Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 17 Червень 2016 10:47

Тарифний шок

Rate this item
(0 votes)

Ко­му­наль­ні та­ри­фи під­ви­щую­ть­ся для бла­га укра­їн­ців, за­пев­ня­ють уря­дов­ці. Лю­ди в це не ві­рять і з ос­тра­хом че­ка­ють на ко­му­наль­ні пла­тіж­ки, адже з пер­шо­го лип­ня сут­тє­во по­до­рож­чає не ли­ше опа­лен­ня, а й га­ря­ча во­да, бо з пер­шо­го трав­ня змі­ни­ли­ся та­ри­фи на газ. Для всіх спо­жи­ва­чів, зок­ре­ма для на­се­лен­ня й ком­па­ній теп­ло­ко­мун­енер­го, вста­нов­ле­на єди­на ці­на — 6879 грн за ти­ся­чу ку­бів бла­кит­но­го па­ли­ва.

27 квітня з випередженням графіка, узгодженого з МВФ, уряд запропонував новий механізм підвищення цін на газ для населення, прив’язавши їх до імпортної ціни.
У меморандумі з МВФ Україна зобов’язалася ліквідувати структуру ціноутворення, що базується на двох категоріях, і підвищити ціни для населення до рівня, необхідного для досягнення 75-відсоткового паритету з імпортом у квітні 2016-го і 100% цього рівня у квітні 2017-го.

