Першим лауреатом премії Pro Dignitate Humana 2011 року став білоруський правозахисник і дисидент Алесь Бєляцький, який за кілька місяців до вручення отримав 4,5 року за ґратами нібито за ухилення від сплати податків.
Вирок правозахисникові засудили країни Європи і США, а Парламентська асамблея номінувала його на премію «За свободу думки» імені Сахарова, проте переможцем він не став. Білоруський суд так і не скасував свого вердикту, а Бєляцький вийшов на волю достроково в 2014 році.
Олег Сенцов — не перший із лауреатів премії Pro Dignitate Humana, який відчув на собі дію карального апарату Росії, але перший серед них іноземець. До Сенцова відзнаку польського МЗС за боротьбу за права людини в Росії отримували тричі: в 2012-му, 2015-му та 2016 роках.
У 2012-му відзнака Pro Dignitate Humana дісталася Міжнародному історико-просвітницькому та правозахисному товариству «Меморіал» за роботу з документами часів сталінських репресій та захисту прав людини в Росії.
У 2015 році премію знову було присуджено «за Росію» — її лауреатом стала засновниця Московської Гельсінкської групи Людмила Алєксєєва, яка через свою правозахисну діяльність за радянського періоду вимушена була емігрувати до США.
Людмила Алєксєєва, зокрема, в 2003 році різко засудила бойові дії в Іраку, а в 2014-му підписала заяву з вимогою вивести з України російські війська і припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку сепаратистам на Південному Сході України.
У 2016 році за боротьбу на права неурядових організацій у Росії премію Pro Dignitate Humana отримала організація «Громадянська допомога» («Гражданское содействие». — Рос.) за підтримку «іноземних агентів» — біженців із Чечні, Афганістану, Сирії та країн Африки до Росії.
У 2014 році премію отримала пакистанська правозахисниця Асма Джахангір, яка боролася за права жінок, дітей, релігійних меншин, журналістів та багатьох інших. А правозахисна діяльність в умовах країн Сходу є в кілька разів важчою справою, аніж боротьба за права людей у тій-таки Європі.
Тепер у 2018-му лауреатом став Олег Сенцов. Разом із тим премію від польського міністра закордонних справ він отримав не лише за мужність, проявлену при 145-денному голодуванні, а й за вимогу звільнити не тільки себе, а й усіх українських політв’язнів Кремля. В цьому і є безкомпромісна позиція Олега Сенцова в питаннях захисту прав і свобод людини.
Хоча премія Pro Dignitate Humana, може, не настільки престижна, як премія імені Сахарова, і точно нижче рангом за Нобелівську премію миру — це ролі не грає. Адже її присудження нашому Олегу Сенцову і, сподіваємося, ще й премія імені Сахарова — йому ж — це більш ніж промовистий доказ того, що боротьба усього демократичного світу з путінізмом триває.

Микола РОМАНЮК. Укрінформ