Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Листопад 14, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 05 Жовтень 2018 10:26

Тенденції розвитку торгівлі

Rate this item
(0 votes)

Динаміка, зміст, масштаби міжнародної економічної взаємодії сьогодні визначаються глобальними тенденціями світового розвитку, які відображають глибинні трансформації майже в усіх сферах життя суспільства, зазначають експерти.

Швидкість змін постійно зростає: інформаційно-комунікаційні технології дозволяють збирати, обробляти, передавати величезні масиви інформації.
З’являються нові товари і послуги, технології виробництва й способи постачання товарів і послуг, трансформуються бізнес-моделі й способи виходу на нові ринки. Водночас виникають нові виклики й загрози, які вимагають адекватного реагування.

Технологічні новації все більше впливають на ринок праці, процес роботизації виробництва призводить до зменшення попиту на робочу силу. Технологічні зміни висувають нові вимоги до кваліфікації робітників і менеджменту, а відтак — і до системи освіти, організації наукових досліджень.
Зростає взаємозалежність між фірмами, країнами, ринками, географічними регіонами. Система таких взаємозв’язків постійно розвивається й трансформується.
Нині динаміка й структура міжнародної торгівлі стають кількісним і якісним відображенням процесу взаємозалежності та однією з форм її реалізації. Зростання такої взаємозалежності прискорює процес передачі економічних шоків через канали міжнародної торгівлі, підкреслюють експерти.
Відбувається «ребалансування» світової економіки. Зростає роль країн, що розвиваються, та тих, де ринкова економіка лише формується. Збільшується питома вага цих держав у світовому ВВП і їхній вплив на світову економічну динаміку.
Цей сегмент світового господарства неоднорідний, але в ньому швидко формуються групи лідерів глобального й регіонального рівня.
Глобалізація суттєво змінює середовище, в якому оперує бізнес. Лібералізується транскордонне переміщення товарів і послуг, капіталів і робочої сили, зростає інтенсивність конкуренції на глобальному, регіональних, національних ринках.
Триває процес інтенсивного, динамічного розвитку міжнародної системи регулювання світогосподарських зв’язків, елементами якої є міжнародні економічні організації, міжнародні угоди й консультації.
Серед функцій такої системи — усунення бар’єрів, які гальмують розвиток міжнародної економічної взаємодії на різних рівнях; забезпечення передбачуваності й прозорості регуляторних змін; спільний пошук адекватних відповідей регуляторними засобами на сучасні виклики.
Зростає значення охорони здоров’я в економіці — між економічним зростанням та здоров’ям нації існує двосторонній зв’язок. Економічний розвиток створює нові можливості для охорони здоров’я, здорові ж люди за інших рівних умов працюють ефективніше.

Експорт

За даними Світового банку, світовий обсяг експорту товарів і послуг сягає майже 24 трлн дол. Причому зростає рівень відкритості національних економік, частка експорту у ВВП збільшилася до 30,3%.
За останні десять років експорт послуг зріс на 88,9%, товарів — на 81,8%, тоді як темпи приросту світового промвиробництва та номінального ВВП за цей же період становили 67,7% та 65,6%. Це свідчить про важливість міжнародної торгівлі як чинника економічного зростання.
Водночас, зауважують експерти, чутливість світового експорту до шоків є вищою, аніж для економіки в цілому. Приміром, світовий експорт товарів і послуг скоротився на 20% у кризовому 2009-му, тоді як падіння номінального ВВП становило лише 5,2%. Світовий експорт послуг виявився менш чутливим до глобальної кризи 2008–2009 років.
Після 2011 року у світі виникла тенденція сповільнення експорту товарів і послуг порівняно зі стрімким розвитком на початку 2000-х. Це може ускладнити розвиток українського експорту, кажуть експерти.
Аналітики виділяють кілька якісних змін у міжнародній торгівлі. Зростає кількість регіональних торговельних угод, суттєво змінюється їхній зміст. Крім упровадження режиму вільної торгівлі товарами, такі угоди, хоча й різною мірою, передбачають вільну торгівлю послугами, лібералізацію руху капіталу (інвестицій), відкриття ринків держзакупівель, співпрацю у захисті конкуренції й прав інтелектуальної власності, створення ефективних механізмів урегулювання суперечок, забезпечення прозорості економічної політики й спрощення правил і процедур торгівлі.