Відповідно до графіка підвищення тарифів, розробленого Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунпослуг (НКРЕКП), у цьому лютому планувалося три етапи підвищення цін: у нинішньому березні — на 23%, у вересні — на 20% і березні 2017-го — на 20%. Березневе підвищення тарифів було скасоване через політичну кризу. Новий уряд, очолюваний В. Гройсманом, вирішив подолати весь шлях одним стрибком.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі 27 квітня пояснювали, що новий тариф (6879 грн за тисячу кубів газу) враховує оптову ціну 1494 грн, яка формується на основі прогнозованої ціни на німецькому газовому хабі NCG, вартість транзиту від NCG до західного кордону України через Німеччину, Чехію, Словаччину та тариф, встановлений НКРЕКП, на транспортування палива нашими газогонами.
Тож граничний рівень роздрібної ціни у 6879 грн враховує середньозважений тариф на транспортування (219 грн) та розподіл (513,7 грн), торговельну націнку постачальника (57,4 грн) та ПДВ.
У НКРЕКП повідомили, що, залежно від постачальника, ціни на гарячу воду зростуть від 75 до 90%. У Києві гаряча вода подорожчає з 41 до 78 грн за куб. За опалення у будинках без лічильника доведеться платити 31 грн за квадрат площі. Якщо лічильник є, кожна гігакалорія, яка досі коштувала 657 грн, від липня обійдеться у 1345. У середньому по Україні виходить не менше тисячі гривень за гігакалорію тепла, а було трохи більш ніж 500.
АРГУМЕНТИ
Таке рішення, кажуть у НКРЕКП, дозволить активізувати енергоефективність, матеріалізувати інвестиції в енергогалузь і зробити життя українців здоровішим і чистішим. Коли затверджували нові комунальні розцінки, під стінами НКРЕКП зібралися найоперативніші противники змін — представники профспілок і студенти.
Молоді нарікали, що за нових тарифів замість навчання вони будуть змушені підробляти, а пенсіонерам узагалі ніяких пенсій не вистачить на оплату нових рахунків. Тарифи в Україні ростуть постійно: статистика двох останніх років свідчить, що ціни на газ підвищувались ушестеро, на світло — втричі, гаряча вода здорожчала вчетверо і у стільки ж — опалення.
І це ще не кінець. У НКРЕКП повідомили, що наступні етапи тарифного шоку чекають на українців у вересні цього року та в березні наступного. І це при тому, що соцстандарти зростуть лише на 6%. Як заявляють урядовці, люди, яким не по кишені ціни на комунальні послуги, отримають адресну допомогу від держави і сплачуватимуть 10% від загальної суми комунальної платіжки. Адресна допомога буде прив’язана до доходів людини.
До затвердження нових тарифів у НКРЕКП закликали народ тиснути на місцеву владу та компанії теплокомуненерго, аби ті залишили без змін ціни на комуналку. Урядовці зазначають, що, занижуючи ціни на газ, держава знищувала вітчизняний видобуток газу. Від цього вигравав імпортер блакитного палива — Росія. Відтак встановлення ринкових газових цін дозволить нашим компаніям збільшити видобуток газу. Тож Україна зможе відмовитись від імпортного палива й навіть стати його експортером.
У компанії «Укргазвидобування» зауважують, що запровадження єдиної ціни на газ для підприємств і населення створить сприятливі умови для залучення інвестицій у газовий сектор: за попередніми розрахунками, інвестиції можуть сягнути 100 млрд грн. За такого сценарію до 2020 року країна зможе відмовитися від чужого газу чи купувати його у мінімальних обсягах, видобуваючи щороку 27 млрд кубів блакитного палива.
Експерти констатують, що однією з нагальних проблем енергосектора є те, що багато природного газу використовується нераціонально через відсутність належних заходів модернізації старих індивідуальних і багатоквартирних будинків. Якщо втілити в життя енергоефективні заходи, Україна через кілька років зможе скоротити споживання газу у житловому секторі з 17 млрд кубів до 12 млрд. Нині ж реновації потребують 70% тепломереж.
Україна не зможе формувати ціни на газ без прив’язки до курсу долара, бо це суперечить загальноприйнятій світовій практиці й призводить до корупційних схем. Хоча деякі чиновники кажуть, що Кабмін може розглянути питання зі встановлення ціни на газ для населення без прив’язки до долара.
НАМІРИ
Наразі Держагентство з енергоефективності та енергозбереження планує залучити інвестиції й довести до 3% кількість будинків із майже нульовим споживанням енергії. Є намір створити спецфонд для фінансування програм із тепломодернізації житлових будинків. Аби мінімізувати наслідки тарифного шоку для населення, будуть створені умови отримання «теплих кредитів»: за їх рахунок можна утеплити будинок, встановити негазовий котел, лічильники, теплозберігаючі вікна.
Нині стоїмо перед вибором — бути залежними від імпортного газу чи платити високу ціну за свою незалежність. Чергове тарифне випробування є непосильним для багатьох українців. Виникає низка запитань до влади, зокрема про адекватні до ринкових цін на газ зарплати і пенсії й про виконання владою своїх обіцянок щодо створення в Україні потужної газовидобувної галузі.
До того ж народу цікаво, куди підуть додаткові гроші від збільшення комунальних тарифів? На розвиток комунального сектора чи в кишені власників енергокомпаній? Такі сумніви створюють найбільші загрози для стабільності й соціального спокою в Україні.
Тим часом у Держагентстві з енергозбереження й енергоефективності звітують, що завдяки термомодернізації житлового сектора та запровадженню енергоощадних технологій у виробництві Україні вдалося значно зменшити споживання природного газу. Така тенденція спостерігається вже другий рік.
За два опалювальних сезони без урахування Криму та зони АТО обсяг використання блакитного палива впав на 7,2 млрд кубів. Експерти ж констатують, що влада недостатньо стимулює українців до енергозбереження. Коли переважна частина народу може лише завдяки субсидіям розраховуватись за спожитий газ, важко говорити про масове утеплення квартир і будинків. На думку експертів, треба зацікавити в утепленні житла тих, хто отримує субсидії на газ. Зменшення розміру субсидій означатиме, що люди більше платитимуть зі своєї кишені, і це стимулюватиме їх до вкладення грошей в утеплення квартир і будинків.
