Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Листопад 17, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

Четвер, 08 Травень 2014 03:00

Українцям хліба вистачить

Rate this item
(0 votes)

Цьогоріч, за оцінками експертів, заснованих на оперативних даних Мінагропроду та Гідрометцентру, Україна може зібрати 57,3 млн т зернових. У цьому прогнозі не враховані посівні площі Криму. 

Навіть якби аграрії спромоглися зібрати 47 млн т збіжжя через несприятливі погодні умови чи форс-мажорні обставини, ніякої загрози нацбезпеці країни не було б, адже для потреб внутрішнього ринку необхідно 24,5 млн т зернових. Є й значні перехідні залишки. Тож українці будуть із хлібом.
Проблеми виникнуть у експортерів, яким доведеться вивезти менше зерна за кордон. Експерти очікують зниження врожайності з усіх культур через погане забезпечення господарств матеріально-технічними ресурсами.
За кілька останніх років Україна зуміла увійти до категорії країн, які займають лідируючі позиції в експорті зернових. Площі вітчизняних посівних угідь зіставні з аргентинськими. В Україні орють і засівають майже стільки ж землі, як у Франції та Німеччині, разом узятих. Аграрний сектор є справжнім драйвером вітчизняної економіки. Він формує 9% ВВП країни, дає 17,2% робочих місць і 26,9% загального обсягу експорту.


Торік АПК показав позитивне торговельне сальдо (8,8 млрд дол.). У той час як у цілому по країні був суттєвий мінус (13,6 млрд дол.) І це незважаючи на те, що врожай-2013 формувався у складних умовах — погодних та економічних. Під час початку осінньої посівної гостро відчувалися наслідки масштабної засухи на півдні країни. А в кінці березня аномальний снігопад блокував посівну, пересунувши її на критично пізні строки. Витрати на посівну зросли на 1,3 млрд грн порівняно з 2012 роком — майже до 39 млрд грн.
Експортний потенціал у 2013–2014 маркетинговому році оцінюється у 33 млн т, з яких 9 млн — пшениці, 2,4 — ячменю, 16 млн т — кукурудзи. Цей показник безпрецедентний в історії України і може вивести її на друге місце за обсягами поставок зернових після США (60 млн т). Україна вже продала за кордон 27,5 млн т зернових. З рештою тонн проблем не буде, сподіваються агротрейдери.
Профільне міністерство палиці у колеса не ставить, експортних обмежень не вводить. Як бувало раніше, коли чиновники забороняли продавати зерно за кордон, аргументуючи це загрозою внутрішньому ринку. Хоча в країні був надлишок зернових. В результаті ціни на зерно в Україні обвалились.
Експортери підраховували колосальні збитки. Вони витратили чимало коштів для того, аби вийти на ринки Близького Сходу та Північної Африки (їх завоювати досить складно), підписали контракти. А виконати їх не змогли через популістські рішення влади. Чимало суден не змогли вийти за межі України, за півтора місяця простою зернотрейдери заплатили величезні гроші. Технічних можливостей розвантажити зерно у порту не було. Довелося викидати в море сотні тисяч тонн пшениці та кукурудзи! Тоді спільними зусиллями влади та зернотрейдерів удалося зняти проблему обмеження експорту зернових. Зараз виклики інші.

Діалог влади і бізнесу
Аби Україна могла повністю реалізувати свій експортний потенціал, треба підтримати впевненість інвесторів та імпортерів нашого збіжжя, що наша держава є надійним партнером і, наскільки дозволить внутрішній ринок, виконуватиме свої зобов’язання. Тоді буде надія, що приплив їхніх грошей у наш АПК не скорочуватиметься.
Інституційні банки-партнери (ЄБРР та Світовий банк) за останні три роки дали на розвиток вітчизняного сільського господарства майже 450 млн дол. Якщо додати фінансування АПК від приватних банків, то сума наближається до 1 млрд дол.
Нині в Україні працює спеціальна міжнародна робоча група, до якої входять фахівці Мінтрансу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінагропроду, сільгосппідприємств, агротрейдерів, профільних асоціацій. Її роботу підтримує ЄБРР, у засіданнях беруть участь представники ФАО (продовольча організація ООН), надаючи важливу інформацію для ведення агробізнесу.
Робоча група займається питаннями ринку зерна, разом із профільним міністерством розробляє і приймає ефективні управлінські рішення. Її засідання відбуваються щомісяця. На одному з останніх обговорювався хід посівної. Світові ринки чекають нашого зерна і стурбовані політичною ситуацією в країні, яка може негативно вплинути на агросектор.
Україна входить до п’ятірки великих виробників — експортерів зернових, посідає третє місце з експорту кукурудзи, п’яте — з експорту пшениці. Якщо щось негативне станеться у вітчизняному агросекторі й Україна обмежить свій експорт, не зможе поставити на зовнішні ринки 30 млн т зернових, це може вплинути на світову кон’юнктуру. Світові ціни на зерно можуть різко підскочити — аж до 380 дол. за тонну пшениці.
За ними підтягнуться й ціни на м’ясо, молоко та інші харчі. Від цього особливо постраждають країни зі слабкими бюджетами, зокрема Єгипет, який купує наше зерно. Матиме збитки і Росія, яка є великим імпортером продуктів харчування. Тож північна сусідка повинна зрозуміти, що нині Україна є важливим елементом світової продовольчої безпеки.
До речі, зараз частка експорту нашого зерна до країн Південно-Східної Азії досягла 16%. Ще рік тому вона була мізерною. Цей ринок споживає 0,5 млн т української олії і готовий купувати ще багато нашої сільгосппродукції. Японці, китайці, корейці зацікавились українським ринком зернових кілька років тому після масштабної засухи у США, яка вбила половину посівів кукурудзи.
Тоді азійські імпортери залишилися без американських поставок кукурудзи й почали по-іншому будувати свою політику. Китай придбав відому у світі нідерландську агротрейдерну компанію, щоб самому купувати й продавати зерно. Має намір придбати найпотужніший агрохолдинг у Казахстані, щоб вирощувати сільгосппродукцію. Аналогічним шляхом іде Південна Корея: вона купила у США кілька агрокомпаній, які мають десятки елеваторів.

