Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Жовтень 2018 10:33

Вибухи в тилу

Rate this item
(1 Vote)

В УК­РАЇ­НІ ЗНО­ВУ РВУТЬ­СЯ СНА­РЯ­ДИ ДА­ЛЕ­КО ВІД ПЕ­РЕ­ДО­ВОЇ

Цьо­го тиж­ня од­нією з клю­чо­вих тем зно­ву ста­ли ви­бу­хи на вій­сь­ко­во­му скла­ді. Так, у ніч із 8-го на 9 жовт­ня на скла­дах боє­при­па­сів бі­ля Іч­ні в Чер­ні­гів­ській об­лас­ті по­ча­ли­ся ви­бу­хи.

Причиною цього в Генштабі Збройних Сил України називають чотири підриви у двох різних місцях арсеналу. Нині є дві версії того, що сталося: службова недбалість та диверсія.

Звісно, думки експертів щодо того, чи покарають винних, розходяться. Втім, найстрашніше те, що більшість цих самих експертів прогнозують, що це — не останні вибухи на складах боєприпасів, які доведеться пережити Україні.
Однією з причин таких невтішних прогнозів є та, що на території нашої держави на військових складах зберігається чимала кількість боєприпасів, зокрема радянського зразка, які потребують утилізації.
Через застарілі правила охорони таких об’єктів ці арсенали можуть стати легкою мішенню. Відтак пожежі, що раз по раз трапляються на складах боєприпасів, спричиняють руйнування інфраструктури та людські жертви.
Коротко нагадаємо, що наймасштабніші з них стались у Новобогданівці Запорізької області у 2004-му та 2007 роках, у Лозовій Харківської області та Сватовому на Луганщині у 2015-му. Ще свіжі в пам’яті торішні пожежі у Балаклії, що на Харківщині (у березні), та неподалік Калинівки на Вінниччині (у вересні).

Що ро­би­ти?

З усього цього стає очевидним, що Україна вже не вперше стикається з нагальною потребою охорони та гарантування безпеки складів із боєприпасами, які можуть бути серйозною загрозою в умовах гібридної війни з Росією, зазначає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
За його словами, щорічно з оборонного бюджету України на це виділяються кошти. Наприклад, торік у держбюджеті за програмою «Утилізація боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України» було виділено 141 мільйон гривень.
Однак ці нібито й немалі кошти йдуть здебільшого на так звані пасивні заходи — обваловування майданчиків, де зберігаються боєприпаси, захист від виникнення пожеж чи техногенних аварій.
«Захист складів від диверсій завжди мав доволі теоретичний характер. Нині ця загроза стала зовсім актуальною. З розвитком технологій безпілотників уже немає необхідності фізично проникати на об’єкт. Військовий караул і колючий дріт уже не можуть захистити ці об’єкти», — констатує Олексій Мельник.
А от член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук переконаний, що арсенали, бази та склади, на яких зберігаються боєприпаси, недостатньо охороняються. Він пропонує кардинально змінити правила охорони цих стратегічних об’єктів.
«Документи, які регулюють охорону таких об’єктів, не переглядалися дуже давно. Коли ці інструкції розробляли, ніхто навіть теоретично не міг уявити, що загрозу для цих складів можуть становити безпілотні апарати. Тепер це терміново потрібно змінювати», — переконаний народний депутат.
Стосовно того: як саме слід впроваджувати такі зміни, в Україні також поки що дискусії не припиняються. Приміром, уже згадуваний експерт Олексій Мельник наголошує, що зі зміною інструкцій охорони складів Україні варто подбати про підземні сховища для збереження боєприпасів, які потребують утилізації.
Стара зброя, яка дісталась Україні у спадщину після розпаду СРСР, лежить здебільшого на відкритих майданчиках військових складів і є легкою мішенню, особливо у нинішніх умовах.
«Треба будувати підземні бункери для зберігання застарілих боєприпасів, але це час і великі кошти», — зазначає експерт. На його думку, знизити потенційну небезпеку від складів, де зберігаються застарілі боєприпаси, може швидка утилізація цього смертоносного радянського спадку.
Однак і тут не все так однозначно. Адже, за деякими даними, такі боєприпаси ще цілком придатні для дії і повністю знищувати їх, особливо в період війни з Росією, — недоцільно.
Хоч би там як, а відповідно до даних вітчизняного Міністерства оборони лише упродовж 2015 року в країні було утилізовано близько дев’яти тисяч тонн боєприпасів. На більше не вистачило коштів. Із держбюджету виділили лише 10% від необхідних грошей.
Утилізація здійснювалася переважно за рахунок міжнародної допомоги, зокрема трастового фонду НАТО з утилізації надлишкової стрілецької зброї та боєприпасів.
Загалом у 2008–2015 роках за підтримки НАТО в Україні утилізували 228 тисяч тонн боєприпасів. А до кінця наступного року відповідно до проекту Альянсу в Україні мають утилізувати загалом 366 тисяч одиниць легкої та стрілецької зброї, 76 тисяч тонн боєприпасів, три мільйони одиниць протипіхотних мін та касетних боєприпасів, які зберігалися чи досі зберігаються на відкритих складах.

