Вітальня[col=130]
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Листопад 17, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 23 Лютий 2018 14:37

Якщо медицина неспроможна...

Rate this item
(0 votes)

Чи­ма­ло є, Го­ра­ціо, у сві­ті, що не­спро­мож­на муд­рість осяг­ну­ти.
В. Шек­спір. «Гам­лет», дія 1, сце­на 5

Не­ві­до­ме й не­збаг­нен­не зав­жди по­руч із на­ми. У зви­чай­но­му без­тур­бо­тно­му жит­ті во­но від­тис­не­но за ме­жі на­шої сві­до­мо­сті. Та рап­то­ва не­без­пе­ка — хво­ро­ба, ду­шев­на трав­ма чи стрес — й де­мо­ни стра­ху спли­ва­ють у під­сві­до­мість лю­ди­ни. Там, де спа­ла­хує страх, гас­не дум­ка.
Осо­бли­во від­чут­но це сьо­го­дні, у до­бу ІІІ ти­ся­чо­літ­тя, в умо­вах гло­баль­них еко­ло­гіч­них та со­ці­аль­но-еко­но­міч­них проб­лем, які тяж­ким тя­га­рем пе­ре­ван­та­жу­ють ду­шу лю­ди­ни та при­зво­дять її до різ­них пси­хо­со­ма­тич­них за­хво­рю­вань.
Та не зав­жди до­по­ма­га­ють лі­ку­валь­ні ме­то­ди тра­ди­цій­ної ме­ди­ци­ни, яка ціл­ко­ви­то спи­рає­ть­ся на фар­ма­ко­ло­гію. По­над усі ча­си люд­ство ма­ло по­тре­бу у тих, хто обі­зна­ний на та­єм­ни­цях сві­ту та смі­ли­во йде на­зу­стріч із Не­ві­до­мим. Хто він? Чак­лун чи гіп­но­ти­зер?

Там, у джунг­лях і са­ва­нах...
...Зустріти його можна у різних куточках земної кулі, та охрестили його по-різному. На західному узбережжі Африки він нгомбо, у центральній частині континенту — ніанга, на Півдні Америки він курандейро, фейтесейро — для тих, хто розмовляє португальською у Бразилії. А ще він бруджо — у Перуанських Андах, а на Борнео — маданг.
Проте всюди його функції незмінні. Він — астролог, лікар і метеоролог, агроном та радник з усіх життєвих питань людської спільноти. Мабуть, саме він пам’ятає звичаї свого племені, повчає, коли сіяти й жати, дбає про моральне, фізичне й духовне здоров’я свого народу. Лікування він поєднує із судочинством, політичні інтриги — з прогнозом погоди, а культові обряди — з ветеринарією.
Про магію та практику чаклунства розповідає американський лікар та мандрівник Гаррі Райт у своєму бестселері «Свідок чаклунства». Йому пощастило побувати у Богом забутих селищах, далеких від цивілізації, спостерігати обряд «воскресіння з мертвих», за яким жерці вуду оживляли померлих, та відчути на собі вплив навіюваних галюцинацій під час так званого танцю леопарда.
Мистецтво магії просякнуте елементами психології і психотерапії, а її багатовікова практика надала сучасній медицині чимало популярних ліків (хінін, кураре, героїн та інші). Проте й нині маг використовує сильнодіючі засоби, ще невідомі сучасній фармакології.
Та секрет його могутності складають не ексклюзивні лікарські засоби, а віртуозні прийоми використання саме звичайних ліків, завдяки чому за лічені хвилини він здобуває результатів, на які неспроможні психіатри світового рівня протягом місяців та навіть років.
За даними статистики, понад 75% тілесних (соматичних) захворювань людини у сучасну добу мають психологічні чинники, тобто пов’язані зі зривами нервової системи. Ліки, на які розраховує традиційна медицина, дають позитивний ефект лише у 15% захворювань, причому інфекційних. Лишається надія на методи нетрадиційної медицини.
Отже, потреба у чаклунах невпинно зростає...


ostap-2«Спо­чат­ку бу­ло сло­во...»
Історично так склалося, що саме богонатхненне слово, за свідченням Євангелія від Іоанна, виникло біля витоків Всесвіту. Цілющу силу слова як психотерапевтичного засобу усвідомлювали Авіценна, Гален і Гіппократ, які творили історію медицини. Розуміли магічну силу слова й чаклуни, жерці і знахарі, які користувалися ним для впливу на людей та світ.
Слово традиційно супроводжує сеанс гіпнозу під час лікувального процесу. Гіпноз — це унікальний стан психіки людини, при якому загіпнотизований сприймає, відчуває і бачить усе у «новому кольорі», тобто він опановує «нове бачення світу». Слово гіпнотизера сприймається пацієнтом на віру, як наказ, причому вплив гіпнотизера на підсвідомість людини може бути і на відстані — по телефону, отриманим поштою листом, фотографією.
Лише останнім часом сформувались основні підвалини науки психосоматики, яка вивчає вплив психогенних факторів на виникнення і перебіг соматичних захворювань. Тому корені хвороби слід шукати в душі, у підсвідомості і думках людини. «Тіло й душа постійно взаємодіють...» — стверджував Карл Густав Юнг.
Саме людина за концепцією засновників психосоматики (Ф. Александера і С. Джеліффа) несе відповідальність як за свої хвороби, так і за своє одужання. Відомо чимало прикладів зцілення тяжкохворих людей, якщо вони дійсно вірили в імовірність свого одужання завдяки психологічному настрою.
Традиційна медицина вважає за краще лікувати симптоми хвороби, аніж шукати її глибинні корені. Отже, щоб позбутися хвороби, за думкою фахівців, потрібно позбутися негативних думок, страхів, неспокою, тобто привести свою душу у гармонічний лад.
І в цьому людині допомагає цілюще слово психотерапевта. Чимало їх лишилось у пам’яті людства — Джеймс Брейд і Франц Месмер, Володимир Бехтерєв, Олександр Довженко та Володимир Платонов.
Проте у такому сузір’ї колег-психотерапевтів Володимир Жилін посідає особливе місце. Видатний фахівець у галузі психотерапії, він має свій особистий погляд на гіпноз, якому присвятив усе життя.


