Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Квiтень 20, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Вересень 2016 14:50

Злети і падіння гривні

Rate this item
(0 votes)

До по­чат­ку серп­ня грив­ня стій­ко три­ма­ла­ся на від­міт­ці 24,8 за до­лар. Але знов ак­ти­ві­зу­вав­ся «чор­ний» ри­нок, на яко­му роз­рив між ку­пів­лею і про­да­жем ва­лю­ти іно­ді прос­то вра­жає. Тор­го­вель­ні ме­ре­жі, ін­тер­нет-ма­га­зи­ни, ту­рис­тич­ні фір­ми, аби під­стра­ху­ва­ти­ся, зно­ву по­ча­ли ви­ко­рис­то­ву­ва­ти са­мо­стій­но ви­зна­че­ні ва­лют­ні кур­си. Звіс­но, на­ба­га­то ви­щі, аніж по­каз­ни­ки, офі­цій­но за­твер­дже­ні НБУ.

Прості громадяни та експерти активно обговорюють, наскільки об’єктивними є чинники, що призвели до чергової девальвації української валюти, як довго триватиме цей процес і де його межа, які фактори впливають і ще можуть вплинути на ситуацію на валютному ринку та в банківській системі.

Експерти зазначають, що подібні ситуації на валютному ринку традиційно повторюються кожного року на початку осені: починається гра з розгойдування курсу гривні та її знецінення. На такій грі заробляють спекулянти, міняйли, деякі банки.
У цій грі, спрямованій на девальвацію національної валюти, зацікавлені вітчизняні експортери, особливо аграрії. Адже вони в кінці літа почали масово вивозити за кордон сільгосппродукцію. Спочатку зернові, потім олійні культури. Аграріям вигідно те, щоб гривня знецінювалася, бо від цього процесу вони отримають більше виручки в нацвалюті за експортоване збіжжя.
Традиційне осіннє коливання на валютному ринку залежно від ситуації може тривати місяць-півтора. Потім ситуація знову стабілізується — гривня відкотиться назад, курс повернеться в ті параметри, що були до неспокою. Торік осіннє коливання нацвалюти було меншим. Експерти пояснюють це тим, що вже був сильний ефект попереднього суттєвого знецінення нашої грошової одиниці.
На початку 2015-го курс підскочив до 37 грн за «зелений», потім опустився до 22–23 грн. У нього не було потенціалу до нового ривка — попит на інвалюту «лежав», суттєво впав експорт через події на Донбасі, значно зменшився імпорт.
Аналітики додають, що коливання на валютному ринку підсилила й ситуація з МВФ: Фонд не вніс питання видачі чергового траншу нашій країні до порядку денного серпневого засідання, хоча про це була попередня домовленість. За оптимістичним сценарієм наша держава зможе отримати позику не раніше жовтня. Такий прогноз активізує негативні очікування: люди стурбовані, чи зможуть уряд та Нацбанк забезпечити стабільний курс гривні без фінансування МВФ.

 

Фак­то­ри
Експерти нагадують, що стабільність валютного курсу залежить від торговельного балансу країни (нині він позитивний, торгівля товарами і послугами плюсова) та платіжного балансу (фінансовий рахунок теж позитивний). Уряд не просить центробанк друкувати гроші, аби покрити дефіцит бюджету.
Тобто макроекономічних факторів, які б провокували тиск на гривню, зараз немає, але уряд перебуває у непростій ситуації. Україна, виконуючи дохідну частину бюджету, суттєво відстає від планових показників, це не подобається МВФ. До того ж розрахунковий рівень інфляції, закладений у бюджет-2016, сягає 12%, він мав би принести непогані доходи державній скарбниці.
Та нині реальна інфляція в країні не перевищує 2,5%. Значно менша, ніж передбачалося, тож бюджет отримає скромні інфляційні доходи. Суттєву інфляцію наші співгромадяни відчують у жовтні, коли почнеться опалювальний сезон, освячений стрибком тарифів на газ.
Крім того, державний бюджет кволо наповнюється рентними платежами, які теж закладені в його дохідну частину. Немає грошей і від приватизації, на які так сподівалася влада, аби дотягнути рівень дефіциту бюджету до погодженого з МВФ.
Держбюджет недоотримує заплановані фінансові ресурси. Тож, як це не цинічно звучить, уряд певною мірою зацікавлений у тому, аби «розігріти» інфляцію до запланованих показників і підштовхнути до девальвації нацвалюту. Адже тоді державна скарбниця за рахунок експорту-імпорту (імпорт теж рахується в іноземній валюті) та інфляційного стрибка зможе отримати більше доходів.
Деякі аналітики вважають, що дії НБУ, спрямовані на лібералізацію валютного ринку, дали додатковий поштовх до його стабілізації — повернули до банківської системи з «чорного» ринку низку обмінних операцій. Але з лютого 2016-го наша країна чекає кредиту від МВФ та фінансової допомоги від інших держав, проте обіцяних фінансових ресурсів немає.
Така ситуація не додає оптимізму і розхитує валютний курс. Впливає на нашу країну і очікування політичних змін у США, де не за горами вибори нового президента. Провокувати девальвацію може також політична дестабілізація в нашій державі й посилення російської агресії.
Нацбанк має достатньо інструментів, аби утримати курс гривні, та чи захоче він їх використати? У березні, під час політичної кризи, регулятор не захотів підтримувати національну грошову одиницю, і курс підскочив до 27 грн за долар. Уряд прогнозує на наступний рік курс на рівні 27,2–27,4–27,5, але такого рівня, кажуть аналітики, можна швидко досягнути до кінця поточного року.