Найбільші ЗВТ

Реалізація таких ініціатив, як Трансатлантичне торговельне й інтелектуальне партнерство (ТТІП) між США та Євросоюзом і Транстихоокеанське партнерство, матиме глобальні наслідки, констатують експерти.
Йдеться про створення двох найбільших в історії зон вільної торгівлі за участі найбільших економік світу та наймасштабніші спроби спростити правила та процедури економічної взаємодії. ТТІП охоплюватиме половину світового ВВП, торговельний обсяг сягатиме майже 1 трлн дол., створить спільний споживчий ринок для 820 млн людей.
Основна мета ТТІП — зняти торговельні бар’єри й полегшити купівлю й продаж товарів і послуг. Угода передбачає зниження і без того низьких тарифів у торгівлі США та економічної системи країн — членів ЄС, які перевищують за обсягом економіку США.
Мається на увазі удосконалення й зміцнення багатьох глобальних правил, стандартів, які поширюються на великий асортимент товарів і послуг. Майбутні домовленості передбачають лібералізацію торговельної й інвестиційної діяльності між США та ЄС, зменшення чи скасування імпортних мит у взаємній торгівлі товарами, лібералізацію режимів торгівлі послугами та руху капіталів, відкриття доступу компаній ЄС до ринку держзакупівль США та домовленості щодо правил визначення походження товарів, на які розповсюджується цей торговельний режим.
Сторони хочуть домовитися про розширення доступу до ринків за допомогою зниження митних тарифів, усунення ринкових бар’єрів у сфері послуг, лібералізацію і захист інвестицій.
А також про усунення нетарифних бар’єрів та уніфікацію норм регулювання продуктів і послуг (санітарні й фітосанітарні норми, технічні стандарти, спільна розробка майбутніх норм регулювання).
У планах — удосконалення дотримання прав інтелектуальної власності, безпеки праці й довкілля, заходів протидії новітнім формам неконкурентної поведінки корпорацій та держполітики (субсидії та інші привілеї для держкомпаній, експортні обмеження на сировинні матеріали, вимоги до локалізації виробництва товарів і послуг).
Очікується, що за успішної реалізації цього масштабного проекту сукупний ВВП партнерів зростатиме щорічно на 210 млрд дол.
Каталізатором об’єднання стала економічна криза 2008 року. Президент США Барак Обама на початку 2011-го ініціював консультації щодо зменшення торговельних бар’єрів між США та ЄС.
Була створена американо-європейська робоча група високого рівня. Вона напрацювала кістяк майбутньої угоди. 13 лютого 2013 року президент США Барак Обама, президент Європейської ради Герман Ван Ромпей і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу виголосили спільну заяву про початок переговорів щодо ТТІП.
Європарламент підтримав проект трансатлантичної зони вільної торгівлі. Мандат на ведення переговорів був переданий Єврокомісії, а національні уряди — практично усунені від цього процесу.
Саміт Євросоюзу 18 грудня 2014 року вирішив, що переговори повинні завершитися до кінця 2015 року, але вони зайшли у глухий кут. Після приходу до влади у США адміністрації президента Дональда Трампа шанси на укладення угоди істотно зменшилися.

