську школу. Опорна школа займає ключове місце в процесі децентралізації у сфері освіти. Постає нова школа в нових громадах», — пафосно зазначила директорка освітнього департаменту.
І принагідно поінформувала, що 2016/2017 навчального року в Україні вже створено 142 опорні школи, тобто базових навчальних закладів у районах, до яких перевели учнів із віддалених сіл. На Полтавщині створено поки три таких школи — у Зіньківському, Шишацькому та Чутівському районах.


Наступного року планують створити ще щонайменше 24 нових опорних школи у 14 районах та двох об’єднаних територіальних громадах. Є нібито і відповідна фінансова база: загалом в область для оснащення центрів надійшло 16 мільйонів гривень, з яких половина — кошти освітньої субвенції. Наразі освоєно лише 8,5 мільйона.
За задумом ініціаторів змін в освіті, кожна опорна школа має відповідати певним стандартам. Зокрема, мати не менше, ніж 360 учнів, три філії з інших сільських шкіл тощо. Школярів із найближчих сіл підвозитимуть до опорної школи шкільними автобусами, яких закуплять у достатній кількості.
Із 664 шкіл, які є нині на Полтавщині, зазначила О. Харченко, 118 відповідають таким критеріям і можуть претендувати на статус опорних. І висловила сподівання, що ще до кінця 2016 року в області з’явиться ще одна опорна школа — у Решетилівському районі. Отже, плани щодо створення шкіл нового типу, за принципом хабів, на Полтавщині цілком реальні. Звісно, якщо не виникнуть непередбачувані обставини...
А вони вже виникають і псують нібито благополучну картину зі створення опорних шкіл. Перешкода ця — опір не лише батьків школяриків, яких із рідного села щодня возитимуть за 10–20 кілометрів від домівок, а й спротив нововведенню з боку тих, хто має схвалювати створення в області хабів, — депутатів районних та сільських рад. Вони, хай і не скрізь, але таки пручаються створенню опорних шкіл.
Про незговірливих депутатів та їхню негативну роль розповів під час відеоконференції голова Решетилівської РДА Роман Перепелиця. Саме того району, де, як розраховують у департаменті освіти, до кінця цього року можна створити ще одну опорну школу. Зокрема, в селі Покровське.
Однак, коли згадали це село в Решетилівському районі та саме ту школу, яка допоможе чиновникам від освіти наблизити виконання завдання Кабміну із створення опорних шкіл у регіоні, у залі, де зібралися чиновники ОДА, виникла бурхлива дискусія.
Як з’ясувалося, замість того, аби вітати нововведення, у селі та районі чинять спротив. Голова Решетилівської РДА Роман Перепелиця, якого «викликали» на відеозв’язок, пояснив, що його підлеглі зробили все необхідне для створення опорної школи, але на заваді начебто добрій справі стали депутати Решетилівської райради, які «не проголосували» за це питання.
Інформація стурбувала керівництво облдержадміністрації, адже спротив решетилівців може покласти початок тому, що й в інших районах відмовлятимуться від створення опорних шкіл. Чому?

 

