Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Листопад 17, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 10 Сiчень 2014 02:00

Між слоном і ведмедем

Rate this item
(0 votes)

Росія дала і дасть грошей, які врятують. Саме до такої тези звелися заяви українських можновладців, які ще зовсім недавно переконували, що Європа не має альтернативи. Тепер вони скаржаться на погану економічну ситуацію, єдиний вихід з якої — призупинення євроінтеграції. 

Не димлять труби, завмирають заводи цілих галузей, обмаль грошей у бюджеті, зростаючі лави безробітних — це могло б бути правдою найближчих місяців. Нині вітчизняна економіка десь «між талією і ногами». Валютні резерви скоротилися майже до критичного мінімуму. Вони танули останніми роками, мов сніг навесні. Державний борг досяг небувалої величини — 70 млрд дол. Тільки відсотків за нього у 2014 році набіжить 8 млрд.

Далі було б ще гірше, кажуть експерти. Утім, називати причиною поганої економічної ситуації негаразди з експортом до північної сусідки не поспішають. В економічній катастрофі винна українська влада і власники вітчизняних підприємств, які не вкладали грошей у їх модернізацію. Фактично зупинені фундаментальні економічні реформи. Одним із небагатьох конкурентних продуктів залишається українське зерно.
Світ і Росія дедалі менше потребують нашого металу. Виробники переходять на інші матеріали. Те ж саме стосується й продукції хімічного виробництва. Ще цікавіше, чому насправді Росія відмовилася купувати українські вагони. Не російське ембарго зупинило рух наших вагонів на російський ринок, а згортання в РФ вантажоперевезень і будівництво власного вагономеханічного заводу.
Майдан змінив акценти у заявах урядовців і політиків. У владних кабінетах і з майданівських трибун усе частіше почало лунати слово «економіка» і головне — з’явився страх за нестачу грошей. Глава уряду М. Азаров заявляв, що коштів може не вистачити на виплату зарплат бюджетникам, пенсій, соцдопомоги, стипендії. Аналітики називали ситуацію давно прогнозованою, довгим піке. Гроші у держскарбниці закінчуються. Уряду їх треба десь взяти на латання дірок у бюджеті.
Ця стійка тенденція зберігалася протягом останнього часу. На затримку соціальних виплат люди скаржилися ще влітку, із серпня до жовтня затримували виплату декретних. Ще тоді Держказначейство відповідало, що коштів на рахунках катма. Аналітики знали чому. Бо зменшувалися золотовалютні запаси впродовж кількох років, адже уряду довелося виплачувати великі суми за зовнішні запозичення, ціна на газ залишалася надто високою. Простими словами це означає, що в НБУ кілька останніх років активно танули золотовалютні резерви.
За словами експертів, вони стали найменшими за десять років. А отже — нічим підтримувати гривню. У пресі з’явилися й інші страшилки, економічні видання виходили із заголовками про екстрені дії НБУ з подолання валютного дефіциту. Утім, голова Нацбанку твердив: нічого незвичного, ситуація під контролем. Центробанк не запроваджував жодних обмежувальних заходів на грошово-кредитному та валютному ринку. Однак реакція населення була прогнозованою — кількість клієнтів в обмінниках збільшилася.
Аналітики зауважують: сценарій банальний — ми знову піддаємося на провокацію. Уявіть, що ви маєте 1 млн дол., у гривнях це буде 8 млн. Якщо гривня знеціниться вдвічі, ви матимете 16 млн грн. Це означає, що ви станете вдвічі багатшими, а ваші співвітчизники — вдвічі біднішими. Саме бажання заробити швидкі надприбутки знецінили б гривню, побоювались економісти. Це могло бути не просто бажанням вітчизняних багатіїв, а вказівкою з Москви.