Українцям, які отримують субсидії, важко самотужки взяти кредит на термомодернізацію оселі, тому держава обіцяла компенсувати більшу частину позики людям, які вирішили взяти гроші в борг на утеплення житла. Торік було прийнято рішення, що субсидіанту держава має відшкодувати 70% тіла кредиту, тож минулого року українці взяли у банках 223 млн грн на утеплення житла, цьогоріч — 300 млн.
Експерти зазначають, що заохотити людей до утеплення помешкань може монетизація субсидій: частину субсидій, яка залишилася на рахунку домогосподарства після опалювального сезону, варто давати народу живими грошима. І це буде найкращим стимулом економії енергоресурсу під час опалювального сезону. Загалом же на термомодернізацію всіх багатоквартирних і приватних будинків, за підрахунками експертів, потрібно 45 млрд дол.
СПОДІВАННЯ
Тарифи на газ можуть зменшитися після переходу до стимулюючого регулювання суб’єктів природних монополій, запевняють у НКРЕКП. Перехід до стимулюючого тарифоутворення та стимулюючого регулювання у сфері енергетики передбачають директива Європарламенту, Стратегія сталого розвитку, Коаліційна угода депутатських фракцій Верховної Ради.
Законодавство вже передбачає застосування параметрів регулювання, стимулює суб’єктів природних монополій до підвищення якості послуг, до ефективної діяльності з поступовим скороченням неефективних витрат, залученням інвестицій.
У Законі «Про ринок природного газу» йдеться про стимулювання газовидобувних компаній до збільшення обсягів видобутку, до розбудови інфраструктури, інтеграції ринку газу. В документі зазначається про заохочення інвесторів, підтримку у належному стані транспортних, газорозподільних систем.
У 2013 році НКРЕКП запровадила порядок формування тарифів на транспортування газу газорозподільними компаніями на основі стимулюючого регулювання. Комісія затвердила порядок визначення активів газотранспортувальників і з Фондом держмайна розробила методику оцінки активів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.
Уже набула чинності методика розрахунку тарифів на послуги з транспортування газу на основі стимулюючого регулювання, запроваджене стимулююче регулювання в ПАТ «Укртрансгаз». Аби успішно адаптувати Закон «Про ринок природного газу», НКРЕКП удосконалює нормативну базу, планує внести зміни до постанови «Про порядок розрахунку тарифів та застосування стимулюючого регулювання», щоб розрахунок тарифів розподілу газу відповідав Закону «Про ринок природного газу».
За нинішнім порядком визначається необхідний прогнозований дохід, контрольовані витрати, неконтрольовані оперативні витрати і прогнозовані витрати, пов’язані з купівлею газу на технологічні потреби, враховується прогнозована амортизація, яка розраховується на активи відповідно до незалежної оцінки із зазначенням строків корисного використання.
Зміни передбачають нарахування доходу за результатами виконання завдань і досягнення показників якості, ефективності, скорочення неефективних операційних витрат.
Необхідна умова запровадження стимулюючого регулювання у сфері розподілу газу — встановлення параметрів регулювання на довгостроковий термін (регулювання норми доходів на регуляторну базу, що створена на дату переходу до стимрегулювання), регулювання норм доходу на базу активів після переходу на стимрегулювання; ефективності витрат; індивідуальні показники ефективності та якості.
Мінекономіки має затвердити граничну норму доходу у сфері розподілу газу. Аби ввести стимрегулювання, треба обов’язково провести оцінку активів і визначити базу для розрахунку прибутку з урахуванням норми доходу й амортизації.
Європейський принцип тарифоутворення з використанням методики стимрегулювання вже перевірений у пілотних проектах, в яких узяли участь 13 газорозподільних компаній. Компанія «Ернст енд Янг» провела оцінку розрахунку вартості активів, які використовуються в діяльності з розподілу газу, в результаті їхня вартість зросла майже вчетверо порівняно з балансовою вартістю.
За прогнозами експертів, необхідний дохід при застосуванні стимрегулювання може зрости на 50%. Стимрегулювання передбачає залучення інвестицій за рахунок встановлення справедливої норми доходу на інвесткапітал.
Нинішня методика «витрати плюс» стимулює лише до зменшення понаднормових витрат, які не враховуються при формуванні собівартості. При стимрегулюванні потяг до зменшення витрат виявляється за рахунок введення показника ефективності. При цьому нова методика передбачає, що при досягненні показника ефективності економія витрат може залишатися у ліцензіата.
Оперативні витрати за чинної методики встановлюються від факту витрат, тож нема стимулів до їх зменшення. При стимрегулюванні навіть за компенсації витрат із урахуванням показника ефективності компанії зацікавлені в економії, бо вона лишається у них. Лише з часом може на 50% зменшити дохід.
Зараз порядок формування тарифів не підштовхує до підвищення якості. При стимрегулюванні передбачаються штрафи за невиконання цільових показників. Поки методика амортизаційних тарифів не відображає реальної вартості активів і призводить до критичного зменшення вартості виробничих фондів без можливості їх заміни.
При стимрегулюванні враховується реальна вартість активів і амортизація, яка враховується за переоціненою вартістю активів. За чинної методики прибуток формується, як норма рентабельності до собівартості. Це критично малі цифри. При стимрегулюванні планується нарахування норми доходу до транспортування газу на рівні 15,13%.
За нинішньої методики цифри переглядаються за потреби. При стимрегулюванні перший перегляд протягом трьох років, наступний — упродовж п’яти. Також компанії можуть прогнозувати свої доходи і витрати.
Споживачі при стимрегулюванні отримуватимуть якісні послуги газопостачання, вартість яких зменшуватиметься за рахунок скасування неефективних витрат при досягненні показників ефективності, запевняють експерти. Державі вигідним буде розвиток регіонів, газорозподільних мереж. Держпідприємства розвиватимуться завдяки залученню інвестицій, на які нараховуватимуться справедливі норми доходу.
Прозорий довгостроковий механізм тарифоутворення із залученням інвестицій, ліквідація перехресного субсидування формуватимуть справедливу вартість держпакету акцій. Газорозподільні компанії зможуть залучити масштабні інвестиції у відновлення і розвиток мереж, матимуть стимули до зменшення витрат.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».