Освіта
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Квiтень 24, 2017

Шановні читачі! Ви тримаєте в руках 24151-й випуск газети «Демократична Україна», що веде свій родовід від червня 1918 року. На жаль, змушені повідомити про призупинення виходу газети із січня 2017 року через брак коштів. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми подолаємо негаразди і незабаром випуск газети буде відновлено. 

Редакційна колегія

П'ятниця, 18 Листопад 2016 13:59

У Харкові найбільше в Україні навчається іноземних студентів

Rate this item
(0 votes)

— А конкретніше — кожен третій іноземець, котрий вибрав Україну для здобуття вищої освіти, вчиться в столиці Слобожанщини, — так вважає директор департаменту науки і освіти Харківської облдержадміністрації Анатолій Бабічев.
Такий кількісний ривок фактично зроблено за останні роки. Успіху досягли переважно завдяки зростанню географії країн і континентів, які прагнуть опанувати вищу освіту в Україні і зокрема у Харкові.
Це — переважно європейські держави, азійські, африканські, американські. Поки що повністю не освоїли Австралію, але наполегливо шукаємо шляхи і методи, аби й звідти прибували до нас за освітою і наукою молоді люди. Великою популярністю в іноземної молоді користуються насамперед такі вузи — каразінський, медичний, фармацевтичний, економічний.
— Кілька років тому у Харкові відбувся перший в Україні форум, в якому взяли участь 234 випускники слобожанських вузів різних років з 48 країн світу.

