Експерти кажуть, що нульовий показник виглядає не так уже й погано, враховуючи попереднє п’ятиквартальне падіння ВВП. Але, на жаль, динаміка основних компонентів ВВП за результатами минулого року погіршилась. Зокрема, промислове виробництво впало на 4,7% (через усе ще низький попит на сталь на світових ринках). Торгівля, яка була протягом першої половини 2012 року головним локомотивом зростання ВВП, зменшилася майже вдвічі — до 5,6%. Це свідчить про скорочення динаміки внутрішнього споживання.
При цьому інфляція залишалася низькою (в середньому за рік навіть від’ємною -0,3%) через зниження цін на продовольчі товари, зволікання з підвищенням тарифів на комунальні послуги та фіксований валютний курс. Протягом перших місяців цього року промислове виробництво продовжувало скорочуватись (-4,2%). Тоді як інфляція почала зростати лише у лютому (+1,2%) на тлі девальвації національної валюти.
Причини негараздів зрозумілі — слабкий зовнішній попит на українські товари і менше, ніж очікувалось, відновлення світової економіки. Але з цими факторами Україна нічого не може зробити. А от непроведення внутрішніх реформ призводить до того, що вітчизняна економіка залишається надзвичайно чутливою до зовнішніх факторів. І основними наслідками цих подій стало одночасне значне розширення (до критичного рівня) двох основних дефіцитів — державного бюджету і дефіциту поточного рахунка платіжного балансу.
До суттєвого дефіциту держбюджету у 2013-му додалося збільшення бюджетної заборгованості. Хоча на перший погляд цифри виконання державного кошторису не виглядають трагічними. Торік у цілому бюджетні доходи збільшились на 1,2% порівняно з позаторішніми, видатки повагомішати тільки на 1,3%, і це експерти вважають нормальним. Тож дефіцит бюджету (без урахування дефіциту НАК «Нафтогаз України») вдалося зберегти на рівні попереднього року — 4,5% ВВП.
Такого ефекту було досягнуто за рахунок суттєвого скорочення капітальних видатків наприкінці року (на 40%), що не сприяє розвитку економіки і є не дуже гарною тенденцією. Але надходження від ПДВ (основного джерела наповнення бюджету) впали на 7%. Це досить важливий індикатор, який показує динаміку доданої вартості в економіці, свідчить про складну ситуацію в ній та створює суттєві підстави для хвилювання. Інший цікавий факт — те, що впродовж усього минулого року видатки з бюджету здійснювалися набагато швидшими темпами, аніж зростали доходи.

Негатив
Проте це ще не весь негатив, оскільки починаючи з другої половини 2013 року уряд відчував суттєві труднощі із запозиченнями на зовнішньому і внутрішньому ринках. Восени всі рейтингові агентства знизили суверенний рейтинг України, тож позичати нашій країні було складно. Через відсутність доступу до зовнішніх фінансових ринків, брак ресурсів для фінансування дефіциту бюджету ліквідність уряду суттєво знизилась.
Залишки коштів уряду на єдиному казначейському рахунку скоротилися до критично низького рівня. І у грудні вони становили всього 400 млн грн. Це — найнижчий показник з 2003 року. Вважається, що для нормального функціонування країни там має бути 4 млрд грн. Як наслідок — утворилася значна бюджетна заборгованість, зросла кількість бюджетних неплатежів, у тому числі і з відшкодування ПДВ. Це особливо неприємно, адже відволікаються гроші від розвитку приватного сектора економіки.
Не варто забувати і про структурний дефіцит «Нафтогазу» (2% ВВП), що ускладнює ситуацію у бюджетній сфері. При цьому за результатами минулого року дефіцит поточного рахунка платіжного балансу зріс до рівня 9,2% ВВП — з 8,2% у 2012 році. Це — рекордний показник для України, що у поєднанні з підтримкою політики фіксованого валютного курсу і зволіканням з реформами у фінансовій сфері вилилося в те, що міжнародні резерви Нацбанку впали до критичного рівня. А саме — до рівня 2,5 місяця покриття імпорту.