zhil-11У по­шу­ках аб­со­лю­ту
«...А зараз... я розширюю кровоносні судини Вашого мозку,— повільно промовляє Володимир Жилін формулу навіювання й виконує паси поблизу голови пацієнта, — розширюю все більше і більше. Ви відчуваєте приємне тепло моєї руки, приємне тепло у голові, Ви вже не відчуваєте головного болю...» Ці слова Володимир Остапович звично промовляє під час сеансу на зняття головного болю. Усі ритмічні інтонації його звучного баритона спрямовані на душу пацієнта.
Він — справжній майстер гіпнозу. Йому підвладні такі вершини гіпнозу, як каталептичний місток, коли людина зависає у повітрі, ледь торкаючись головою і ногами спинок крісел. (Зокрема, Анатолій Кашпіровський ніколи його не демонстрував, хоча й наполягали.)
У науковій термінології Жилін уперше запровадив поняття «вогнетерапія» замість недосконалого, на його думку, терміна «гіпноз».
Отже, вогнетерапія за Жиліним — це вогненна (психічна) енергія абсолюту, оповита мислеформою вогнетерапевта (гіпнотерапевта) і біоретрансльована ним специфічно (за призначенням) на різні відстані, викликаючи у пацієнта-реципієнта особливий стан трансу зі зміною свідомості.
На кожне захворювання у Володимира Жиліна специфічна методологія навіювання й переконання пацієнта зі своїм текстом і сценарієм, у якому враховані тип нервової системи і психологічний стан пацієнта, його вік й ступінь гіпнабельності (тобто сприйнятливості до гіпнозу).
Текст формули навіювання завжди чіткий і небагатослівний, відшліфований до найменших дрібниць. За даними фахівців, гіпнозу найкраще піддаються молоді люди з нормальною психікою, причому 30% із них — особливо гіпнабельні.
Свій абсолют шукає він у копіткій праці. Він — потомствений лікар (його бабуся й батько ще за радянських часів лікували людей гіпнозом). Медик за фахом (він закінчив Дніпропетровський медичний інститут) Володимир Остапович пройшов складний шлях творчих пошуків — від районної психіатричної лікарні на Сумщині до Києва, де став психотерапевтом європейського рівня.
За радянських часів гіпноз був об’єктом соціального табу, тому й ефективна праця фахівця розпочалася лише в епоху горбачовської перебудови. Тоді у Києві Володимир Жилін уперше проводив колективний і масовий сеанси гіпнозу, друкувався в наукових і популярних виданнях.
Його метода навіювання гіпнотично діє на пацієнтів. Тому сприяє ще й величезний досвід, накопичений фахівцем протягом останніх десятиріч, який узагальнив він у своїх працях — «Гіпноз (вогнетерапія)» (2002), «Нетрадиційна медицина» (2003) та «Наркоманії і наркомани» (2010), де виклав своє розуміння гіпнотерапії, її методології.
У колі його лікувальної практики — широкий спектр психосоматичних захворювань (гіпертонічна хвороба, вегетативно-судинна дистонія, бронхіальна астма, хвороби серця, зоб, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрити й коліти, хвороби печінки і нирок, варикозне розширення вен, фіброміома та інші пухлини, безплідність, статева слабість, остеохондроз та інші), а також неврози (неврастенія, істерія, нав’язливі стани — депресивний невроз, пригнічений настрій, туга тощо).
Енурез, алкоголізм, тютюнокуріння та інші наркоманії виліковуються за його методою майже протягом одного сеансу кодування. Поряд із тим він знімає з людини негативну енергетику (зурочення, наговір та інше).
Як людина чуйна й доброзичлива Володимир Остапович завжди готовий надати допомогу всім, кому не щастить у лікуванні методами традиційної медицини.
...Наше здоров’я є загальнолюдський, всесвітній, космічний спадок. Проте й нездоров’я наше — це теж всесвітня проблема, вирішення якої слід шукати у нетрадиційних методах лікування захворювань, які неспроможна подолати традиційна медицина.

Во­ло­ди­мир СКРИН­ЧЕН­КО,
фото надано автором

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».