Прогнози
А от у США через погані погодні умови посіви пшениці у незадовільному стані. Це означає, що ціни на неї можуть підвищитися. Світ сподівається, що і в 2014-му Україна залишиться на лідируючих експортних позиціях і поставлятиме на міжнародні ринки своє зерно. Хоча рекордного експорту від нас не чекають. Минулої осені було засіяно 8,7 млн га озимих (6,3 млн га — пшениці, 1,8 млн — ячменю, решта — рапс).
Це на 412 тис. га менше, ніж у попередньому році. Разом з яровими засіяно 27,9 млн га (мінус 430 тис. га). Озимі непогано перезимували, їх успішно підживили, пересівати довелось усього 7% площ, це — менше середньорічних показників. Зараз озимі у хорошому стані. Під соняшником площі збільшилися на 150 тис. га, під соєю — на 280 тис., посіви кукурудзи залишились у межах попереднього року. Усього засіяно 4 млн 840 тис. га. Причому сівба ярових проходила за хорошої погоди.
Якщо погода буде сприятливою, то Україна може зібрати 57,3 млн т зернових, з них 19,2 млн т — пшениці, 6,6 млн — ячменю, 29 млн т — кукурудзи. Є надія на рекордний урожай олійних — 15 млн т (у тому числі 9,9 млн т — соняшнику, 3,1 млн — сої, 2 млн т — рапсу). Деякі аграрії вирішили, що цьогоріч не варто інвестувати у розширення виробництва, краще сфокусуватися на тому, чого вдалося досягти. Це вплинуло на структуру посівних площ. Частина хліборобів переключилась з інтенсивних культур на менш інтенсивні.
Загострилася проблема фінансування державних сільгосппрограм, пошуку грошей для поповнення обігових коштів, купівлі матеріально-технічних ресурсів. Банки не видають кредитів новим клієнтам, працюють лише зі старими. Добре, що два роки поспіль був хороший урожай, тож невеликий жирок у аграріїв є.
Переважна частина у багатих регіонах має запас міндобрив, засобів захисту рослин, свого насіння. Менше фінансів і запасів у аграріїв із бідних регіонів, зокрема Волинської та Житомирської областей. Вони економлять на обробці посівів. Тож, можливо, й врожаї отримають скромніші й не такі якісні, а значить, менше зможуть продати за кордон.
Україна — великий експортер зерна, але не унікальний, зауважують експерти. Якщо цьогоріч вона зменшить поставки на міжнародні ринки навіть наполовину (до 10 млн т кукурудзи та 5 млн т пшениці) і не буде фундаментальних причин, не пов’язаних зі спекуляцією, для скорочення експорту з інших країн, то ніяких шоків не варто очікувати. Світові ціни на зерно підвищаться на 2–4%.
Традиційні експортери пшениці — США, ЄС, Росія — зможуть збільшити її постачання на міжнародні ринки. Заповнити кукурудзяну нішу, звільнену Україною, здатні США та Бразилія. Це якщо на зменшення українського експортного потенціалу не накладуться природні катаклізми — засуха чи зливи. Якщо вони вразять світ, то ціни можуть високо стрибнути.