Потім було отримано додаткове фінансування від Росії, і цей показник за результатами 2013 року не виглядав так драматично. Але у лютому ускладнення політичної ситуації в Україні викликало майже 30% девальвації гривні. І валютні резерви НБУ знову скоротилися до критично низького рівня — двомісячного покриття імпорту. Політична невизначеність негативно вплинула на банківську систему, українці забрали з фінустанов 12 млрд грн, тобто 2,5% депозитів.
Потенційною проблемою є також зростання частки поганих кредитів. Задля стабілізації ситуації НБУ вдався до певних адміністративних заходів. Однак вони, на думку експертів Світового банку, неефективні у довгостроковій перспективі. Коли аналітики СБ оцінювали макроекономічну ситуацію в Україні восени 2013 року, то наголошували, що вона досить складна. Тож реформи, спрямовані на її стабілізацію і усунення економічних дисбалансів, неминучі.
Питання лише в тому, коли їх проводити. Світовий банк пропонував діяти якомога скоріше. Попередня українська влада до порад не прислухалась. Тому в лютому відбулася некерована макроекономічна корекція. Тобто перехід до політики плаваючого валютного курсу у не найкращий момент для України, коли втрачені важелі впливу на ситуацію.
Усе це може мати серйозні негативні соціальні наслідки. Нині населення України прискіпливо стежить за валютним курсом. На погляд експертів, українці повинні реагувати на нього лише через інфляцію, адже їхні доходи і витрати номіновані в національній валюті. Тож турбувати наших співгромадян мусить саме інфляція, яка за рахунок підвищення тарифів на газ та переходу до політики плаваючого курсу може цьогоріч сягнути 15%.

Першочергові завдання
Експерти Світового банку вважають, що тепер першочерговим завданням нової влади є якнайшвидша стабілізація макроекономічної ситуації в країні. Необхідно вжити термінових заходів для зменшення економічних дисбалансів. Запровадити жорстку фіскальну політику, перейти до режиму вільного курсоутворення, бажано на базі програми співпраці з МВФ. Потрібно усунути квазіфіскальний дефіцит за рахунок підвищення тарифів на газ та опалення для населення. При цьому запровадити адресну соціальну підтримку бідних людей.
Утім, такі заходи спричинять зменшення купівельної спроможності громадян та обмежать можливості уряду до збільшення капітальних витрат у поточному році. І значно скоротять потенціал економічного зростання. Тож цьогоріч експерти СБ очікують падіння внутрішнього споживання і капітальних інвестицій. Після кількох років досить високого зростання внутрішнього споживання погіршення його динаміки у 2014 році може бути досить суттєвим — понад 8%.
Тоді як зменшення капітальних інвестицій має бути не таким значним через досить низьку базу порівняння. Хоча додаткових грошей для фінансування капітальних проектів не буде. Через складну політичну ситуацію розраховувати на відновлення інвестиційної активності завдяки зовнішнім джерелам не варто, наголошують експерти. Перехід до вільного курсоутворення має допомогти зменшити дефіцит поточного рахунка.
Однак це відбуватиметься в основному через скорочення імпорту. А от зростання експорту буде обмежене через низькі показники економічного зростання основних торговельних партнерів та стриманий попит на українські товари. Відновлення співпраці з МВФ та іншими міжнародними партнерами повинне сприяти поліпшенню інвестиційних настроїв щодо України та зниженню вартості зовнішніх запозичень. Це, у свою чергу, допоможе стабілізувати міжнародні резерви НБУ на рівні двох місяців покриття імпорту.
Якщо всі необхідні заходи з макроекономічної стабілізації будуть швидко вжиті і узгоджені зі структурними реформами, потрібними для відновлення економічного зростання, експерти Світового банку очікують, що ВВП у 2015 році може зрости на 3%. Це зростання слід підсилити розвитком ділової активності та приватного сектора, поліпшенням інвестиційного клімату. Інфляція, яка цьогоріч залишатиметься високою через підвищення тарифів та девальвацію гривні, буде поступово знижуватись у середньостроковому періоді.