Переваги й недоліки

Прихильники ідеї створення ТТІП запевняють, що скасування певних тарифів та уніфікація нормативно-правової бази може принести значні переваги для Євросоюзу та США. Угода може приносити щороку європейській економіці 119 млрд євро та 95 млрд євро — Сполученим Штатам Америки.
Світова економіка може щороку зростати на 0,6%. Купівельна спроможність середньостатистичного європейського домогосподарства завдяки нижчим цінам на товари і послуги може додати за рік 545 євро.
За оцінками Торгової палати США, скасування трансатлантичних тарифів за п’ять років призведе до зростання обороту між США та Євросоюзом на 120 млрд дол. Можливе скасування податків на торгівлю певними товарами здатне дати приріст річного ВВП США на 1,5%.
Поки США та ЄС не можуть дійти згоди щодо генетично модифікованих продуктів: законодавство Євросоюзу у цій сфері є одним із найсуворіших у світі. Натомість США є найбільшим комерційним виробником генетично модифікованих культур.
Є також занепокоєння, що американські виробники зможуть продавати на європейському ринку продукти харчування, які виробляються за іншими (нижчими) стандартами.
На думку противників угоди, виграють від угоди не споживачі, а транснаціональні корпорації, оскільки знижуватимуть стандарти якості й безпеки продукції.
Крім того, на переконання критиків, положення угоди можуть призвести до підвищення цін та зниження рівня обслуговування у сфері медицини й освіти.
Також в угоді передбачено надання права компаніям подавати позови проти держав, якщо державна політика завдає їм збитків. Це дасть можливість транснаціональним компаніям більше впливати на політику європейських країн у вигідному для себе напрямку.
Проти підписання угоди в 2014–2015 роках у європейських містах проходили тисячні демонстрації. Критики кажуть, що у виграші буде Америка, а країни ЄС потраплять у менш вигідне становище, у них можуть навіть упасти національні ВВП.
Міська громада Севран (на північному сході від Парижа) оголосила себе територією, вільною від ТТІП. Мотивує це тим, що угода порушить порядок життя (соціальний захист, безпеку довкілля, відносини власності), усталений у Франції.

Тарифні суперечки

ЄС та США намагаються врегулювати тарифні суперечки: нещодавно Штати запровадили високі тарифи для європейського металу, ЄС ввели дзеркальні.
Влітку президент США Дональд Трамп і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер домовилися про зниження торговельної напруги і взаємні поступки у зниженні митних тарифів.
Д. Трамп зазначив, що сторони домовилися працювати над досягненням нульових мит і усуненням торговельних бар’єрів. Європейська сторона вирішила відновити імпорт американської сої й скрапленого газу.
Експерти заявляють, що намітилися спроби запобігти сповзанню до торговельної війни, сторони пішли на певні поступки. Європа навіть погодилась імпортувати не дуже потрібний їй скраплений газ.
Основною причиною торговельної війни була спроба заборонити імпорт авто з Німеччини. При цьому ФРН втрачає 400 млрд дол. чистого доходу і 8% американського ринку.
Після жорстких зустрічних вимог ЄС Трамп вирішив відступити, але залишаються мита на сталь і алюміній, їх не обнулили. США виділили 80 млрд дол. на підтримку споживачів цієї продукції. Хочуть, аби ці гроші йшли на розвиток свого виробництва, створення робочих місць. Це — відкритий протекціонізм із боку американської влади.
Аналітики зауважують, що Трамп і Юнкер уклали угоду про конструктивний підхід до торгівлі, що передбачає поступове зниження торговельних бар’єрів до нуля. Проте, наскільки поступове, поки не сказано. Діяльність Трампа нагадує принцип — зроби людям погано, потім поверни як було.
Є заява, що США і ЄС вирішили ключові торговельні протиріччя. Але є заява президента Франції Емманюеля Макрона, який не підтримує початку переговорів про нову торговельну угоду між ЄС і США, бо для цього немає умов.

Транстихоокеанське партнерство

Ініціатива щодо створення Транстихоокеанського партнерства з’явилась у 2011 році, і у 2015-му угода була укладена. Це партнерство є регіональною угодою про вільну торгівлю, членами якої є 12 країн: Австралія, Бруней, В’єтнам, Канада, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур, США, Чилі, Японія.
Крім лібералізації торгівлі товарами і послугами, предметом угоди є також зближення регуляторних механізмів, сприяння розвитку бізнесу й інтернаціоналізації малих і середніх підприємств, зокрема інвестування у виробництво інноваційних товарів і послуг.
За деякими оцінками, успішна реалізація цього проекту призведе до щорічного зростання світового добробуту на 295 млрд дол. упродовж наступних десяти років.
На початку 2014-го представники Австралії, Гонконгу, ЄС, Канади, Китаю, Коста-Ріки, Нової Зеландії, Норвегії, Південної Кореї, США, Тайваню, Швейцарії, Японії домовилися розпочати підготовку до переговорів із лібералізації торгівлі екологічно безпечними товарами.
В основу перемовин було покладено Перелік Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва і вже в липні 2014 року почалися переговори з укладення відповідної угоди. Очевидно, що її укладення вплине на стан постачальників відповідних товарів із третіх країн на ринки країн — членів угоди.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».