Спілкуючись із ними, ще раз переконалися, що якість нашої освіти і науки на високому рівні, студенти, що її освоїли, реалізувались, стали фахівцями високого ґатунку, авторитетними і шанованими людьми.
Це — насамперед Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кенія в Україні С. Мачаге. Він, до речі, приїхав до Харкова зі своєю помічницею-дружиною українкою. До слова, такі випадки непоодинокі, коли під час навчання іноземці одружуються з нашими краянками і живуть разом дружно і щасливо.
У виступах на форумі, під час ділових зустрічей, круглих столів ішла зацікавлена розмова про перспективи подальшого освітнього, наукового та іншого взаємовигідного співробітництва.
Наші вузи готові й надалі ще у більших масштабах, як дотепер, продовжувати важливу навчально-освітню роботу з іноземцями. Так, представник Гани зауважив, що у його країні катастрофічно не вистачає лікарів, тому вже нині більше десяти майбутніх ескулапів здобувають професію у Харківському медичному вузі, а найближчим часом (а може, і вже) до них приєднається ще кілька його земляків. Вуз зі свого боку вже сьогодні готує для всіх охочих не тільки кваліфікованих терапевтів, невропатологів, стоматологів, а й інших потрібних ринку фахівців.
І каразінський університет не відстає у цьому плані, освоює дефіцитні професії екологів, менеджментів зовнішньої економічної діяльності, котрі котируються на світових ринках.
Важливою була й пропозиція керівника одного департаменту Лівану, котрий запропонував Харкову і Україні всіляку допомогу і підтримку у спільній розробці й експлуатації природного газу і нафти у Шебелинці.
— Значний досвід підготовки фахівців із-за кордону налагоджено у Харківському фармацевтичному університеті. Якщо у 1992 р. тут навчання велося за однією спеціальністю, то нині заліцензовано 15. Тому 1500 молодих людей із зарубіжжя освоюють новітню фармацію.
Двосторонні договори й контакти харківських фармацевтів налагоджено з багатьма навчальними закладами Європи, Азії, Африки і Америки. Диплом фармацевтичного університету визнано в усьому світі. Студенти, які пройшли школу у НфаУ, становлять потужну конкуренцію випускникам аналогічних вишів Німеччини, Франції та США.
— Анатолію Валерійовичу, розкажіть, що робиться і буде робитись, аби ще вище підняти планку слобожанської вищої школи для зарубіжних посланців?
— Нині вже визначено процедуру нострифікації дипломів про вищу освіту в Україні, ведуться перемовини про спрощений візовий режим в Україну. Далеко не кожен іноземець має змогу під час навчання відвідувати батьківщину, тому вони висувають на перший план упорядковане житло з усіма вигодами, можливість культурно і змістовно відпочивати.
Усе, що можливо, у Харкові робиться — споруджено чудовий культурно-просвітницький центр в Юридичній академії, завершуються роботи зі зведення сучасного палацу культури студентів в Університеті народного господарства.
Думки А. Бабічева доповнюють, висловлюють свої міркування, судження ректор Національного фармацевтичного університету Валентин Черних, проректор Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця Володимир Єрмаченко, декан Харківського національного сільськогосподарського технічного університету Олександр Науменко і студент Ферас Мукаед.
Валентин Черних: «В Європі за плату менше 7 тис. доларів США на навчання не беруть. Ми приймаємо на навчання і за 1,5–2 тис. доларів. Якби в Харкові був сучасний міжнародний аеропорт, достатня кількість гарних гуртожитків з усіма вигодами для комфортного життя, ми мали б ще чимало плюсів. Сьогодні до Харкова з Америки, Африки, Австралії, інших далеких континентів складно і важко дістатися. Новітній аеропорт — це не тільки швидкий і зручний транспортний зв’язок, а й інвестиції, іноземці привезли б до нас гроші. Таким способом успішно користується весь світ».
Володимир Єрмаченко: «У 2000 році у світі навчалося 2 мільйони мобільних студентів, що виїжджали вчитися в інші країни, у 2015 році таких уже було 4 мільйони.
США освоїли 20% світового ринку освітніх послуг і заробляють на їх експорті 25 мільярдів доларів, а якщо врахувати і ті гроші, котрі іноземні студенти витрачають як користувачі різних товарів і послуг, то виходить кругленька сума — майже 100 млрд доларів. У 2014–2015 роках у США навчався 1 млн іноземних студентів.
У нашого сусіда Польщі у 2013–2014 рр. навчалось 36 тисяч іноземців, у наступному році їх кількість зросла до 46 тис. Згідно зі стратегією розвитку Польщі до 2020 р. у них очікується близько 100 тис. іноземних студентів.
Зростає кількість мобільних студентів і в Україні. У 2010 р. таких було 40 тис. У 2014 році, незважаючи на розпал бойових дій на Донбасі та інших країнах, таких було вже 62 тис. З них 47 тис. проходять повний курс стаціонарного навчання.
Поряд із цим українські студенти все частіше виїжджають учитися у зарубіжні вузи. Це означає, що з країни, яка експортує навчальні послуги, ми рухаємось у зворотний бік, країну, котра ці послуги імпортує за рахунок від’їзду нашої молоді на навчання «за бугор».
І в цьому році, за попередніми прогнозами, у нас вийде 20%-ве зростання імпорту навчальних послуг. Харків тримає 30% ринку навчальних послуг для іноземців. У наших вузах навчається близько 21 тис. юнаків і дівчат із-за рубежу. Враховуючи, що в Україні більше 20 областей, це — велика цифра і місто з повним правом можна назвати лідером за цим показником.
Це не тільки обличчя міста, а й інвестиції. Згідно з рейтингом у першій п’ятірці по Україні 3 харківських університети — каразінський — 4528 студентів, медичний — 3500, далі фармацевтичний і наш економічний».
Олександр Науменко: «У нас чимало навчається молоді з Туркменистану, Гвінеї, Сенегалу, Нігерії, В’єтнаму, останнім часом (гарний знак) і китайці повернулись. Плату за навчання беремо помірну: на підготовчому відділенні — 1 тис. доларів США на рік, інженерні спеціальності обходяться трохи дорожче. Тому складається більш-менш сприятлива ситуація — до Харкова їдуть і щоразу більше.
Якість навчання ні в чому не поступається європейській, а плата набагато менша, ніж зарубіжна. Що на мій погляд варто робити, аби на Слобожанщину якомога більше прибувало студентів на навчання? Там, де нас не знають, слід регулярно організовувати консультаційні пункти, підготовчі курси для майбутніх абітурієнтів, випускати більше яскравої рекламної продукції, частіше виступати у пресі і на телебаченні».
Ферас Мукаед: «Іногороднім студентам не просто живеться і навчається в чужому місті — інші умови, різниця клімату, менталітету, звичок, релігії. У Харкові навчання значно дешевше, ніж у Києві, а тим більше в Європі. Перший рік я вивчав російську мову, на першому-другому курсах практично всі викладачі (через мовну проблему) ставляться до нас лояльно, далі жодних поблажок».
У Харкові, де мешкає чимала в’єтнамська діаспора, з офіційним візитом побувала делегація буддійських монахів центрального духовенства країни. Неспроста вона побувала. Побратимом Харківщини є в’єтнамська провінція Кхань Хао, з якою налагоджено стабільні як економічні, так і освітянські, наукові, культурні та інші відносини.
Радо вітали офіційне визнання буддійське товариство в Україні, передовсім в’єтнамські студенти, котрі навчаються у Харкові. Веду до того, що такі чи подібні релігійні товариства, громади бажано мати в Харкові й інших релігійних братств Африки, Америки, Азії, інших континентів, аби студенти мали можливість, перебуваючи далеко від своєї батьківщини, не розлучатись зі своїми земними і неземними цінностями, традиціями, звичаями.
Віталій СТЕГНІЙ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».