Де­пу­тат­ський «фео­да­лізм»
Голова Решетилівської райради Іван Писаренко — один із тих керівників, котрих, як кажуть у народі, життя вже било в тім’я. На своєму чиновницькому віку він багато чого бачив і завжди міг знайти вихід із найскладніших ситуацій. Але із створенням опорних шкіл у районі щось не заладилося.
У розмові з кореспондентом «ДУ» він пояснив, що проблема, власне, не в самій школі нового типу, а в депутатах райради. Ті, мовляв, стали жертвами виборів за партійними списками. Як і їхні виборці, котрі голосували не за конкретну людину, а за безликий «список». Тому, наголосив І. Писаренко, більшість із тих, кого обрали до райради, так і не стали «державними» людьми. Або, принаймні, депутатами, яким болять проблеми всього Решетилівського району, а не лише свого села.
«Я це називаю феодалізмом, який губить на корені всі корисні справи, які райрада могла б зробити для жителів району», — констатував голова райради.
І. Писаренко пригадав, що Решетилівський район ледь не єдиний на Полтавщині, де у 70–80х роках минулого століття силами колгоспів побудували нові приміщення практично для всіх шкіл. Лише дві школи залишилися в старих, але ще добротних будівлях.
«Але тепер наш район ледь не найбідніший в області, — ремствує голова райради. — У нас навіть не залишилося районної лікарні. І ситуація дедалі погіршується. Підприємства, які наповнюють бюджет, скорочують людей, не мають прибутків. Суперечлива ситуація із створенням об’єднаних територіальних громад. Днями пройдуть вибори, і нова ОТГ, де проживатиме всього чверть населення району, забере на себе понад 60% районного бюджету. Що залишиться решті жителів? Як вирішувати соціальні проблеми?»
А опір створенню опорних шкіл чинять не лише депутати райради, які потрапили під вплив своїх односельців, котрі бояться, що із створенням опорної школи в їхньому селі закриють школу. А отже — остаточно занепаде і село. Мовляв, забрали вже клуб, бібліотеку, лікарню, «розігнали» колгосп, де працювало все село, «оптимізували» дитячий садок, а тепер взялися за школу.
Тому депутати на пленарному засіданні сесії райради не підтримали рішення про створення в районі бодай однієї опорної школи. А їх, за інформацією І. Писаренка, в Решетилівському районі потрібно створити шість чи сім. Тоді, можливо, райраді вдасться фінансувати із свого куцого бюджету освітні заклади.
«Саме життя підказує, що опорні школи необхідні. Як і оптимізація освітніх закладів. Потрібно закрити 13 шкіл із 26, які зараз є в районі. Ситуація в окремих малокомплектних школах дійшла вже до того, що там на три десятки учнів стільки ж учителів та технічного персоналу, — констатує І. Писаренко. — Ми хотіли скоротити штати в школах за рахунок звільнення пенсіонерів. Одну вчительку звільнили, але вона подала до суду. Суд її поновив на роботі і зобов’язав ще й виплатити їй через вимушені прогули».
Чинять опір створенню опорних шкіл і голови сільрад та самі директори шкіл, які, на думку голови райради, бояться втратити вплив на ситуацію в селах та їхніх людей.
«У квітні 2016 року на сесії райради розглядали питання оптимізації шкіл. Їх у районі нині 26 та ще 24 дитячих садки. Але рішення не ухвалили, бо депутати зчинили галас на кшталт того, що ми грабуємо село, — говорить І. Писаренко. — Я кажу головам сільрад: «Хай малокомплектні школи залишаються, але ж ви беріть їх на своє утримання, адже з районного бюджету ми вже не можемо виділяти на них гроші».
А наступного, 2017 року, буде ще гірше. Район отримує субвенцію від держави на фінансування освіти — 10,2 млн гривень на зарплату учителям і технічним працівникам та ще 6 млн грн — на оплату енергоносіїв. Утримання шкіл та їхній ремонт тощо — за рахунок району. А ще є дитячі садки... Згодом субвенцій узагалі не буде. Але феодалізм у поглядах депутатів на це питання заважає. Наразі є лише одна школа у Покровському, яка може стати опорною».

 

Остан­ній бас­ті­он
Голові райради, звісно, нелегко. Але не просто і обласним чиновникам, які мають втілити в життя концепцію створення опорних шкіл. Можливо тому інформація про небажання створювати опорні школи в Решетилівському районі викликала відверте роздратування.
Один із заступників голови Полтавської ОДА Микола Білокінь навіть заявив, що «скільки можна вовтузитися з цією школою у Покровському. З вересня вовтузимося». І дорікнув директору департаменту освіти за те, що вона та її підлеглі лише те й роблять, що сидять у кабінетах. А слід їхати в райони, села та переконувати людей у перевагах опорних шкіл, розвіювати їхню недовіру, переконувати...
Перший заступник голови ОДА Андрій Пісоцький, який головував на нараді, доручив О. Харченко та М. Білоконю особисто найближчим часом їхати до Решетилівського району з тим, щоб провести роботу з депутатами райради і таки домогтися ухвалення ними рішення про створення опорних шкіл.
«Я спілкуюся зі своїми колегами з інших областей, і вони мені наводять приклади, що деякі школи вже подають на наступний рік проекти щодо формування інфраструктури шкіл. Необхідно і нам активніше включатися в цей процес», — порекомендував він керівнику департаменту освіти та науки.
Пізніше, після закінчення наради, О. Харченко розповіла кореспонденту «ДУ», що корені проблеми в тому, що з населенням у районах практично не проводять роз’яснювальної роботи, не переконують у перевагах опорних шкіл тощо.
«Перехід на опорні школи — це не скорочення інших шкіл, як багато хто думає. Малокомплектні школи у такому разі стають філіями опорних шкіл. Якщо в малокомплектних школах є директор, завуч та ін., то коли школа стає філією опорної школи, там буде єдиний директор. Але школа малокомплектна залишиться. Єдине, що може статися, — пониження її ступеня. Щодо проблеми в Решетилівському районі, то думаю, що мало роз’яснювальної роботи там проводять».
Тож чиновники у Решетилівці чекають «десант» з області і розмірковують над тактикою своїх подальших дій. Простору для маневру небагато: опорні школи таки доведеться створювати, бо нізащо утримувати всі школи і дитячі садки в районі.
Але як подолати опір незговірливих депутатів«феодалів», за якими стоять їхні виборці, що теж не в захваті від хабів? В облдержадміністрації, схоже, теж розуміють, що «решетилівський вузол», який стоїть, наче останній бастіон, слід якомога швидше розв’язати. Інакше хаби можуть не поповнити словникового запасу полтавців і в інших районах.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».