Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Лютий 19, 2019

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 07 Лютий 2019 20:05

Аномальна кількість кандидатів в Президенти стає ще аномальнішою

Rate this item
(0 votes)

З усіх за­яв, по­да­них на ре­єс­тра­цію до Центр­ви­борч­ко­му, ста­ном на 7 лю­то­го 37 уже за­ре­єс­тро­ва­ні, 38 від­хи­ле­ні, а 17 че­ка­ють рі­шен­ня.

Кількість кандидатів у Президенти України побила і продовжує бити рекорди. Раніше найбільше кандидатів брали участь у виборах Президента 2004 року — тоді до бюлетеня потрапили 26 прізвищ. Увечері 6 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала кандидатами у президенти Андрія Новака, Василя Журавльова та Юрія Тимошенка (Тимошенко Ю. В. — джуніор).

Про тих, хто офіційно став кандидатом у Президенти України, матимемо нагоду говорити ще наступні майже два місяці. Сьогодні подивимося на тих, кого вже не пропустили далі, та тих, хто ще в «чистилищі».

Про тих, ко­го вже не по­ба­чи­мо в бю­ле­те­нях
Усі прийняті рішення Центральної виборчої комісії щодо відмови в реєстрації осіб кандидатами на посаду Президента на чергових виборах 31 березня є повністю аргументованими, заявив генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.
Для переважної більшості тих, хто не пройшов перевірки ЦВК, причина відмови — неповний пакет документів та/або відсутність визначеної законом застави у 2,5 млн гривень. Деякі кандидати в кандидати подавали анкети чи декларації у застарілих уже форматах 2014 року — може, просто відтоді лежали приготовлені.
70-річний житомирянин Микола Кобилинський так і написав. Він подав заяву про «згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року».
Микола Таранець із Харкова замість застави подав копію посвідчення, згідно з яким його має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та учасників бойових дій, а також заяву з обґрунтуванням підстав для звільнення його від внесення грошової застави.
Сергій Фаренюк, лікар із Тернопільщини, переказав на рахунок ЦВК замість 2,5 мільйона — 3 (три) гривні, а харків’янка Наталія Пилипенко та юрист з Узина Дмитро Касьяненко — по 25 (двадцять п’ять).
Наталія Земська з Одещини надіслала заяву про бажання взяти участь у виборах електронною поштою — і, власне, обмежилася самою заявою: ні анкети, ні копії паспорта, ні декларації, ні фоток. Дивно не це, а те, що так зробити з усієї країни здогадалася тільки одна людина.
34-річних Дениса Потапова з Києва та Олександра Тіщенка з Сєвєродонецька не пропустили в Президенти через «неповноліття» — за законом кандидат повинен мати повні 35 років.
Утім, не все звелося до формальностей — трьом кандидатам відмовлено з огляду на певні пункти їхніх програм.
Зокрема, Петру Симоненку відповіли, що його висунуто партією, статут, найменування та символіка якої не відповідають вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Наголошено, що ЦВК спеціально зверталася з цього приводу до Мін’юсту і отримала відповідні роз’яснення.
Тарасу Костанчуку відмовлено за такі твердження: «...я готовий взяти на себе відповідальність та віддавати прямі накази на знищення корумпованих державних службовців... Ввести смертну кару для державних службовців усіх рангів за статтями Кримінального кодексу, які можна об’єднати поняттям «корупція», «зрада», «розкрадання державного майна» та інші.
Зняти презумпцію невинуватості для державних службовців — не можеш пояснити походження статків, автоматично сідає в тюрму з конфіскацією майна, свого і найближчих родичів, які також не зможуть пояснити свої статки».
Олександру Соловйову роз’яснено, що визнання у передвиборній програмі «самопроголошених республік» — самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, сторонами переговорів суперечить законодавству України, підриває існуючий порядок міжнародно узгоджених шляхів врегулювання конфлікту, що виник унаслідок збройної агресії Російської Федерації, та спрямоване на порушення суверенітету і територіальної цілісності України».
Комітет виборців України подав до СБУ офіційне звернення про порушення кримінальної справи щодо останнього випадку.

...і про тих, ко­го ще не­од­но­ра­зо­во по­ба­чи­мо
З тих, хто залишився в останньому «транші» на перевірку паперів, у 13–15 — шансів було мало, їх легко було розпізнати за відсутністю чогось з обов’язкового пакета: фотографій, декларацій, програм, заставних сум, зокрема як у Надії Савченко, за яку, як повідомлялося, не вносилася застава. Так і сталося — сьогодні десятьом із них відмовлено.
Ні 75-річна Олеся Спіріна з Бахмута, ні 76-річний Борис Сахно з Києва тепер не стануть найстаршими учасниками президентських перегонів.
Решта ж, відповідно, збільшать бюлетень президентських виборів 2019 року до 48—50 прізвищ. Серед них є як знайомі імена: Юрій Кармазін, Дмитро Гнап, Юлія Литвиненко, так і люди, не такі відомі всій країні.
До слова, хтось із них і є ті самі «технічні кандидати», бо, зрозуміло, що саме в «технічних кандидатів» проблем з оформленням і грошима на заставу не було б.
Чинний Президент України Петро Порошенко, який приніс документи до ЦВК в останній день, тепер чекає рішення — як і належить в демократичній країні — у спільній черзі. Ну, сподіваймося, у нього з паперами все гаразд.
Згадуючи, як тяжко народжувався склад нинішньої ЦВК у пошуках балансу між впливовими політсилами, можна зауважити, що діяльність їх представників у Центрвиборчкомі поки що не викликала суперечок і нарікань.
Що ж до того, що кандидатів «аномально» багато, то це, схоже, нікого, як мінімум, не бентежить. Якщо 30—40 учасників виборів мають перспективу отримати у першому турі навіть менше одного відсотка голосів або й трохи більше, то всі разом вони відтягнуть на себе, скажімо, 25—30%.
І це означатиме загострення боротьби за вихід у другий тур для чільних двох-чотирьох кандидатів — бо відчутно меншим стане їхній «прохідний» відсоток.
За меншої кількості суперників люфт між трьома лідерами першого туру становив би, скажімо, 3—5% — наприклад 30, 26 і 22, а тепер він цілком може бути на межі статистичної похибки — щось на зразок 22,3, 19,9 і 18,1. І кожна десята відсотка буде як «золота акція».
Тож якщо хтось думав, що кандидатську масовість, крім «технічних», забезпечують божевільні, то може виявитися, що це не так — вплив на остаточний результат вони можуть зумовити... Втім, імовірних кандидатів на другий тур це, схоже, поки що влаштовує: кожен сподівається, що в пастку впаде інший.

Олек­сандр ВО­ЛИН­СЬКИЙ,
Укр­ін­форм

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».