Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 15, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 23 Листопад 2018 16:53

Один пояс, один шлях

Rate this item
(0 votes)

За­вдя­ки успіш­ній ре­алі­за­ції по­лі­ти­ки ре­форм і від­кри­то­сті Ки­тай став дру­гою еко­но­мі­кою сві­ту, лі­де­ром тор­гів­лі й ви­роб­ниц­тва, важ­ли­вим грав­цем на між­на­род­ній аре­ні. Остан­ні со­рок ро­ків еко­но­мі­ка Під­не­бес­ної збе­рі­гає се­ред­ній темп зрос­тан­ня у 10%, що є без­пре­це­дент­ним у сві­ті.

За цей час ВВП на душу тамтешнього населення зріс майже у 24 рази, а валютні резерви цієї країни перевищили 3,6 трлн дол. За своїми масштабами й результатами китайські реформи перевершили план Маршалла для післявоєнної Європи.

Китай — одна з рідкісних країн, які, не відчуваючи турбулентності, успішно втілювали економічні й соціальні перетворення. У результаті розвитку в цій країні не тільки збільшилася кількість багатих людей, а й скоротилася чисельність бідних — аж на 790 млн.
Від початку реформ Китай залучив понад 1,7 трлн дол. іноземних інвестицій, а сума його прямих інвестицій за кордон перевищила 1,2 трлн дол. Із моменту вибуху міжнародної фінансової кризи внесок китайського економічного зростання у світове економічне зростання сягнув майже 30%.
А починалося китайське економічне диво наприкінці 1970-х, коли минуло лише десять років після завершення «культурної революції». Абсолютно все перебувало у катастрофічному стані: народ — неписьменний, зубожілий, тодішній ВВП — менший за частину нашого ВВП.
Єдиними перевагами країни на той час були населення й територія. Через це тодішні керівники Китаю прийняли рішення про створення особливих відкритих економічних зон, де іноземні капітали та підприємства отримували суттєві переваги, зокрема звільнялися від податків.
Це спонукало їх до інвестицій у китайську економіку або до створення спільних підприємств. Упродовж тривалого часу Китай обмінював дешеву робочу силу, землю, мінеральні й інші ресурси на співробітництво з іноземним капіталом.
Хоча натомість китайці отримували застарілі зарубіжні технології й невеличку частину прибутку, але продовжували співпрацю. І постійно старалися вчитися.
Освоювали передовий закордонний досвід управління, усталені структури західних організацій, іноземні дослідження й розробки нової продукції, розвиток ринку та інші корисні здобутки і при цьому поєднували їх із реаліями свого ринку.
Таким чином китайці змогли поступово накопичити знання й побудувати власну виробничу систему й технічні потужності. Саме це і стало початком економічного піднесення та розвитку Китаю. Піднебесна і сьогодні продовжує співробітництво заради покращення власних потужностей.
Нині Китай утілює стратегію інноваційного розвитку, просуває масове підприємництво та інноваційну діяльність, зміцнюючи для цього нормативно-законодавче підґрунтя. Результати перевершують усі очікування.
Не лише компанії й науково-дослідні центри стимулюють підприємництво та інновації, все більше людей долучаються до цих процесів, аби максимально ефективно використати свої можливості.
За три роки кількість нових суб’єктів ринку перевищила 40 тис., серед них — 18 тис. нових підприємств. А рівень ділової активності досяг 70%. Стимулює китайське підприємництво та інновації кооперація.
Китай — це не просто країна, яка за 30 років майже в 30 разів збільшила свій ВВП, нині він є лідером у виробництві електромобілів (не «Тесла», а саме Китай).
Він лідирує у будівництві швидкісних залізничних магістралей, створенні складної інфраструктури. Тож нашій країні є чому повчитись у Піднебесної.

