В якийсь момент здається, що на сцені ось-ось з’являться герої давнього світу. Тому у вільний від роботи час успішний банкір Майкл Райан віддає перевагу саме читанню, а не спілкуванню з дружиною Каролін (заслужена артистка України Леся Самаєва).
Подружжя вже багато років не розуміє один одного. Діти — доньки Дженніфер (Катерина Савенкова) та Александра (Анастасія Пустовіт) — живуть у власному маленькому світі і насправді не знають справжнього життя. Здавалось би, такий стан усіх влаштовує...
Одного разу цю «стабільність» порушує загадковий гість Нік Деметріос (Акмал Гурезов). Він шантажує заможного банкіра давніми подіями, постійно підвищуючи ставку за мовчання.
Мабуть, є певна ціна, яку людина може заплатити, аби врятувати себе. Але що станеться, якщо вона виявиться надмірною? Над цим запитанням замислювалися ще давні греки. І, здається, за весь час психологія людини майже не змінилася.
Заслужена артистка України Леся Самаєва майстерно створила образ матері. Але трагедія Каролін є в тому, що насправді вона не може нічого змінити, їй доводиться лише спостерігати за тим, що відбувається.
Шанувальники творчості Сергія Петька та Акмала Гурезова по-новому відкрили для себе творчість улюблених акторів. Сергій зумів так майстерно перевтілитися, що під час вистави його складно пізнати, навіть візуально. Акмал представив роль Ніка в розвитку.
Спочатку його герой вимагає, аби родина Райан максимально заплатила за страшну таємницю, насолоджується владою над цією сім’єю, яку він отримав за рахунок цієї ситуації.
Але після ейфорії приходить гірке розчарування, адже на біді інших ніколи не збудуєш власного щастя.
Цікаві образи дочок Майкла і Кароліни створили молоді актриси Катерина Савенкова та Анастасія Пустовіт. Причому Катерина і Анастасія навіть дещо подібні зовні, але сестри в їхньому виконанні — повна протилежність одна одній як за характером, так і за темпераментом.
Передати внутрішній світ героїв допомагає світлове оформлення. Залежно від настрою персонажів картинка сцени змінюється від світло-яскравих до темно-похмурих кольорів.
Дійсно, Тамара Трунова має особливий стиль, який відрізняє її від інших режисерів. Цього разу вона поставила досить непростий твір, хоча вже після перших показів столичний глядач тепло сприйняв «Дім на краю душі». Адже театральна публіка сьогодні прагне не тільки легких комедій, які тимчасово звільняють від життєвих проблем, а й серйозних вистав, які порушують складні питання...

Едуард ОВЧАРЕНКО,
фотографії із сайта театру