Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 30 Сiчень 2015 11:29

Подорож у світ пращурів

Rate this item
(0 votes)

То­го ве­чо­ра у за­лі Опер­ної сту­дії На­ціо­наль­ної му­зич­ної ака­де­мії Ук­раї­ни іме­ні Пет­ра Чай­ков­сько­го від­бу­ва­ло­ся не­зви­чай­не дій­ство. Адже Ки­їв­ський ака­де­міч­ний те­атр ук­ра­їн­сько­го фольк­ло­ру «Бе­ре­ги­ня» пред­став­ляв од­ну зі сво­їх най­кра­щих про­грам — те­ат­ра­лі­зо­ва­ну ви­ста­ву ча­сів Ки­їв­ської Ру­сі — «Ру­са­лії».

Колектив театру вже має понад чвертьвікову історію. Заснований за ініціативи українського фольклориста Миколи Буравського театр намагається на високопрофесійному художньому рівні інсценізувати складні зразки фольклорної спадщини та розвивати особливості культурно-історичних традицій українського народу.
У репертуарі «Берегині» — програми «Славні козаки запорожці», «Український вертеп», «Купальські вогні», «Веснянки», «Чумацький Шлях», «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь», «Я, твоя доля» та інші. В усіх цих програмах можна побачити обряди, звичаї, ритуали, пісні, музику, танці, дотепний гумор.
А однією з перлин театру є театралізована вистава «Русалії». У цьому без перебільшення масштабному національному проекті підіймається цілий пласт культури часів Київської Русі. «Русалії» — це подорож до прадавньої Русі, яка ще раз засвідчує, наскільки багата наша культура, широка українська душа, глибока народна мудрість, багатий мелос та колоритний гумор.


Звісно, життя наших пращурів основувалося на поклонінні язичницьким богам. Але, незважаючи на це, ми можемо багато чого повчитись у предків. Насамперед — це повага до батьків, щира любов до Батьківщини та готовність її захищати. Має програма і пізнавальне значення, бо знайомить глядача з найважливішими для русичів ритуалами: прославлянням бога Перуна, Русальчиним тижнем, слов’янською тризною, посвятою у воїни-захисники.
Зануритися в атмосферу життя наших предків допомагає одяг персонажів, виготовлений за зразками вбрання того часу, а в супроводі, крім добре відомих сучасному глядачеві скрипки, цимбалів, бубни, ліри, сопілки, використано музичні інструменти часів Київської Русі.
Більшості виконавців — А. Пахомову, Н. Буравській, М. Карагоді, Р. Скорику та іншим удається настільки природно увійти у це дійство, що їхні голоси зливаються з музикою і наче становлять одне ціле. На якийсь час глядач поринає у зовсім незвіданий, незвичний світ. І ця подорож дозволяє хоча б ненадовго забути про всі повсякденні турботи.
Проте відразу ж згадується сьогодення, коли на сцені з’являються сцени бою і наче у справжньому поєдинку летять іскри від зброї. Вмить виникають асоціації з подіями на Сході України, де нині вирішується доля держави. Але і зараз правда на нашому боці, так само як і в наших пращурів, що були миролюбним народом, та це не заважало їм завжди давати гідну відсіч будь-яким завойовникам.
Вистава ще раз засвідчує, що історія українського народу не обмежується кількома століттями, а сягає своїм корінням у сиву давнину. Після її перегляду виникає почуття гордості за своїх пращурів та бажання бути гідними багатовікової історії русичів-українців.
Едуард ОВЧАРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».