Мета заходу — підбиття підсумків 2018 року та обговорення стратегії співпраці Україна — ЄС у розрізі культурних та креативних індустрій, повідомляє Укрінформ.
У заході взяли участь близько 200 представників культурних, креативних та аудіовізуальних індустрій, громадських інституцій і проектів, державних, муніципальних та локальних органів влади, EUNIC та країн — членів ЄС, ЕАСЕА.
Учасників конференції привітали голова Комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький та керівник Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа», виконавчий директор Українського культурного фонду Юлія Федів.
Княжицький наголосив, що в останні роки змінилося культурне обличчя України, чому чимало посприяло створення торік Українського культурного фонду, який дуже важливий з точки зори спільних проектів з Європейським Союзом.
«Якщо говорити про великі проекти, такі як «Креативна Європа», то перший раз податися на «Креативну Європу» і виграти грант надзвичайно складно. Там величезна конкуренція, Україна не завжди є пріоритетом, і дуже важливо, щоб був хтось, хто дасть змогу зробити перший крок.
І наші інституції — УФК, або Держкіно, або Інститут книги, який нарешті почав працювати, — готові дати українським продюсерам, керівникам культурної галузі, творчим людям цей перший шанс для того, щоб потім почати працювати з європейськими проектами», — сказав голова Комітету з питань культури і духовності.
Юлія Федів підкреслила, що реалізація Угоди про асоціацію включає не тільки економічну та політичну складову, важливою складовою є також культура та культурна політика.
Вона нагадала, що Україна у 2016 році приєдналася до однієї з найбільших програм Європейського Союзу у сфері культури та креативності — до програми «Креативна Європа».
«Станом на сьогодні «Креативна Європа» налічує 42 учасників. Загалом Україна має можливість налагоджувати культурні відносини з 41 країною Європи, що є дуже великим позитивом», — зазначила вона.
Федів також додала, що процес заповнення заявок та отримання фінансування від ЄС є набагато важчим, ніж отримання фінансування від Міністерства культури чи інших профільних державних інституцій в Україні або спецпрограм, орієнтованих лише на Україну.
Тому завдяки Представництву ЄС в Україні та Британській раді запроваджувалася програма «Культурні мости», яка покликана підготувати до написання складніших заявок для отримання більшого фінансування від «Креативної Європи».
«Проте дуже багато можливостей отримати фінансування зі сторони держави, тому що фінансування з європейських фондів не є 100-відсотковим. І якраз одним із завдань Українського культурного фонду є підтримка міжнародних проектів, тобто кооперація між Україною та іншими країнами.
Одним із пріоритетів ми для себе визначили співфінансування в тому числі тих проектів, які отримують фінансування від «Креативної Європи» чи інших міжнародних грантодавців.
Тому протягом цих двох днів закликаю вас слухати не тільки успішні історії, а й тих, хто не отримав фінансування, але не здається і продовжує удосконалювати свої проектні ідеї, шукати більш стабільних партнерів і подаватися в цьому і наступному роках», — сказала вона.