Парт­нер­ство
Як зазначалося на ІІІ Українському форумі Шовкового шляху, який нещодавно пройшов у Києві, українсько-китайське партнерство розвивається стабільно по висхідній.
Після зустрічі Президента України Петра Порошенка і голови КНР Сі Цзіньпіна у січні 2017-го на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі активізувалася двостороння політична й економічна співпраця.
Важливою віхою в оновлених відносинах стало проведення у Києві торішнього грудня під головуванням першого віце-прем’єр міністра, міністра економіки і торгівлі Степана Кубіва та віце-прем’єра КНР Ма Кая третього засідання Комісії співробітництва між урядами України й КНР.
Засідання цієї міжурядової Комісії засвідчило, що сторони мають добрі перспективи співпраці у розвитку базової інфраструктури, промисловості, торгівлі, сільського господарства, енергетики і особливо — у наукомістких галузях, таких як авіабудування і спільне дослідження космосу.
Всі ці напрямки співробітництва були включені до плану дій України і КНР із реалізації ініціативи побудови економічного поясу «Великий Шовковий шлях» та морського «Шовкового шляху».
З особливою увагою зустріли в Україні слова голови КНР Сі Цзіньпіна у привітанні Президенту України Петру Порошенку з нагоди Дня незалежності України у серпні цього року.
«Я готовий разом із Вами докладати зусилля для поглиблення співпраці в рамках спільної побудови ініціативи «Один пояс, один шлях», що дозволить китайсько-українським відносинам стратегічного партнерства досягти нового, більш високого рівня на благо наших держав і наших народів».
Нині Китай твердо виступає за подальший розвиток економічної глобалізації й захисту вільної торгівлі, бере активну участь в удосконаленні глобального управління, докладає зусилля для будівництва глобальної економіки нового типу.
Україні дуже корисно скористатися китайським досвідом розбудови економіки. Глобалізацію винайшов не Китай, але саме він скористався всіма перевагами цього тренду на користь свого народу. Особливі економічні зони — теж не китайський винахід, але саме в КНР вони стали двигуном економічних реформ.
Китай розглядає нашу країну як стратегічного партнера у понад 70 проектах. Є надія, що наступного року їх буде набагато більше, особливо у космічній сфері, інфраструктурі, логістиці, аграрній галузі, регіональних ініціативах.
Піднебесна особливо зацікавлена в інфраструктурних проектах, які б об’єднували порти Північної і Південної Європи. Китай розглядає Україну як ворота в Європу. Для нашої держави це важливо, і вона готова співпрацювати з КНР у цьому напрямку.
Китай уже інвестував чималі кошти в європейську економіку. Україні це цікаво, адже частина тих проектів пов’язана з будівництвом транзитних шляхів, яким потрібні українські «ворота».
Обидві країни активно трансформуються, вивчають міжнародний досвід і регулятивні норми державно-приватного партнерства. Верховна Рада за чотири роки ухвалила чимало законів, які сприятимуть входженню китайських інвестицій в Україну.
Надзвичайною подією світового значення стала Китайська міжнародна виставка імпортних товарів, яка проходила на початку листопада у Шанхаї. Це — перший ярмарок у Піднебесній, на якому були представлені імпортні товари з усього світу.
Завдяки цій виставці влада КНР планує наповнити внутрішній ринок якісними товарами і послугами з усіх країн світу, зміцнити співпрацю між іноземним і китайським бізнесом, долучити ще більше держав до ініціативи «Один пояс, один шлях».
У цій виставці взяли участь більше 30 наших компаній, які представили потенціал України — харчову і важку промисловість, машино- і літакобудування, альтернативну енергетику, сектор інформаційних технологій і банківських послуг.
На нашому виставковому стенді демонструвались інтерактивні столи, пристрої для онлайн-моніторингу виробничих процесів, цікаві інноваційні розробки.
Зе­ле­на енер­ге­ти­ка
Виставка відкрила нові можливості для розвитку експорту вітчизняної продукції на китайський ринок, для співпраці у багатьох сферах. У Шанхаї були презентовані інвестиційні можливості української зеленої енергетики. Китайські компанії вже активно реалізують зелені проекти у нас, здебільшого сонячної та вітрової енергетики.