 

За­леж­ність
Ситуація на валютному ринку залежить від регулятора, переконані аналітики. Незважаючи на те що НБУ зменшив план із формування золотовалютних резервів майже на 1 млрд дол. через затримку з кредитом МВФ, аналітики радять у найближчі кілька місяців підтримати гривню, не відпускати її у вільне плавання. Згодом наша грошова одиниця зможе перерегулюватися, повернутися на прийнятні позиції.
Чимало експертів не радять українцям купувати валюту зараз і згадують початок весни 2016-го, коли курс підскочив до 27,5 грн за долар. Тоді НБУ не поспішав викидати золотовалютні резерви на зміцнення гривні. Якщо немає економічного підґрунтя, яке б провокувало девальвацію, а є емоційні сплески, вона не буде тривалою, тож не треба поспішати міняти свої гривневі активи на інвалюту, аби згодом не бути у грошовому мінусі.
Деякі аналітики вважають, що до нинішньої девальвації гривню підштовхнула політика НБУ: в останні чотири місяці центробанк підтримував долар, не давав гривні зростати, скуповував долари до золотовалютних резервів і накопичив хорошу суму.
Але коли регулятор придбавав долари, то використовував емісійний канал — друкував гривні, тож в обігу їх побільшало. Гривня — це товар, коли його стає багато, ціна на нього падає. Аналітиків дивує, що 19 серпня НБУ продовжував скуповувати нацвалюту і таким чином підтримував долар, хоча тенденції до девальвації гривні вже з’явились.
Можливо, політика Мінфіну підштовхувала до цього регулятора, адже за рахунок девальвації легше виконувати бюджет, покривати його дефіцит, бо девальвація збільшує доходи від зовнішніх операцій і покращує ситуацію з наповненням бюджету.
Аналітики радять НБУ змінити свою політику і підтримувати не долар, а гривню, продавати невеликі суми валюти, а не скуповувати її. Коли Нацбанк продає валюту, гривні в обігу стає менше, це позитивно впливає на її курс. Якщо буде політична, економічна стабільність, адекватна фінансово-монетарна політика НБУ та Мінфіну, гривня може швидко стабілізуватись.
Експерти побоюються, що уряд може загратися з курсом і вчасно не зупинити девальваційний маховик, який зараз розкручується. Це — нечесна й небезпечна політика, яка веде до відхилення валютного курсу від нормального, який розраховується за паритетом купівельної спроможності. Зараз це — вісім гривень за один долар.
Те, що реальний курс гривні суттєво відрізняється від курсу купівельної спроможності, свідчить про те, що уряд має слабкий економічний блок, до якого входить НБУ та Мінфін. Продовжувати свідому девальваційну політику аналітики не радять і допускають, що окремим чиновникам бракує знань і досвіду, тож вони використовують девальвацію гривні для покращення макроекономічної ситуації.

 

По­ра­ди
Опоненти не погоджуються з тим, що, викуповуючи валюту з ринку, НБУ друкує гривню і вона зараз тисне на валютний курс. Статистика НБУ свідчить про те, що на початку 2016-го поза банківської системи було 282,7 млрд грн, за підсумками липня — 293,7 млрд. Тобто додалося лише 3%, або 11 млрд грн. Це не та сума, яка могла б створити проблемний тиск на курс гривні.
Опоненти не радять центробанку продавати валюту зі своїх резервів задля підтримки національної грошової одиниці і згадують часи, коли у резервах було 40 млрд дол., їх бездарно використали для зміцнення гривні на рівні 8 за долар. Зараз валютні резерви не дуже великі — 13 млрд дол., центробанк має відійти від практики рятування ситуації за допомогою золотовалютних запасів.
Нинішні валютні коливання не є настільки суттєвими, аби вдаватися до драконівських заходів для утримання курсу гривні в певному коридорі. Є підстави сподіватися, що курс повернеться в стабільне русло, хоча МВФ гальмує з позикою, а приватизація застопорилась.