Фінансові сценарії
На українському банківському ринку досить велика присутність російських фінустанов. Чотири великих російських банки займають понад 20% вітчизняного фінринку. Якби з Кремля дали політичну команду девальвувати гривню, план міг би бути реалізований. Зараз гривня в руках НБУ. Він може просто закрити торги між фінустановами і врятувати валюту від спекуляцій. Якщо керівники Центробанку дійсно цього захочуть. Однак, щоб урятувати всю економіку від кризи, адміністративних санкцій замало, потрібні гроші. Багато, десь 15 млрд дол. Із заходу чи зі сходу.
Їх можна взяти у МВФ. До переговорів можна повернутися навіть без Угоди про асоціацію з ЄС, запевняють експерти. Якщо пристати на непопулярні вимоги фонду, підвищити тарифи на газ і заморозити соцвиплати. Однак нещодавно МВФ заявив, що не наполягає на здорожчанні газу одразу, а рекомендує підвищувати ціну поступово. А тій частині населення, яка платити не зможе, пропонує дати адресні субсидії. На жаль, цей аспект «емвеефівських» рекомендацій — компенсувати здорожчання палива значній частині домогосподарств — випав з поля зору влади.
Президент чітко заявив, що на заморожування зарплат і підвищення газових тарифів ніколи не піде. Українська влада не готова до реформ. За рік до виборів їх проводити все складніше. Влада не готова до непопулярних кроків — підвищення цін на енергоносії та скорочення соцвиплат, як того вимагає МВФ. Хоча фонд не вимагає чогось надзвичайного, кажуть експерти, а пропонує логічні речі.
Зокрема, щоб «Нафтогаз» не приносив збитків державі і не висмоктував гроші з держбюджету, треба зробити компанію такою, щоб вона сама себе утримувала. Для цього необхідно підвищувати ціни на енергоносії для населення, в першу чергу — для багатого. Варто розділити «Нафтогаз», і реалізувати вимоги, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС. Україна цього не зробила. Тож отримати гроші від МВФ навряд чи вдасться. Фонд після зриву Угоди з ЄС буде максимально прискіпливим до України.
Тож єдиним джерелом отримання грошових ресурсів, необхідних для утримання української економіки на плаву, залишається Росія. Але тут ситуація каламутна. Якщо у переговорах з МВФ умови завжди відомі, чіткі й зрозумілі, то з Росією чіткості немає. Незрозуміло, чим Україна має поступитися за фінансову підтримку — ГТС, приватизацією певних підприємств...
Був варіант отримати гроші від ЄС. Однак переговори з Євросоюзом якщо і ведуться, то на початковій стадії. І хоча сигнали європолітики посилали, але гроші уряду потрібні вже сьогодні, а не у майбутньому. А політичні вимоги до України ніхто не скасовував. Експерти кажуть, що був і четвертий варіант. Це коли нічого не робити і чекати, що проблема вирішиться сама. Тоді б у нашій країні міг би повторитися дефолт 2008 року. Зараз світ повільно виходить з економічної кризи, але загрози залишаються ще серйозними. І часу на рішення у влади було, як у лікаря в реанімації.

Братня допомога чи прагматичний хід?
За підсумками візиту В. Януковича до Москви та 6-го засідання міждержавної комісії була отримана суттєва знижка на газ і кредит у 15 млрд дол., а також підписано 14 документів про співпрацю в різних галузях. Зокрема, план дій щодо врегулювання торговельних обмежень у спільній торгівлі. Угоди про спільне літако- і суднобудування, співпрацю у космічній галузі, прикордонні взаємовідносини, будівництво транспортного переходу через Керченську протоку.
Україна і Росія мають вжити заходів для активізації взаємного товарообігу. І не лише до повернення його обсягів до показників минулих років, а енергійно рухатись уперед, зазначив президент Росії В. Путін. За останні два роки товарообіг між двома країнами скорочувався: торік — на 10, цьогоріч — ще на 14,5%. Настав час для енергійних дій, аби результати повернулися на попередні рівні, і йти вперед. В. Янукович, у свою чергу, наголосив, що Україна і Росія мають вжити екстрених заходів для збільшення товарообігу, який за останні роки впав на чверть.
Ідеться не тільки про російський ринок, а й про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Цю роботу треба скоординувати не тільки між Україною і Росією, а й з іншими країнами співдружності. Як відомо, ще зовсім недавно йшлося про опанування Україною європейського ринку та вигідність товарообігу на західному напрямку. Але після відомих подій — неукладення у Вільнюсі Угоди про асоціацію з ЄС, що в уряді пояснили надто високою ціною для української економіки, Київ і Білокам’яна продемонстрували 17 грудня неабияку зацікавленість у відновленні замороженої торгівлі та іншої співпраці.
Чого лише варта знижка ціни на газ з 400 дол. до 268,5 дол. та надання кредитних коштів у 15 млрд дол., що, за дивним збігом обставин, дорівнює сумі позики, яку Україна безрезультатно сподівалась отримати від МВФ. Президенти обох країн поквапились одразу заспокоїти українців — про вступ нашої держави до Митного союзу не йдеться. Фінансова допомога, яку надає Росія Україні, не пов’язана з Євромайданом та переговорами Києва з Брюсселем, а, насамперед, продиктована тим, що сусідня братня країна опинилась у складному фінансовому та політичному становищі.
Про це заявив під час прес-конференції В. Путін. Росія, мовляв, розуміє, що є труднощі у платоспроможності України, то навіщо добивати свого партнера. Тому прийняте прагматичне рішення. Утім, знаючи про сумнозвісні геополітичні апетити РФ, в Україні мало хто повірив у братерський альтруїзм. Опозиціонери заявили, що прагнуть довідатися про весь спектр московських домовленостей та вимагають від В. Януковича оприлюднити всі документи, підготовлені під час його візиту до Росії. Їм цікаво, під яку заставу отримана знижка на газ та великий кредит — якого українського майна, яких стратегічних об’єктів.
Експерти ж, які зовсім недавно оцінювали причини, з яких влада відмовилася від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, тепер намагаються пояснити причини несподіваної щедрості Росії щодо нашої держави. Одні кажуть, що поступки Москви продиктовані останніми геополітичними подіями. Для того, щоб остаточно закрити шляхи В. Януковичу назад до підписання Угоди з ЄС, українському керівництву дали такі великі економічні бонуси. До президентських виборів тема підписання Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС закрита.
Домовленості, досягнуті під час засідання Українсько-російської міждержавної комісії у Москві 17 грудня, не стосуються жодних інтеграцій — ні у бік ЄС, ні у напрямку МС, заявив на прес-конференції вітчизняним журналістам В. Янукович. І запевнив, що Україна одночасно може бути спостерігачем у Євразійському союзі, МС та асоційованим членом ЄС. Це не суперечить ніяким міжнародним документам. Україна має знайти таку модель взаємовідносин зі стратегічними партнерами, яка б влаштовувала всіх.
Що ж до нової зниженої ціни на газ, то, як пояснив міністр енергетики та вугільної промисловості Е. Ставицький, вона регламентується додатковою угодою до газового контракту 2009 року, підписаною під час візиту В. Януковича до Росії. При цьому умови транзиту російського газу територією України не переглядалися. Питання консорціуму розглядатиметься 2014 року. Дуже важливим є збереження обсягів транзиту через територію України.