До 2020 року в нашій державі має вироблятися 11% електроенергії з відновлювальних джерел. Для цього треба збільшити потужність таких джерел у 2,5 раза.
Китай є найбільшим споживачем електроенергії, забирає 23% світового попиту. Водночас і найбільше інвестує у відновлювальні джерела енергії: торік вклав 133 млрд дол. у розвиток зеленої енергетики. До 2020 року планує інвестувати у цю сферу ще 360 млрд дол.
Цьогоріч Україна і Китай підписали контракт на будівництво Нікопольської сонячної електростанції, потужність якої сягатиме 200 мегават, а сума інвестицій — 230 млн євро. Станція складатиметься з 750 тис. панелей і розміром буде як 560 футбольних полів.
Вона розташована на землях, непридатних для сільського господарства. Завдяки сонячній електростанції ця територія знову почне приносити користь суспільству. Адже створюватимуться нові робочі місця, замовлятиметься обладнання й послуги у вітчизняних виробників (за попередніми підрахунками, на понад 30 млн євро).
До того ж значно зменшаться викиди в атмосферу шкідливого вуглекислого газу й збільшаться податкові відрахування до місцевого бюджету. На станції в основному працюватиме устаткування, виготовлене китайськими компаніями, що входять до рейтингу кращих виробників.
Перші сонячні панелі були встановлені у жовтні, а на початку наступного року будівництво цієї станції завершиться. Відтак вона стане найбільшою сонячною електростанцією в Україні й увійде у трійку найбільших в Європі.
Українська делегація у Шанхаї успішно скористалася можливістю продемонструвати транзитний потенціал України для включення наших портів до маршруту Нового Шовкового шляху. До того ж було запропоновано почати спільні консультації щодо передумов створення зони вільної торгівлі між Україною і Китаєм.
ЗВТ у першу чергу означатиме додаткові вигоди для вітчизняної промисловості: товарообіг між країнами може зрости до 20 млрд дол. на рік.
Но­ві орі­єн­ти­ри
Нині багато держав почали активно запроваджувати політику протекціонізму для своїх економік. Це згубно впливає на світову економіку, призводить до торговельних війн.
Китайська влада виступає проти протекціонізму. Вона підтримує економічну глобалізацію і лібералізацію торгівлі, вітає ініціативи, спрямовані на зміцнення торгово-економічної співпраці між країнами всього світу, на заохочення розвитку відкритої економіки.
П’ять років тому Китай ініціював проект «Один пояс, один шлях» — відродження Великого Шовкового шляху, який став ключовим елементом китайської зовнішньої політики.
Його мета — створити новий глобальний порядок за китайськими правилами та очолити глобалізацію. Вже більше 100 країн та міжнародних організацій підтримали цю ініціативу, понад сорок держав і міжнародних організацій підписали з Китаєм угоди про співпрацю.
Коло друзів ініціативи «Один пояс, один шлях» активно зростає. Китайські підприємства вже інвестували понад 60 млрд дол. у інфраструктуру країн — учасниць Нового Шовкового шляху. Розпочалася реалізація низки великих проектів, це стало поштовхом для розвитку економік країн-учасниць і створення великої кількості робочих місць.
До цієї важливої ініціативи стратегічного партнера прагне активно долучитися й Україна: під час ІІІ Українського форуму Шовкового шляху було підписано кілька важливих меморандумів.
Зокрема, меморандум про співробітництво між Українським банком реконструкції та розвитку й українською асоціацією Шовкового шляху Silk Link про створення спільної платформи електронної комерції задля збільшення обсягів експорту українських товарів до Китаю.
А також меморандум між Silk Link та Tus Sunergy Company Limited щодо будівництва сміттєпереробного заводу в Україні і меморандум про співробітництво між Альянсом міст Шовкового шляху та Мелітопольською міською радою.
У рамках форуму пройшла виставка інноваційних технологій України та Китаю, на якій були представлені нові розробки авіакосмічної галузі, технології smart-агро, доповненої реальності, розумного міста, розумного будинку, енергоефективності, інтелектуальних систем, новинки робототехніки.

Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».