Ризики
А скорочення дефіциту бюджету допоможе стабілізувати відношення зовнішнього боргу до ВВП. Макроекономічна стабілізація має допомогти з розв’язанням проблем у банківській системі і відновленням її нормального функціонування задля того, аби підприємства мали змогу отримати доступні фінансові ресурси. Але, незважаючи на досить оптимістичні прогнози на 2015 рік, ризики залишаються досить значними.
Традиційні ризики, про які експерти СБ говорили впродовж останніх двох років, — повільні темпи економічного відновлення основних торговельних партнерів, що може негативно впливати на динаміку нашого експорту. Та значні обсяги зовнішнього боргу (до кінця року треба віддати близько 7 млрд позичених доларів), що можуть тиснути на міжнародні резерви у випадку будь-яких ускладнень із зовнішнім фінансуванням. На жаль, до них додалися фактори, пов’язані з політичною напругою, які можуть вплинути на подальший макроекономічний розвиток України та її інвестиційний клімат.
Якщо Росія знову почне обмежувати український експорт чи блокувати постачання газу, це призведе до негативних наслідків. Тоді цьогоріч експорт не зростатиме взагалі, а дефіцит поточного рахунка платіжного балансу залишиться на рівні 8% ВВП. Це також спричинить подальше падіння промислового виробництва, а ВВП цьогоріч скоротиться ще суттєвіше, ніж за базовим сценарієм. Його падіння може сягнути 5%.
Оскільки програма необхідних реформ є дуже широкою, під питанням залишається здатність уряду впровадити всі необхідні перетворення швидко та правильно. Нещодавні події показали, що українське суспільство вимагає прозорого урядування, легкого доступу до державних послуг без корупції, а також якісних робочих місць та підвищення стандартів життя за зразком сусіднього Євросоюзу.
На тлі високих суспільних очікувань новий уряд України уже зіткнувся з надзвичайно важким завданням впровадження макроекономічних реформ. Коло завдань для уряду дуже широке, а їхнє вирішення вимагатиме значних зусиль та політичної волі. Брак прозорості та корупція у державному секторі призвели до неефективного використання державних ресурсів та погіршення якості державних послуг.
Аби закласти підвалини сталого економічного зростання, уряд зобов’язаний діяти у багатьох напрямах одночасно. Без фіскальної дисципліни відновити економічне зростання буде неможливо, бо привабити іноземних інвесторів за таких умов дуже важко. Окрім першочергових заходів зі скорочення видатків бюджету та збільшення доходів, довгострокові заходи слід спрямувати на фундаментальне зменшення дефіциту.
Зокрема, йдеться про реформу пенсійної системи та підвищення адресності соціальної допомоги. Не менш важливе підвищення ефективності видатків. Однак для того, щоб бюджетна консолідація була успішною, треба створити сприятливі умови, у яких би приватний сектор міг функіонувати ефективно та стимулювати економічне зростання в цілому та забезпечувати банківський сектор надійними позичальниками.
Це вимагає нормального функціонування банківського сектора, аби фінансові ресурси для задоволення потреб в обігових коштах та для інвестицій у розвиток були доступними для підприємців. Інвестиції в інфраструктуру, які сприяють зростанню приватного сектора та поліпшують надання послуг, варто спрямувати на розвиток дорожньої мережі. А також підвищення енергоефективності та прозорості у газовому секторі, технічне переоснащення та збільшення енергогенеруючих потужностей. Важлива й реформа ринку праці, мета якої — підвищення його продуктивності.
Світовий банк надаватиме Україні допомогу для успішної реалізації реформ. «Ми усвідомлюємо величезні виклики, що стоять перед Україною, і вітаємо наміри уряду здійснити негайні реформи, які потрібні для того, аби стабілізувати економіку країни. Ми й надалі підтримуватимо народ України під час цього складного перехідного періоду», — підкреслив директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Чімяо Фан.
Уже незабаром СБ має виділити 380 млн дол. на програму з модернізації системи теплопостачання. Це — старт великої програми підтримки України у 3 млрд дол. На проект розвитку міської інфраструктури буде виділено 350 млн дол. А на програму соціальної підтримки найбідніших українців — 300 млн дол.

Олена КОСЕНКО