 

Лі­бе­ра­лі­за­ція
Фінансисти запевняють, що до девальвації гривню підштовхнули два нещодавніх ліберальних рішення НБУ: 28 липня центробанк продовжив для експортерів термін повернення валютної виручки з 90 до 120 діб. Тож експортери, які мали повернути виручку у серпні, отримали можливість відкласти цю справу до вересня.
Повного обвалу гривні не сталося, бо підприємцям треба повертати валютну виручку, аби отримати обігові кошти. До речі, великий бізнес зазвичай затягує цей процес, малий і середній намагається повернути валютну виручку майже одразу, бо у нього не вистачає гривневих ресурсів.
У результаті лібералізації від НБУ на початку серпня пропозицій долара на міжбанку поменшало. А з 3 серпня, коли НБУ скасував вимогу про обов’язкове пред’явлення паспорта при купівлі валюти на суму не більше 150 тис. грн, зірвалася ситуація на готівковому ринку.
У цьому скасуванні є певне лукавство, адже залишилася заборонна норма з купівлі валюти не більш як на 12 тис. грн на день. Правда, у банківських обмінних пунктів зник формальний інструмент контролю за виконанням цієї норми: якщо людина не пред’являє паспорта, ніхто не доведе, що сьогодні вона вже використала свій валютний ліміт.
За доларами на готівковий ринок стрункими лавами пішли «сірі» імпортери, які накопичили неабиякі гривневі заначки. В результаті гривня впала не тільки на безготівковому, а й на готівковому ринку. Розрив між готівковим і безготівковим курсом збільшився: якщо раніше він становив 20–30 коп., після обвалу нацвалюти дотягнувся до 1 грн. Такого давно не було — за два тижні гривня девальвувала на 4%.
Кілька сценаріїв майбутнього гривні проаналізували експерти на засіданні круглого стола, організованого «Фінансовим клубом». За оцінками Міжнародного фонду Блейзера, мінімальна потреба України у валюті восени, з урахуванням коштів на купівлю природного газу й боргових виплат, сягає 3 млрд дол.
Виконавчий директор Фонду Олег Устенко спрогнозував, що без відновлення фінансування МВФ та інших фінансових донорів девальвація гривні може перевищити 20%. За поганого сценарію курс здатний перевищити 30 грн за долар, тоді в кінці року інфляція сягне 20%.
Експерт сподівається, що влада розуміє наслідки такого сценарію у вигляді зростання соціальної напруги, тож імовірність реалізації песимістичного прогнозу невелика.
Головний економіст «Альфа-Банку» Олексій Блінов прогнозує лише невеликі стрибки долара восени. Його коливання навряд чи вийдуть за межі 10%. За одним із консенсус-прогнозів, курс гривні в кінці року коливатиметься в межах 26–27 грн за долар.
Експерт зазначив, що зниження курсу буде зумовлено перш за все прогнозованим дефіцитом поточного рахунку платіжного балансу у третьому кварталі на рівні 1 млрд дол. Активізувалася закупівля газу, на неї необхідно щомісяця витрачати 300 млн дол. Треба буде збільшити й закупівлю вугілля, адже його запаси на електростанціях невеликі. Крім того, є стандартні вимоги аграріїв щодо закупівлі нафтопродуктів для посівної. Це — ключові проблеми мінусу у зовнішній торгівлі.
Начальник відділу казначейських операцій банку «Форвард» Ганна Танцюра нагадує, що в кінці вересня уряд має погасити значну кількість облігацій внутрішньодержавної позики. Попереднє серпневе погашення спровокувало зниження курсу гривні на міжбанку.
Чимало учасників ринку розраховують, що найближчими місяцями курс долара відкотиться назад, бо серйозних передумов для його значного зміцнення немає.
Імпортери активізують свою діяльність, пов’язану з придбанням енергоносіїв напередодні опалювального сезону, а виручка, яку отримають експортери від збору сільгосппродукції, дасть можливість відкоригувати цей тренд. До кінця року всі компанії витрачатимуть гроші на сплату податків, завершення проектів, а населення готуватиметься до Нового року і витрачатиме свої заощадження на придбання нових товарів. Тож до кінця року валютна ситуація має вирівнятися.
Ел­ла НО­ВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».