Схеми
Торік в Україні було 628 тис. га землі під чистими парами, цьогоріч — 1 млн 60 тис. га. Проте наскільки пари чисті — велике питання. Так, 200 тис. га у Миколаївській області були оформлені як чисті пари. Але цю чверть її посівних площ неофіційно обробляли, засівали. Потім з’являлося необліковане зерно, агропідприємства, які не платили податків, «податкові ями».
При цьому податківці ніби нічого про це не знали, починали перевіряти експортерів зерна. І коли у четвертому-п’ятому коліні постачального ланцюга знаходили «податкову яму» від нелегального аграрія, не повертали ПДВ експортерам. Нині за законом зернотрейдерам ПДВ не відшкодовують. Парламент вирішуватиме це питання восени. Українська зернова асоціація два роки тому закликала владу не скасовувати ПДВ для експортерів зерна, адже аграрії втратять 20% у ціні свого збіжжя.
Хлібороби ж вважали, що зернотрейдери наживаються на ПДВ. Коли закон ухвалювали, світові ціни на зерно були високими, й українські виробники не помітили, що експортери компенсували свої втрати зниженням закупівельних цін на 20%. За рік хлібороби втратили майже 9 млн грн. Коли торік світові ціни впали у півтора разу й рентабельність за деякими культурами наближалась до нуля, всі згадали про податок на додану вартість.
У держави немає 10 млрд грн для повернення ПДВ зернотрейдерам, тож норма невідшкодування, за наполяганнями Мінфіну, діятиме до 2016 року. Хлібороби знають, де знайти 10 млрд, упевнені, що треба наполовину скоротити профільне міністерство. Зернотрейдери переконані, аби не поверталася корупція при відшкодуванні ПДВ, цю статтю треба зробити захищеною у держбюджеті. І вони її підтримають.
Якщо ПДВ повертатимуть, як і раніше, за відкати у 40%, зернотрейдери у цих корупційних схемах не братимуть участі. Навіть у такій великій компанії, як «Каргел», сума неповерненого ПДВ сягає 1 млрд грн, бо не передбачила у своєму бюджеті грошей на хабарі чиновникам. Зернотрейдери не вірять, що у владних структурах усе докорінно змінилось і раптом з’явилися чесні чиновники, які не визнають корупційних схем.

Кримська весна
Що стосується кримських аграріїв, то вони ще до 25 березня надсилали звіти до українського Мінагропроду. Тоді було засіяно 70% площ. Зараз таких звітів уже немає. Незрозуміла ситуація з агрокомпаніями, які мають офіси у Києві, а поля та елеватори в Криму, на яких працюють десятки тисяч людей, отримують зарплату у гривнях. Раніше кримська влада говорила, що забиратиме лише українську державну власність, приватний бізнес обіцяла не чіпати. Нині в Криму більше половини власності — у приватних руках.
Торік Україна відвантажила за кордон 27,5 млн т зернових, з них 5,6% із кримських портів — Севастопольського, Керченського, Феодосійського. Туди вже ніхто не збирається везти збіжжя, адже його може забрати кримська влада. Між іншим, до Севастополя взагалі було невигідно возити зерно з більшості регіонів. Хоча менш невигідно доставляти його з Луганщини та Донеччини. Дуже мало відправляли за кордон із кримських портів олійних культур, основною була Одеська перевалка.
Потенційно Україна може відвантажувати через порти 50 млн т зерна, через кримські йшло всього 5 млн. Тому виведення їх зі сфери АПК критичних наслідків не матиме, запевняють експерти. Але є й інша точка зору. Якщо не буде урегульована ситуація з Керченською протокою, Азовське море стане для України внутрішнім озером. З азовських портів вивозили на експорт 4,9% агропродукції.
Тож де-факто з обороту випадає майже 11% потужностей. Це погано. Одна справа — везти зерно з Луганської та Донецької областей до Маріуполя та Бердянська, інша — коли його доведеться відправляти на південь. Так значно дорожче. Але тут є плюси. Перший — форс-мажор, тобто захоплення Криму, стався не в пік експортного процесу, і зараз основні обсяги експорту вже відвантажені та експортний сезон наближається до завершення.
Другий — форс-мажор дасть поштовх розвитку малих портів у Рені, Усть-Дунайську, Херсоні, Миколаєві, які можуть замінити азовські. При цьому доведеться докласти колосальних зусиль для заміни логістичної структури, але Одеський, Іллічівський, Південний порти працюватимуть на повну.
Варто сказати, що кримські зернові займали 1,27% у загальному обсязі українського виробництва зерна. І 95% кримського зерна йшло на внутрішню переробку — виготовлення борошна та круп, воно було одним із найбільших в Україні, адже влітку кількість населення в Криму збільшувалась у чотири рази.
Крим жив на самозабезпеченні, відпочивальникам вистачало булочок і круп. Нині усього цього буде в надлишку, оскільки курортний сезон завдяки російським окупантам зірвано.
До речі, аграрні господарства країни отримали кредитів на 44 млрд грн. Про це заявив міністр фінансів Олександр Шлапак під час виступу у Верховній Раді. За його словами, Нацбанк почав проводити спеціальні аукціони з виділення ресурсів для аграріїв під 10%. 23 квітня відбувся черговий аукціон. Кредити на 1,5 млрд грн видано на 180 днів.

Олена КОСЕНКО 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».