Тіньові процеси
Утім, дещо прояснили ситуацію повідомлення про те, що коефіцієнт вартості російського газу для України коригуватиметься і затверджуватиметься щокварталу. Та й В. Путін визнав, що зниження ціни на блакитне паливо має тимчасовий характер. Тому обом країнам потрібно знайти довгострокове рішення, яке дозволить зберегти зазначену ціну і поглибити співпрацю. На думку експертів, українсько-російські домовленості щодо газових цін ще не завершені. Москва і надалі домагатиметься контролю над українською ГТС.
Пролити світло на ці процеси мала б максимальна публічність домовленостей. Але це не відповідає усталеній політиці «Газпрому». Домовленості триматимуть у непублічному вигляді, бо «Газпром» узагалі не публікує свої угоди. Повідомлення у пресу потрапляють неофіційними каналами. Окрема тема недавніх домовленостей — надання Україні російського кредиту. Йдеться про те, що північна сусідка пообіцяла викупити випущені нашою державою цінні папери на загальну суму 15 млрд дол. (на 3 млрд уже купила).
Якщо точніше — уряд РФ вирішив розмістити у єврооблігаціях українського Кабміну частину своїх резервів із Фонду національного добробуту. Ця сума співставна з обсягами коштів, що виділяються з цього фонду на російські інфраструктурні проекти. Експерти нагадують, що йдеться про дворічні українські облігації з дохідністю у 5% річних. Це дуже короткий термін. Зазвичай Україна випускає єврооблігації на 5–10 років. Тож домовленості, досягнуті між Україною і РФ, можуть виявитися більш масштабними за своїми наслідками, ніж можливе підписання угоди про вступ до Митного союзу, вважають експерти.
Нині не йтиметься про МС, але це поступове втягування України до Євразійського союзу. На думку аналітиків, російський кредит дозволить Україні у 2014 році повністю розрахуватися зі своїми боргами перед МВФ і перейти з ним на безпозикові форми співпраці. Не пройшла повз увагу української спільноти і теза про співпрацю двох держав на міжнародній арені та у військовій сфері. В. Путін зазначив, що може йтися про регіональну безпеку, ключовим фактором якої є базування в Севастополі російського Чорноморського флоту.
Експерти вважають, що за цим обтічним формулюванням може ховатися підготовка угоди про переозброєння Чорноморського флоту. Тим часом підписання документів у Москві М. Азаров назвав історичним. За його словами, без домовленостей із Росією на Україну чекало б банкрутство і соціальний колапс. Тепер же економіці і соціальній стабільності нашої країни нічого не загрожує, запевняє глава уряду. І підкреслює, що українсько-російська угода спрямована на завантаження підприємств високотехнологічних галузей промисловості.
Україна і Росія відновлять серійне виробництво літаків Ан-124 з українськими двигунами. Загальний обсяг спільного виробництва — 80 літаків. За 22 роки незалежності України не було такого масштабного проекту. Асоціація з ЄС є найбільш надійним шляхом до сучасної, відкритої, незалежної України, заявили єврочиновники під час нещодавнього саміту лідерів 28 країн — членів ЄС. Майбутнє України в ЄС.
Представники нашого уряду зазначають, що і зараз наша держава сподівається на швидке підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але для підготовки Дорожньої карти щодо укладання Угоди з Євросоюзом потрібен час.

Олена КОСЕНКО 

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».