Хто ви­нен?

Утім, саме час повернутися до нинішньої позаштатної ситуації, котра сталася на Чернігівщині. Ще раз наголосимо, відповідно до оперативних даних, котрі вітчизняні військові підтверджують і станом на сьогодні, йдеться не про один вибух, а відразу про кілька. А це значно збільшує правдоподібність припущення саме про можливу диверсію.
«За даними, якими ми володіємо на даний момент, одночасно були два вибухи, і потім в іншому кінці арсеналу були ще два вибухи. Ці вибухи спричинили пожежу», — сказав на прес-конференції буквально через кілька годин після початку вибухів заступник начальника Генштабу Родіон Тимошенко.
Він зазначив, що з огляду на ці дані найбільш імовірною причиною того, що відбулось, є саме диверсія. Служба безпеки України і тепер найактивніше відпрацьовує саме цю версію. Хоча військова прокуратура Центрального регіону України розпочала кримінальне провадження за «недбале ставлення військової особи до служби».
На кордоні впродовж нинішнього тижня посилили заходи безпеки, збільшили склад змін прикордонних нарядів у пунктах пропуску на цьому напрямку, при цьому задіяні кінологи зі службовими собаками, натренованими на пошук зброї та боєприпасів.
За будь-яких обставин такі заходи безпеки видаються вельми доречними, принаймні виходячи з того, що ключовою версією станом на сьогодні є російська диверсія. Але їх знову може виявитися недостатньо.
Зрештою, після торішніх вибухів поблизу Калинівки чимало експертів припускали: наступною ціллю диверсантів (якщо це справді диверсія) може стати саме склад боєприпасів неподалік Ічні.
«Ще рік тому після огляду території та об’єктів арсеналу була виявлена низка недоліків, у тому числі й таких, які не могли бути усунені власними силами, — зазначає уже згадуваний народний депутат Дмитро Тимчук. — Ці недоліки стосувались облаштування технічної території, умов зберігання боєприпасів, удосконалення системи охорони, проведення низки організаційних заходів.
За результатами тієї поїздки я надіслав депутатське звернення на адресу очільників Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, в якому перерахував виявлені недоліки з проханням втрутитися в ситуацію і вирішити наявні проблеми.
На жаль, відповіді на ці запити були формальними і мали «заспокійливий» характер. Якби виявлені недоліки реально усунули, то нинішніх подій можна було б уникнути.
Звісно, станом на сьогодні вкрай важливо покарати справжніх винуватців події. На найвищому рівні повинні знайти відповідальних, а не чергового «цапа-відбувайла» з персоналу арсеналу. Якщо винні не будуть покарані, то українці продовжать ставати свідками чергових вибухів на складах боєприпасів».
Звісно, прогнози не надто втішні. Особливо якщо їх підкріпити інформацією про те, що в Україні залишається всього три великих арсенали боєприпасів.
За оцінками військових спеціалістів, тепер у зоні ризику є арсенали в Хмельницькій області та на Черкащині. Дуже хочеться вірити, що про них Україна не говоритиме саме в контексті якоїсь чергової трагедії.

Яро­слав ГА­ЛА­ТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».